Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №592/12067/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/12067/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/816/290/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - 22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

Судді-доповідача - ОСОБА_3 ,

суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_6 ,

прокурора – ОСОБА_7 ,

захисника – ОСОБА_8 ,

обвинуваченого – ОСОБА_9 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 зі змінами на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.11.2024, відносно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого, останнього разу

- 07.12.2023 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, по покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 в якій вона просила ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.11.2024 відносно ОСОБА_9 , скасувати у зв`язку із неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою незастосування судом закону про кримінальну відповідальність, який підлягає застосуванню, а також у зв`язку із призначенням покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Прокурор просила ухвалити свій вирок, за яким визнати обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 - вчинення кримінального правопорушення щодо матері - особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах та призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у виді 240 годин громадських робіт.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком із застосуванням ст.72 КК України прокурор просила частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2023 та остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Також прокурор просила дослідити матеріали кримінального провадження № 12024205520001077, які разом з обвинувальним актом відносно ОСОБА_9 направлялися до суду першої інстанції для розгляду у спрощеному провадженні та копію вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2023 відносно ОСОБА_9 .

В іншій частині вирок суду прокурор просила залишити без змін.

До початку апеляційного розгляду прокурор подала зміни до апеляційної скарги, зміст вимог яких фактично дублює зміст вимог апеляційної скарги, однак замість 240 год громадських робіт, прокурор просила призначити ОСОБА_9 за ч. 1 ст.126 КК України покарання у виді 200 год громадських робіт.

Даною ухвалою ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_9 визначено не обирати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор звертала увагу на те, що суд першої інстанції, розглянувши обвинувачення стосовно ОСОБА_9 по суті, виніс 08.11.2024 судове рішення не у формі вироку, а у формі ухвали.

Крім того, при призначенні обвинуваченому покарання, суд безпідставно не врахував зазначену в обвинувальному акті обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах. Те, що потерпіла ОСОБА_11 є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_9 було встановлено під час досудового розслідування та зафіксовано у відповідних процесуальних документах, які серед інших матеріалів кримінального провадження направлялися суду для розгляду у спрощеному провадженні.

За таких обставин, не врахувавши обставину, яка обтяжує вину обвинуваченого, суд призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Також, суд першої інстанції не застосував положення ч. 1 ст. 71 КК України щодо повного або часткового приєднання до нового судового рішення невідбутої частини покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2023 (набрав законну силу 05.06.2024).

В змінах до апеляційної скарги прокурор продублювала доводи апеляційної скарги, однак змінила їх тим, що замість 240 год громадських робіт, прокурор попросила призначити обвинуваченому покарання у виді 200 год громадських робіт, оскільки санкція ч.1 ст. 126 КК України передбачає покарання саме до 200 год громадських робіт, а не 240 год громадських робіт, як помилково було вказано в апеляційній скарзі.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на судове рішення не подавали.

Як встановлено судом першої інстанції 05.07.2024 близько 12.30 год ОСОБА_9 перебувачи за місцем проживання в садибі АДРЕСА_1 умисно наніс потерпілій ОСОБА_11 кулаком правої руки три удари по голові, завдавши потерпілій фізичного болю, що не спричинило тілесних ушкоджень.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_7 , який апеляційну скаргу зі змінами підтримав частково, зокрема в частині визнання обтяжуючої покарання обставини, та в частині призначення обвинуваченому покарання у виді 200 год громадських робіт, однак без застосування ст. 71 КК України, оскільки попередній вирок суду ОСОБА_9 відбув, а тому актуальність у застосуванні ст. 71 КК України втратилась, думку обвинуваченого ОСОБА_9 , який не поргодився з апеляційною скаргою, думку захисника ОСОБА_8 , який проти задоволення вимог скарги прокурора заперечив та вважав за необхідне ОСОБА_9 виправдати у пред`явленому йому обвинуваченні, оскільки свою вину він не визнав, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора з поданими до неї змінами, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається із судового рішення, суд першої інстанції на підставі ч.2 ст. 382 КПК України за письмовою згодою учасників судового провадження, розглянув обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням судового рішення без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 в умисному завданні побоїв, що завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_11 , відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому апеляційним судом не переглядається. Дії обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.1 ст.126 КК України кваліфіковані правильно.

Що стосується призначеного ОСОБА_9 покарання і про безпідствне не врахування судом такої обтяжуючої покарання обставини, як вчинення кримінального правопорушення щодо осби, з якою винний перебував у сімейних відносинах, про що вів мову в апеляційній скарзі прокурор, то тут колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_9 , який вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і посередньо характеризується, обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину і відсутність обставин, що обтяжують таке покарання.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім покаранням для обвинуваченого ОСОБА_9 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України буде покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що судом не в достатній мірі враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який з досліджених колегією суддів на клопотання прокурора доказів, у лікаря психіатра на обліку не перебуває (а.п. 34), однак перебуває під динамічним спостереженням у лікарів-наркологів КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» та на день видачі довідки – 17.07.2024 ОСОБА_9 перебуває під клінічним наглядом на замісній підтримувальній терапії (а.п. 36).

Також з довідки про судимість вбачається що ОСОБА_9 притягувався раніше до відповідальності за вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних речовин та злочинів проти здоров`я особи, які не становлять загрози для життя і не є тяжкими, в тому числі і тих, за яким йому на даний час пред`явлено обвинувачення (а.п.37), що безумовно свідчить про схильність ОСОБА_9 до протиправної діяльності та вперте небажання ставити на шлях виправлення.

Вказане узгоджується і з дослідженим колегією суддів, за клопотанням прокурора, копією вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2023 (а.с. 45).

Також, перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора, колегією суддів встановлено, що в обвинувальному акті як обтяжуючу покарання обставину вказано вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах (а.с. 2). Потерпілою у кримінальному провадженні є ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, пенсіонерка, уродженка м. Суми, проживаюча в АДРЕСА_1 .

З матеріалів слідує, що за встановленими судом фактичними обставинами справи, подія правопорушення відбулась 05.07.2024 за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_9 – АДРЕСА_1 , що вказує на те, що потерпіла та обвинувачений проживають разом. Більше того, з матеріалів слідує, що потерпіла обвинуваченому приходиться матір`ю.

Натомість зі змісту рішення суду вбачається, що жодних обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 судом не встановлено, без мотивів і обрунтувань такому висновку.

Відповідно до статті 414 КПК України, покарання визнається невідповідним, якщо воно хоч і не виходить за межі санкції статті, але за видом або розміром є явно несправедливим через м`якість.

Враховуючи встановлені апеляційним судом дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , а також наявність встановленої колегією суддів обставини яка безумовно обтяжує його покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах (відносно матері), колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку суд першої інстанції призначаючи обвинуваченому ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 126 КК України покарання у виді штрафу, допустив невідповіднсть призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

При цьому колегія суддів зазначає, що Ковпаківським районним судом м. Суми 08.11.2024 відносно ОСОБА_9 за пред`явленим обвинуваченням за ч. 1 ст. 126 КК України ухвалено судове рішення під назвою «Ухвала», однак сам зміст цього судового рішення безумовно характеризує його як «Вирок», оскільки ним судом було встановлено фактичні обставини справи, доведеність вини обвинуваченого, правовова кваліфікація його дій та призначено ним обвинуваченому покарання. Також, зі змісту резолютивної частини судового рішення слідує, що суд роз`яснює порядок оскарження саме вироку суду, а не ухвали, та набарння саме вироком законної сили.

За таких обставин, назва судового рішення «Ухвала» не може слугувати перешкодою у застосуванні п. 2 ч.1 ст. 420 КПК України.

Тому, керуючись п. 2 ч.1 ст. 420 КПК України колегія суддів вважає за необхідне судове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.11.2024 відносно ОСОБА_9 скасувати у зв`язку із призначенням покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та в цій частині, з урахуванням заявлених прокурором вимог і встановлених судом обставин в частині характеризуючих особу обвинуваченого даних та обставин справи, ухвалити новий вирок, яким обвинуваченому ОСОБА_9 призначити більш суворе покарання за ч. 1 ст. 126 КК України, у виді громадських робіт, замість покарання у виді штрафу, оскільки в даному конкретному випадку апеляційний суд вважає його більш дієвим для виправлення та перевиховання обвинуваченого і попередження вчинення ним нових правопорушень.

Також при ухваленні нового вироку колегія суддів вважає за необхідне визнати обставиною, яка обтяжує покарання для обвинуваченого ОСОБА_9 - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Щодо застосування положень ст. 71 КК України, про яку вів мову прокурор в апеляційній скарзі та поданих до неї змінах, та що в послідуючому прокурор не підтримав у зв`язку з втратою актуальності, колегія суддів підстав її застосовувати не вбачає, оскільки в ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2023 на день ухвалення апеляційним судом свого вироку – 18.05.2026 ОСОБА_9 відбув. За таких обставин апеляційну скаргу прокурора зі змінами слід задовольни частково.

Керуючись ч.15 ст. 615 ст.ст. 404, 405, 407, 408, 420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 зі змінами – задовольнити частково.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.11.2024 відносно ОСОБА_9 , скасувати у зв`язку із призначенням покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України призначити покарання у виді 200 годин громадських робіт.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок Сумського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня його проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5