Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №521/21352/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/905/26

Номер справи місцевого суду: 521/21352/25

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,

за участю:

секретаря судових засідань – Тьосової Я.В.,

захисника – Голоденко Л.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Голоденко Л.О. на постанову Хаджибейського районного суду Одеської області від 19.03.2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнутий судовий збір в сумі 665,60 грн.

Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 , 22.11.2025 року, о 23 год 51 хв, керував транспортним засобом «Kia Sorento» номерний знак НОМЕР_2 у м.Одеса по вул.Центральний Аеропорт 23-А, з порушенням ПДР, а саме здійснив рух по смузі зустрічного напрямку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук; почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою місцевого суду, захисник Голоденко Л.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження захисник зазначає, що в зв`язку з тривалими відключеннями електроенергії в м.Одесі, а також через регулярні оголошення повітряних тривог, враховуючи, що 28.03.2026 року вибуховою хвилею було пошкоджено офіс адвоката, вона була позбавлена можливості забезпечити швидку підготовку та подачу апеляційної скарги.

Вимоги апеляційної скарги захисник мотивує тим, що з відеозаписів з нагрудних камер чітко вбачається, що ОСОБА_1 не лише не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а навпаки демонстрував активну готовність до його проходження, неодноразово здійснюючи тривалий безперервний видих у прилад «Drаger». При цьому, факт того, що прилад не зафіксував результат продування, не може бути поставлений в провину водію. Захисник вказує, що місцевий суд не дослідив питання технічної справності та правильності застосування приладу«Drаger», а вину ОСОБА_1 визнав на припущеннях.

Заслухавши суддю-доповідача; пояснення ОСОБА_1 та його захисника Голоденко Л.О., які підтримали апеляційну скаргу; дослідивши матеріали та долучені до справи докази; апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Що стосується клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено таке.

Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до норм діючого законодавства, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Із матеріалів судової справи вбачається, що оскаржена постанова винесена місцевим судом 19.03.2026 року за участі захисника Голоденко Л.О.

Таким чином останній день для подачі апеляційної скарги припадав на 29.03.2026 року.

Апеляційна скарга подана захисником через суд першої інстанції 31.03.2026 року.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи захисника про те, що через збройну агресію військ РФ проти України 28.03.2026 року вибуховою хвилею було пошкоджено офіс адвоката, в зв`язку з чим вона була позбавлена можливості своєчасно підготувати та подати апеляційну скаргу, тому з метою забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на доступ до суду, яке випливає з п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої постанови, судом встановлено таке.

Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі -Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану

Згідно п.3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п.6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи дану справу дотримався вимог ст.ст.245, 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521065, з фабули якого убачається, що 22.11.2025 року, о 23 год 51 хв, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Sorento» номерний знак НОМЕР_2 у м.Одеса по вул.Центральний Аеропорт 23-А, з порушенням ПДР, а саме здійснив рух по смузі зустрічного напрямку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук; почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

ОСОБА_1 відмовився від підпису вказаного протоколу та відмовився від дачі письмових пояснень щодо фактичних обставин правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Досліджений протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, тому суд визнає його допустимим доказом.

Крім того, в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я КНП - «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради, з метою виявлення стану сп`яніння.

Із направлення вбачається, що огляд за допомогою спеціально-технічних засобів не проводився, а в результаті огляду, проведеного поліцейськими, були виявлені наступні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння очей; тремтіння пальців рук.

З метою перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, судом досліджений відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, який приймав участь в оформленні протоколу.

Оцінюючи відеозапис події, зокрема зовнішній вигляд та поведінку ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції, апеляційний суд вважає, що як у поліцейських, так і у сторонніх спостерігачів, цілком обґрунтовано могли виникнути підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння, оскільки його поведінка не відповідала обстановці, він виражався нецензурною лайкою, висловлював погрози на адресу поліцейських.

На відеозаписі також зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest». Після цього, ОСОБА_1 неодноразово намагався продути прилад «Drager», проте не видихав достатній об`єм повітря протягом часу необхідного для фіксації результату вимірювання, внаслідок чого процедура вимірювання переривалась, оскільки прилад не видавав результату. Поліцейський декілька разів попереджав ОСОБА_1 , що він розцінює такі дії як ухилення від проходження огляду, та в такому разі його дії будуть кваліфіковані, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що також передбачена адміністративна відповідальність диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП.

Із відеозапису також вбачається, що поліцейський, з урахуванням неналежного продування ОСОБА_1 приладу «Drager», запропонував останньому пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Проте, ОСОБА_1 проігнорував вказану пропозицію, сів в свій автомобіль та незважаючи на дії поліцейських, які намагалися його зупинити, залишив місце події.

Далі з відеозапису вбачається, що після нетривалого переслідування ОСОБА_1 працівниками поліції, останній був повторно затриманий поліцейськими та знову на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння відповів категоричною відмовою в агресивній формі, висловлюючи погрози працівникам поліції з використанням нецензурної лексики.

Надалі, поліцейський в черговий раз роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження медичного огляду і про те, що в такому випадку відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, саме за фактом відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, на що водій заперечень не висловлював.

Доводи захисника стосовно того, що місцевий суд не дослідив питання технічної справності та правильності застосування працівниками поліції приладу «Drаger», апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки: по-перше – на місці події, погодившись на початковій стадії спілкування з працівниками поліції, водій не висловлював застережень щодо застосування приладу та не вимагав надання для ознайомлення документів на вказаний прилад; по-друге – в даній справі водій притягується до відповідальності за відмову в проходженні відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі.

Суд звертає увагу, що під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 не заперечував того факту, що на відеозаписі зафіксований саме він та хронологія подій, які відбувались у вказані в протоколі час та місці.

Оскільки ОСОБА_1 фактично не заперечує того факту, що на відеозаписі зафіксовано події, які відбувались в означену в протоколі дату та час, апеляційний суд вважає, що об`єктивних даних зафіксованих на відеозаписі цілком достатньо для підтвердження обставин зазначених в протоколі.

За наведених обставин, суд визнає дослідженні в ході апеляційного розгляду справи докази: достовірними з огляду на те, що вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи; допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб; належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 22.11.2025 року та ставляться в провину ОСОБА_1 .

Сукупність вказаних доказів поза розумним сумнівом доводить наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст.23, 33 КУпАП та в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене суд вважає, що апеляційна скарга захисника Голоденко Л.О. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Поновити захиснику Голоденко Л.О. строк на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м.Одеси від 19.03.2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Голоденко Л.О. – залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 19.03.2026 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський