Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №753/23558/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 753/23558/25 Апеляційне провадження № 33/824/2461/2026Головуючий у суді першої інстанції - Коляденко П.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Момотюк Анжелікою Ігорівною, на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2026 року про притягнення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 605 грн. 60 коп.

Не погодившись з постановою суду, 06.04.2026 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Момотюк А.І., оскаржив її в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу до суду першої інстанції, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений без достатніх правових підстав, у зв`язку із чим вимога поліцейського пред`явити документи, зазначені в пункті 2.1. ПДР України не могла бути правомірною, як і всі наступні вимоги працівників поліції.

Посилається на те, що долучені до матеріалів справи відеофайли є недопустимими доказами, оскільки у порушення вимог КАС України, не містять цифрового підпису уповноваженої особи на виготовлення даних копій.

Стверджує, що судом першої інстанції взагалі не було досліджено та надано відповідної оцінки тому, чи взагалі були у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та яким чином вони були зафіксовані працівниками патрульної поліції.

Посилається на те, що на відеофайлах протягом всього часу спілкування працівників поліції з водієм, останнього показано не було, що не дозволяє ідентифікувати, чи було у водія цілісне розуміння ситуації, що склалася, суть правопорушення, яку йому інкримінують, його наслідки та інші деталі.

Зазначає, що відеозаписом не було зафіксовано порядок перевірки виявлених у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, перевірки реакції його зіниць очей на світло, огляд його рук.

Аргументує свої заперечення також і тим, що відеозаписом не було зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Момотюк А.І. у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просила її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , 22.10.2025 о 22 год. 14 хв., рухаючись по Бориспільському шосе, КП503 км у м. Києві, керував транспортним засобом марки «MAN TGA 26.430» з д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, що склалася, занадто активний, виражене тремтіння пальців рук, тіла, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру працівника поліції БК 472381, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до диспозиції цієї норми закону, окрім іншого, полягає у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками зокрема, але не виключно, наркотичного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджена наявними в матеріалах справи доказами в повному обсязі.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Згідно п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Судом апеляційної інстанції, з метою перевірки доводів апеляційної скарги, з наявного в матеріалах справи відеозапису, було встановлено, що транспортний засіб «MAN TGA 26.430» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на блокпосту КП503 на Бориспільському шосе місті Києві. У ході перевірки військово-облікових документів ОСОБА_1 , працівниками поліції було виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, про що повідомлено ОСОБА_1 та запропоновано пройти огляд у медичному закладі для визначення стану сп`яніння.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у медичному закладі підтверджується сукупністю дій та обставин, які зафіксовано за допомогою нагрудної камери працівника поліції, запис якої було долучено до матеріалів справи. Більш того, відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 транспортний засіб не залишив, перебував під час розгляду справи у ньому, а також зазначав працівникам поліції, що не може залишити свій автомобіль та проїхати на огляд до медичного закладу. Такі дії ОСОБА_1 свідчать про ухилення від законної вимоги працівника поліції пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

У свою чергу, слід вказати, що вимога працівника поліції щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного чи іншого сп`яніння, в разі зупинки транспортного засобу та наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є обов`язковою для виконання, задля спростування чи підтвердження відповідного стану сп`яніння.

Доводи про те, що ОСОБА_1 був зупинений без достатньої правової підстави на увагу апеляційного суду не заслуговують, оскільки згідно положень ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

У даній справі, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту КП530, про що безпосередньо зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, а відтак вимога працівника поліції надати військово-обліковий документ була правомірною.

Доводи апеляційної скарги про те, що ознаки наркотичного сп`яніння, які були оголошені поліцейським, були оголошені формально та не перевірені у визначеному порядку, апеляційним судом відхиляються, оскільки інспектором поліції під час перевірки військово-облікових документів було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, які оголошені водію, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння рук, зіниці розширені, стомлені очі. Зовнішній вияв таких ознак є достатнім для можливості припускати, що особа перебуває у стані сп`яніння та для встановлення водію транспортного засобу вимоги пройти відповідний огляд.

Не погоджуючись із такими припущеннями поліцейського, ОСОБА_1 мав можливість спростувати їх, пройшовши огляд у медичному закладі на визначення стану сп`яніння, однак від такого огляду відмовився, у зв`язку із чим було складено протокол про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Зауваження апеляційної скарги щодо відсутності цілісного розуміння ОСОБА_1 ситуації, що склалася, а також відсутності візуальної ідентифікації останнього, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки матеріали відеофіксації підтверджують хід процесуальної дії та факт спілкування сторін. На відео чути голос водія, зафіксовано відповіді на запитання поліцейських, процедуру роз`яснення прав та суті правопорушення, що спростовує твердження про відсутність «цілісного розуміння ситуації».

Окрім цього, особу водія було належним чином ідентифіковано на місці події на підставі пред`явлених ним документів, дані яких внесені до процесуальних документів, що містяться в матеріалах справи.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості відеозапису, оскільки у порушення вимог КАС України, такий доказ не містить цифрового підпису уповноваженої особи на виготовлення даних копій, апеляційний судом до уваги не приймаються з огляду на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України. Водночас, КУпАП не встановлює вимог щодо засвідчення електронних доказів кваліфікованим електронним підписом.

Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у відмові останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, є доведеною поза розумним сумнівом.

При цьому, докази, покладені судом першої інстанції в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскаржувана постанова суду є законною та мотивованою, а накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, повністю відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП.

З огляду на викладене, слід зазначити, що доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інших, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, стороною захисту не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі.

Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Момотюк Анжелікою Ігорівною - залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2026 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Максим Оніщук