Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №620/10440/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/10440/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Черпака Ю.К.,

Штульман І.В.,

розглянувши у письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн від 05.09.2025 у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Позов обґрунтовано тим, що постанова від 05.09.2025 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1, є не обгрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн від 05.09.2025 у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи дану справу позбавив його як третю особу права на судовий захист та обмежив поновлені рішенням №620/10440/25 права щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром.

Оскільки судом першої інстанції була досліджена тільки невиплата перерахованої пенсії за рішенням у справі 620/7212/24, а перерахунок доплати по пенсійним виплатам проводився із заниженого пенсійного забезпечення, вказане свідчить про правомірність винесеної постанови про накладення штрафу на позивача.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного від 23.10.2024 по справі №620/7212/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У свою чергу, 26.11.2024 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 620/7212/24 виконано та проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.02.2020 без обмеження максимальним розміром. Підсумок нарахованої пенсії ОСОБА_1 та до виплати склав 29196,98 грн.

Надалі, 05.09.2025 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.09.2025 у розмірі 5100 грн 00 коп. за невиконання боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист № 620/7212/24, виданий 09.12.2024, виконано позивачем вчасно та у межах повноважень, тому підстави для винесення спірної постанови були відсутні.

Колегія суддів не погоджується у повній мірі з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

У відповідності до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частин першої та другої статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) та відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).

Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ.

При цьому, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного від 23.10.2024 по справі №620/7212/24 зобов`язано Управління здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

26 листопада 2024 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 620/7212/24 виконано, проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.02.2020 без обмеження максимальним розміром. Підсумок нарахованої пенсії ОСОБА_1 та до виплати склав 29196,98 грн.

У подальшому, пенсія ОСОБА_1 нараховується без обмеження максимальним розміром.

Доплата за період з 01.02.2020 по 28.02.2023 складає 396738 грн 26 коп.

При цьому, зазначено, що доплата пенсії з 01.03.2023 на виконання вищевказаного рішення суду відсутня, оскільки розрахунок доплати пенсії за цей період охоплено розрахунком на доплату на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 620/5503/24, відповідно до якого пенсія ОСОБА_1 з 01.03.2023 обрахована без обмеження максимальним розміром.

Відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за нормами Закону № 2262, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Тобто, погашення заборгованості, обчисленої на виконання рішення суду, буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету.

У відповідності до п. 7 розд. ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21 2 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913, видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

З огляду на те, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 620/7212/24 набрало законної сили 22.11.2024, відтак доплата ОСОБА_1 буде здійснена в порядку календарної черговості.

У свою чергу, ОСОБА_1 вказує, що судом першої інстанції була досліджена тільки невиплата перерахованої пенсії за рішенням у справі 620/7212/24, а перерахунок доплати по пенсійним виплатам проводився із заниженого пенсійного забезпечення, що свідчить про правомірність винесеної постанови про накладення штрафу на позивача.

У даному випадку, оскільки ОСОБА_1 як громадянин України, який за наслідками судового захисту вправі очікувати на своєчасне та у повному обсязі поновлення порушених прав з боку державних органів, відтак особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного від 23.10.2024 по справі №620/7212/24 зобов`язано Управління здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Інших вимог зобов`язального характеру рішення у справі №620/7212/24 не містить.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки виконавчий лист № 620/7212/24, виданий 09.12.2024 на виконання рішенням Чернігівського окружного адміністративного від 23.10.2024 по справі №620/7212/24, виконано пенсійним фондом у межах повноважень, тому наявні підстави для скасування сріної постанови.

У той же час, розглядаючи справу, судом першої інстанції не було враховано наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

При цьому, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи.

Відтак, оцінка постанови виконавця про накладення стягнення у вигляді штрафу у виконавчому провадженні по виконанню виконавчих документів немайнового характеру безпосередньо пов`язана із оцінкою стану виконання такого виконавчого документу, а тому безумовно зачіпає права та інтереси стягувача у такому виконавчому провадженні, як особи, на користь якої це виконання має бути здійснено.

Разом з тим, ОСОБА_1 як стягувач у виконавчому провадженні з виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного від 23.10.2024 по справі №620/7212/24, не був залучений судом першої інстанції до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Так, правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України.

При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, з-поміж іншого, у постановах від 15.10.2019 у справі № 686/28853/18, від 26.09.2019 у справі № 686/28850/18, від 03.11.2022 у справі № 260/61/22, від 01.12.2022 у справі № 160/2798/21, від 30.04.2025 у справі № 560/9167/23 та інших.

Частиною другою статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу (частина друга статті 51 КАС України).

Частиною першої статті 50 КАС України передбачено, що якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

На порушення наведених вище приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, судом першої інстанції не залучено до участі у справі як третьої особи - ОСОБА_1 , не зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято у рамках виконавчого провадження, стягувачем у якому є ОСОБА_1 , а тому, результат розгляду цієї справи безпосередньо вплине на права та інтереси ОСОБА_1 як учасника виконавчого провадження.

Вказані порушення норм процесуального права з огляду на те, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Пунктом 4 частини третьої статті 317 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі є підставою для скасування судового рішення.

Оскільки суд першої інстанції порушив норми процесуального права, однак вказані порушення не впливають на суть ухваленого рішення, тому апеляційна скарга є частково обґрунтованою, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн від 05 вересня 2025 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Ю.К. Черпак

І.В. Штульман