Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №280/8844/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8844/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року в адміністративній справі №280/8844/25 (головуючий суддя першої інстанції - Бойченко Ю.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, (третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 04.10.2025 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Чернівецькій області, (третя особа - ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не застосування при розрахунку пенсії положень ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату його пенсії, відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 15.10.2024 року, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незастосування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , обчисливши її розмір із застосуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ, починаючи з 15.10.2024 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2025 року Головним управлінням зараховано позивачу період навчання з 01.09.1996 року по 08.06.2000 року до загального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також період роботи з 15.02.2024 року по 31.05.2024 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з 15.10.2024 року призначено пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язань щодо обчислення розміру пенсії позивача в порядку, визначеному статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду не міститься. Отже, рішення суду першої інстанції від 20.02.2025 року Головним управлінням виконано в межах покладених судом зобов`язань.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2025 року у справі №280/12085/24, яке набрало законної сили 09.07.2025 року, крім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1996 року по 08.06.2000 року до загального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також період роботи з 15.02.2024 року по 31.05.2024 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 15.10.2024 року.

На виконання зазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Чернівецькій області призначило ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 15.10.2024 року.

При цьому, як вбачається із розрахунку пенсії, відповідачем при її обчисленні не враховано положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Не погодившись з діями пенсійного органу, позивач оскаржив такі дії до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має стаж на підземних роботах не менше 15 років, тобто він набув необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а тому дії відповідача, які виразились у незастосуванні при обчисленні позивачу розміру пенсії в порядку, встановленого ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні пенсії на пільгових умовах з 15.10.2024 року є протиправними.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Предметом спору у даній справі є наявність права позивача на перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та правомірність незастосування відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивача положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058).

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI від 02 вересня 2008 року (далі по тексту - Закон №345), та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закон №345 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закон №345 визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії у мінімальному розмірі, передбаченому статтею 8 Закону №345, оскільки рішення суду від 20.02.2025 року у справі №280/12085/24 таких зобов`язань не містить, а тому не можуть бути підставою для визнання за позивачем такого права.

Колегія суддів критично ставиться до зазначеної позиції відповідача, оскільки відсутність у судовому рішенні визначення обов`язку відповідача обчислити розмір пенсії з урахуванням положень даного закону не перешкоджає відповідачу діяти відповідно до вимог законодавства України, як правильно зазначив суд першої інстанції.

За логікою пенсійного органу, всі питання щодо пенсійного забезпечення та обрахунку пенсій належить вирішувати лише в судовому порядку.

Відповідач плутає поняття «право на призначення пенсії», що встановлюється в даному випадку статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та «розмір пенсії», передбачений статтею 8 Закону №345.

Закон №345 чітко визначає коло осіб, на яких розповсюджується його дія та умови призначення тих чи інших пільг, гарантій, в тому числі і особливості пенсійного забезпечення, а застосування Закону №345, як і інших нормативно-правових актів що стосуються призначення, обрахування та виплати пенсій покладено на пенсійні органи в даному випадку Законом №1058 та Порядком №22-1.

При цьому, відповідачем не заперечується наявність у позивача необхідного пільгового стажу для обчислення пенсії з урахуванням статті 8 Закон №345.

Апеляційний суд вважає такі доводи пенсійного органу зухвалими по відношенню до пенсіонерів та розцінює дії пенсійного органу як самоусунення від обов`язків, покладених на державний орган Законами України, в тому числі і Основним Законом - Конституцією України.

Матеріалами справи підтверджено наявність у позивача пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, більш ніж 15 років, отже позивач має право на обчислення розміру пенсії із застосуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відтак, апеляційний суд вважає, що дії відповідача, які виразились у не застосуванні при обчисленні позивачу розміру пенсії за віком на пільгових умовах порядку, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні пенсії на пільгових умовах з 15.10.2024 року, є протиправними, як правильно зазначив суд першої інстанції.

Разом із тим, що стосується виплати перерахованої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум суд першої інстанції обґрунтовано зазначив наступне.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, наразі органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності 15 років для чоловіків в Чернівецькій області.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ в Чернівецькій області, проте обов`язок виплати пенсії залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Отже, ГУ ПФУ в Запорізькій області не є відповідачем у справі, а тому в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведені вище обставини, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому в цій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обґрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 272, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року в адміністративній справі №280/8844/25 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року в адміністративній справі №280/8844/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко