Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №583/2436/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №583/2436/26

Суддя: Ярошенко Т. О.

Справа № 583/2436/26

3/583/873/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2026 року м. Охтирка Сумської області

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В., особи, яка притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , згідно якого 01.05.2026 близько 11 год 30 хв за адресою АДРЕСА_2 , а саме на території Грунського ліцею під час освітнього процесу неповнолітній ОСОБА_2 вчинив фізичний боулінг щодо ОСОБА_3 , а саме знімав останньому штани, чим свідомо заподіяв психічної шкоди потерпілому.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала.

Неповнолітній потерпілий та його законний представник ОСОБА_4 , будучи повідомленими про розгляд справи в установленому законом порядку в судове засідання не прибули, згідно телефонограми не заперечували про розгляд справи у їх відсутність.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши додані до протоколу письмові докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст.173-4 КУпАП передбачено відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст.173-4 КУпАП передбачено відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту» типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні діяння, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП надано характеристику Грунського ліцею імені Андрія Діхтяренка на учнів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , рапорт.

Надаючи оцінку вказаним матеріалам, суд приходить до висновку про їх недостатність для встановлення вини особи, оскільки ними не підтверджується винуватість особи, щодо якої складено протокол.

В той же час, відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту» типовими ознаками булінгу (цькування) є систематичність (повторюваність) діяння.

З огляду на таке, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені місце та час вчинення кожної із зазначених дій, які були вчинені неповнолітнім кривдником, наслідком яких є заподіяння психічної та фізичної шкоди потерпілим (приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого).

Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про системність цькування або знущання з боку неповнолітнього ОСОБА_2 над ОСОБА_3 , яке визначається поняттям «булінг».

Отже, за відсутності факту вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 булінгу (цькування), притягнення його матері ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення виключається.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.

Як передбачено ч.2, п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку; кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, вирішуючи справу в межах складеного протоколу у відповідності до положень ст.ст.254, 279 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 , так як в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , а тому провадження у справі відносно неї підлягає закриттю за відсутністю складу і події правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.9, п.1 ч.1 ст.247, ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-4 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О. Ярошенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua