Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №160/36101/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36101/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року в адміністративній справі №160/36101/25 (головуючий суддя першої інстанції - Боженко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 1912.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, ГУ ПФУ в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 21.11.2025 року про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату його пенсії відповідно ч. 2 ст. 57 та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28 лютого 1991 року за довідкою архівного відділу Павлоградської міської ради від 07.07.2017 року №А-483 з розрахунку заробітної плати виплаченої у листопаді місяці за працю в зоні небезпеки без обмеження максимального розміру пенсії величиною у сумі 168,00 грн. та із застосування коефіцієнту заробітної плати 5,6, починаючи з 01 листопада 2025 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 21.11.2025 року №912160169810, яким ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 13.11.2025 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ГУ ПФУ в Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування вимоги апеляційної скарги зазначено, що надана позивачем довідка від 07.07.2017 року №А-483 підлягала перевірці відповідності сум заробітної плати первинним документам. Вважає, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідки від 07.07.2017 року № А-483 відсутні, адже зазначені в них суми не підтверджені первинними документами. Відтак, скаржник зазначає, що його дії є правомірними.

У період з 01.04.2026 року по 17.04.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - 13 листопада 2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив перерахувати та виплачувати йому пенсію відповідно до ч.2 ст.56, ч.2 ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28.02.1991 року за довідкою, виданою архівним відділом Павлоградської міської ради від 07.07.2017 року №А-483 з розрахунку заробітної плати, виплаченої у листопаді місяці за працю в зоні небезпеки, без обмеження максимального розміру пенсії величиною у сумі 168,00 грн. та із застосуванням коефіцієнту заробітної плати 5,6.

Рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області від 21.11.2025 року №912160169810 (прийнятим за принципом екстериторіальності) відмовлено у проведенні перерахунку пенсії позивача у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перерахунку.

Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-XII (далі по тексту - Закон №796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно ч.1 ст. 54 цього закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Положеннями ст.15 Закону №796-XII передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Форму Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено Наказом Міністерства соціального політики України від 12.10.2012 року №644.

Згідно п.3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).

Згідно п.2.10 розділу ІІ Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Колегія суддів зазначає, що довідка від 07.07.2017 року №А-483 видана архівною установою з посиланням на первинні документи.

Відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів про скасування поданих довідок або того, що записи в них є такими, що не відповідають дійсності, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Апеляційний суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду згідно ст.44 Закону №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

В свою чергу, суд першої інстанції правильно зауважив, що відповідачем доказів проведення належної перевірки поданої позивачем довідки суду не надано.

Верховний Суд в постанові від 12.04.2021 року у справі №219/4550/17 навів правовий висновок про те, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі, є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Зазначене, також узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.03.2020 року у справі № 280/1411/16-а, обставини якої є подібними.

За цих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХII та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 є протиправними, а отже наявні підстави зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 27.01.2025 року про здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі наданої позивачем довідки від 07.07.2017 року №А-483, з урахуванням висновків суду.

Натомість, доводи скаржника про правомірність таких дій, є безпідставними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом рішення суду в цій частині не переглядається.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року в адміністративній справі №160/36101/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року в адміністративній справі №160/36101/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко