Додаткове рішення від 19 травня 2026 р. у справі №420/6291/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6291/25

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,

повний текст судового рішення

складено 29.10.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження питання про прийняття додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 420/6291/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення сум податкового боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Одеській області (далі – ГУДПС) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути з ФО-ПП ОСОБА_1 (далі також ФОП) суму заборгованості.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ГУДПС, в якому просив:

- відмовити в задоволенні первісного позову.

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги та рішення ГУДПС.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року адміністративний позов ГУДПС задоволено.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року – скасовано та прийнято нову постанову.

Зустрічний позов ОСОБА_1 – задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУДПС від 10.05.2024 року:

- №19855/15-32-24-04-20 щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 3074539,5 грн. та штрафних санкцій у розмірі 768634,88 грн.;

- №19856/15-32-24-04-20 щодо нарахуванні військового збору в сумі 256226,62 грн. та штрафних санкцій в сумі 64056,66 грн.;

- №19872/15-32-24-04-20 щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 13356 грн. та штрафних санкцій у розмірі 3339 грн.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 10.05.2024 року №19858/15-32-24-04-20 та податкову вимогу від 10.05.2024 року №19857/15-32-24-04-20 на суму 551133,84 грн.

У задоволенні решти зустрічного позову ОСОБА_1 – відмовлено.

Позов ГУДПС про стягнення податкового боргу – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості:

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - 8534,43 грн. на бюджетний рахунок UA508999980333109340000015596, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 11010100, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Вилк/11010100;

- по військовому збору - 6050,57 грн. на бюджетний рахунок UA628999980313030063000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 11011000, отримувач коштів ГУК в Од.обл./11011000;

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 103561,61 грн. на бюджетний рахунок UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 14010100, отримувач коштів ГУК в Од.обл./14060100;

- по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 36598,79 грн. на бюджетний рахунок UA308999980314080531000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 14040200, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Одеса/14040200;

- по адміністративним штрафам та іншим санкціям - 1700 грн. на бюджетний рахунок UA988999980313020106000015622, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 21081103, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Кілія/21081100.

У задоволенні решти позовних вимог ГУДПС – відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУДПС на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 44983,97 грн.

14.05.2026 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 41500 грн.

19.05.2026 року від представника ГУДПС надійшло заперечення на заяву, у якій ГУДПС просило зменшити суму витрат на правничу допомогу до одного прожиткового мінімуму.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції, вважає за можливе частково задовольнити вказану заяву.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В свою чергу, згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст.134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за приписами частини 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 7 ст.139 КАС України унормовує, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 41500 грн. представником позивача надано копії наступних документів: договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 01.03.2025р.; акту приймання-передачі послуг (робіт) №19 від 12.05.2026р. до договору б/н від 01.03.2025р.; рахунку №19 від 12.05.2026р., ордер.

Пунктом 5.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.03.2025р. передбачено, що вартість наданих послуг визначається актами приймання-передачі послуг. До складу плати за цим договором включається винагорода за виконані Адвокатським об`єднанням (Адвокатом) дії – гонорар.

Так, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №19 від 12.05.2026р. визначено вартість наданих послуг у розмірі 41500,00 грн, а саме: у зв`язку із розглядом справи були понесені витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 29000,00 грн (станом на 12.05.2026р.), яку складають: дослідження документів - 6000,00 грн. (3 год.); консультування клієнта - 1000,00 грн. (1 год.); розробка правової позиції - 6000,00 грн. (6 год.); складання зустрічної позовної заяви, підготовка документів та подання до суду - 10000,00 (5 год.); складання та подання до суду апеляційної скарги - 6000,00 грн. (3 год.). Окрім того, були понесені витрати на копіювання та друк документів (позову, додатків до нього, інших заяв за кількістю учасників справи) у розмірі 12500,00 грн із розрахунку: копіювання та друк адміністративного позову із додатками за кількістю учасників справи: 2500 арк. х 5,00 грн = 12500,00 грн.

При цьому, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.

З огляду на вказане у суду апеляційної інстанції наявні підстави для надання оцінки співмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корелюється з прецедентною практикою ЄСПЛ.

Крім того, висновки щодо можливості суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правничу допомогу містяться у додатковій постанові Верховного суду від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц.

В свою чергу, колегія суддів визначає, що компенсація витрат на правничу допомогу за рахунок суб`єкта владних повноважень не повинна розглядатись особою як сатисфакція за порушені права та нести надмірне фінансове навантаження на бюджет.

Враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, складності виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Щодо частини клопотання стосовно витрат на копіювання, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки, по-перше, заявником не було надано жодних обґрунтувань на підтвердження витрат у заявленій сумі, по-друге, з огляду на суть спірних правовідносин, вказані копії первинної документації першочергово мали бути надані позивачем до податкового органу, а не до суду у якості додатків до позову.

Таким чином, клопотання представника апелянта про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.134, 139, 252, 311, 325, 328 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький