Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №149/950/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 149/950/26

Провадження № 33/801/501/2026

Категорія: 307

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник І. В.

Доповідач: Міхасішин І. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Міхасішин І.В.,

за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Поворознюка Б.М., адвоката потерпілої Виноградського А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який одружений, має на утриманні двох дітей, працює головним механіком ТОВ "Адампільський комбікормовий завод", проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

встановив:

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з цією постановою, особа яку притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначив, що у нього з потерпілою на фоні подружньої зради виникли неприязні стосунки, в матеріалах справи відсутні будь які докази того, що ОСОБА_1 вчинив дане правопорушення.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Поворознюк Б.М. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити з підстав, зазначених у цій скарзі.

Адвокат потерпілої Виноградський А.П. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду скасувати з огляду на таке.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 06.03.2026 о 18:00 год по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 умисно позбавляв свою дружину ОСОБА_2 житла, на яке вона має право, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 173-2 КУпАП.

Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад).

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність обставин, передбачених диспозицією зазначеної норми закону, зокрема доказів, що ОСОБА_1 застосовував до ОСОБА_2 домашнє насильство з метою нанести їй моральну шкоду, шкоду її психічному здоров`ю.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 2 статті 284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Враховуючи наведене, керуючись принципом доведеності вини поза розумним сумнівом, апеляційний суд вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою закрити вказане провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 247, 284, 294 КУпАП, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Міхасішин