Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №733/648/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження№ 1-кп/733/81/26

Єдиний унікальний №733/648/26

Вирок

Іменем України

20 травня 2026 року м.Ічня Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ічнянського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, утриманців немає, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 309 КК України

за участю прокурора – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , у неустановлений органом досудового розслідування день наприкінці жовтня 2025 року близько 9 години 00 хвилин в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та подальше зберігання без мети збуту наркотичних засобів, перебуваючи на околиці с. Дорогинка Прилуцького району Чернігівської області, у чагарниках знайшов дикоростучу рослину коноплі, з якої руками обірвав верхівкові частини з листям, чим незаконно придбав її та переніс до приміщення сараю за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває у його фактичному користуванні, де у подальшому частину висушив та подрібнив її руками, чим незаконно виготовив, склав до паперового згортку та в подальшому зберігав у кухні будинку для власного вживання без мети збуту, а частину верхівкових частин з листям залишив сушитися в приміщенні сараю для власного вживання без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї протиправної мети щодо незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

У подальшому, 10.01.2026 під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем

проживання ОСОБА_3 у приміщенні сараю виявлено та вилучено верхівкові частини з листям, а в приміщенні кухні будинку вивлено паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зелено-коричневого кольору.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/125-26/562-НЗПРАП від 20.01.2026 верхівкові частини з листям, речовини рослинного походження, яка надана на дослідження у прозорому пакеті, котрий опечатаний пломбою з номером В435405 та згідно з постановою про призначення експертизи вилучена 10.01.2026 у ОСОБА_3 , під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 698,6г.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/125-26/564-НЗПРАП від 20.01.2026 верхівкові частини з листям речовини рослинного походження, яка згідно постанови про призначення експертизи поміщена до мішку з биркою В435406, що вилучена 10.01.2026 у ОСОБА_3 , під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 462,0г.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/125-26/527-НЗПРАП від 15.01.2026 подрібнена речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору, яку, згідно з постанови про призначення судової експертизи вилучено 10.01.2026 у ОСОБА_3 , під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 та надано на екпертизу в пакеті спеціального призначення з номером PSP2167576 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,700г.

Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 1161,3г, що становить великі розміри.

Канабіс згідно Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», віднесено до списку 1 таблиці 2 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та розкаявся.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує, за ч. 2 ст.309 КК України тобто у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, у великих розмірах.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року Про практику призначення кримінального покарання, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів ( ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Скоєне обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України віднесено до категорії нетяжких злочинів.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення передбачене ч. 2 ст. 309 КК України яке є не тяжким злочином, вчинений умисно, та особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, не одруженого , офіційно не працевлаштованого , утриманців немає, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, та обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.2 ст.309 КК України.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив врахувати щире каяття обвинуваченого, його молодий вік та те , що він вперше притягується до кримінальної

відповідальності. Згоден з запропонованою прокурором мірою покарання.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має наметі не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення ,має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти Росії від 29.11.2007 року), враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,особу обвинувачену, всі пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності,справедливості та індивідуалізації покарання,приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання на певний строк у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень .

При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за правилами ст. 69 КК України, не зважаючи на його щиросердне каяття - відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати по справі суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373-376 , ч.15 ст.615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Речові докази: канабіс , масою 698,6 г, 462,0 г 0,700 г, , що знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП№2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави за проведення судової експертизи 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять ) грн. 80 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення

обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1