Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №160/27761/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27761/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року (головуючий суддя Сластьон А.О.)

в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2024 №410 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації в складі команди НОМЕР_1 » в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв`язку з мобілізацією.

Скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №296 від 05.10.2024 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №160/27761/24 набрало законної сили 21.10.2025.

Також, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 задоволено частково заяву представника позивача адвоката Суботіна Геннадія Геннадійовича про забезпечення позову у справі №160/27761/24. Заборонено Військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переведення ОСОБА_1 , для проходження військової служби до іншої військової частини - до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити певні дії.

27.10.2025 до суду надійшла заява представника позивача від 24.10.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №160/27761/24 шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 подати Дніпропетровському окружному адміністративному суду звіт про виконання судового рішення від 07.01.2025 у справі №160/27761/24. Також, представник позивача просив суд зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання ухвали суду про забезпечення позову від 18.10.2024 у справі №160/27761/24.

В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю зазначено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №160/27761/24 відповідачами не виконано. Також, представник позивача вказав, що військовою частиною НОМЕР_1 не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 про забезпечення позову в частині заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо переведення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншої військової частини - до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/27761/24. Зокрема, представник позивача повідомив суд про те, що командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ (по стройовій частині) №345 від 20.11.2024, яким ОСОБА_1 переміщено/переведено з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 . Наразі ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у 15-денний термін звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24.

Також, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати у 15-денний термін звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати у 15-денний термін звіт про виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 про забезпечення позову у справі №160/27761/24 з наданням пояснень щодо переміщення/переведення ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 .

13 листопада 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24, в якому зазначено, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

25 листопада 2025 року від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про продовження строку на подання Звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24.

У зазначеному клопотанні представник військової частини НОМЕР_1 повідомив суд про те, що за наслідком ухваленого Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24 призначено проведення службового розслідування з метою встановлення розміру завданих державі збитків через порушення процедури мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк проведення вказаного розслідування - до 10.12.2025. За результатами вказаного розслідування буде прийнято наказ про виключення зі списків особового складу ОСОБА_2 .

Щодо виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 про забезпечення позову у справі №160/27761/24 військова частина НОМЕР_1 зазначила, що розподіл військовослужбовців, які завершили курс базової загальної військової підготовки до інших військових частин здійснюється на підставі доручень Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2024 №345 солдата ОСОБА_1 на підставі розпорядження Генерального штабу від 14.11.2024 №300/У/2268/1/дск було виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 . Отже, військова частини НОМЕР_1 не приймає участі в розподілі військовослужбовців, а лише виконує розпорядження Генерального штабу.

У зв`язку з цим військова частина НОМЕР_1 просить суд продовжити строк на подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №160/27761/24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24 – відмовлено.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати новий Звіт про належне виконання рішення суду у справі №160/27761/24 - до 05.01.2026.

ПОВТОРНО зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати Звіт про повне належне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24 - до 20.12.2025.

Роз`яснено, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам, встановленим частинами 2, 3 статті 382-2 КАС України.

Накладено на ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 60 560 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) в дохід Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:

UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100; призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення штрафу)) штраф у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 30 280 гривень

Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) штраф у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 30 280 гривень.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 10.12.2025, відповідач Військова частина НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення на ОСОБА_3 штрафу в розмірі 60560грн.та відмову у задоволенні позову. Вказує, що 14.11.2024 солдата ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та направлено для подальшої служби до ВЧ НОМЕР_2 . Тому військова частина НОМЕР_1 не приймає участі у розподілі військовослужбовців, які закінчили курс базової військової підготовки, а отже позбавлена можливості втручатися в процедуру переведення військовослужбовців в інші підрозділи. Підполковника ОСОБА_3 призначено на посаду лише 06.05.2025, однак ухвалою суду першої інстанції на нього накладено штраф за не виконання ухвали суду, яка датована 18.10.2024 року, тобто за порушення, що відбулися до його призначення.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 року відкрито апеляційне провадження у справи та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

У період з 10.03.2026 до 19.03.2026 суддя Божко Л.А., яка входить до складу суду, перебувала на лікарняному.

У період з 06.04.2026 до 10.04.2026 суддя Дурасова Ю.В. брала участь у онлайн-підготовці суддів апеляційних адміністративних судів згідно Календарного плану підготовки суддів для підтримання кваліфікації на 2026 рік.

У період з 14.04.2026 до 15.04.2026 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відрядженні.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частин 2, 3, 4 статті 382 Кодексу за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

При цьому, під час розгляду звіту про виконання рішення суду, суд зобов`язаний надавати правову оцінку кожному доводу суб`єкта владних повноважень стосовно підстав невиконання судового рішення, та, у разі відсутності доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій суб`єкта владних повноважень, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати свій обов`язок стосовно виконання судового рішення в найкоротші строки, застосовувати відповідний штраф.

За висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв`язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.

Щодо поданого ІНФОРМАЦІЯ_2 Звіту.

Відповідач вказує, що ним виконано рішення суду від 07.01.2025 у справі №160/27761/24, оскільки наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 вичерпав свою дію внаслідок мобілізації ОСОБА_1 та направлення його для проходження військової служби до військової частини.

Також, попри встановлені в рішенні суду від 07.01.2025 висновки про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зворотність процедури мобілізації, відповідач-1 продовжує наполягати у своєму Звіті про незворотність мобілізації, що прямо протирічить мотивувальній та резолютивній частинам рішення суду від 07.01.2025 у справі №160/27761/24.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Рішенням суду від 07.01.2025 визнано протиправними та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2024 №410 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації в складі команди НОМЕР_1 » в частині призову ОСОБА_1 на військову службу у зв`язку з мобілізацією та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №296 від 05.10.2024 в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Також, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, що свідчить про зворотність процедури мобілізації, яка була проведена з порушенням процедури.

Так, належне відновлення порушених прав позивача в цій справі суд розглядає через відновлення становища ОСОБА_1 , яке існувало до порушення його прав.

У розвиток цієї позиції судом в цій справі застосовано один із базових принципів права про те, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків.

З огляду на положення Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини спричиняє необхідність вчинення конкретних дій територіальним центром комлектування та соціальної підтримки, в тому числі щодо зміни категорії обліку та статусу особи, яку виключили зі списків особового складу військової частини; постановки особи на облік, отримання від військової частини військово-облікового документа позивача та обліково-послужної картки військовослужбовця тощо.

ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано до суду доказів на підтвердження вжиття заходів, направлених на виконання рішення суду в цій справі, що свідчить про невиконання відповідачем 1 рішення суду та дає підстави для відмови у прийнятті Звіту із встановленням нового строку для подання Звіту.

При цьому, з огляду на те, що можливість виконання відповідачем-1 рішення суду поставлена в залежність від дій військової частини НОМЕР_1 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, суд не накладає штраф на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 за наслідком відмови у прийнятті Звіту відповідача 1.

Щодо заявленого Військовою частиною НОМЕР_1 клопотання про продовження строку для подачі Звіту, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що з матеріалів справи вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 не надано у встановлений ухвалою суду від 04.11.2025 строк Звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24.

Суд першої інстанції не визнав поважними причини, якими Військова частина НОМЕР_1 обґрунтовує неможливість подачі Звіту.

Так, військова частина вказує, що за наслідком ухваленого Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24 призначено проведення службового розслідування з метою встановлення розміру завданих державі збитків через порушення процедури мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк проведення вказаного розслідування - до 10.12.2025. За результатами вказаного розслідування буде прийнято наказ про виключення зі списків особового складу ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції вказав, що обов`язок військової частини щодо виключення позивача зі списків особового складу виник за наслідком набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Відтак, результати проведення службового розслідування, існування якого відповідач не підтвердив належними доказами, ніяким чином не впливають на обов`язок військової частини виконати рішення суду.

Також, судом першої інстанції встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 проігноровано вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 про забезпечення позову у справі №160/27761/24, що призвело до переміщення ОСОБА_1 до іншої військової частини, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2024 №345.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 заборонено Військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переведення ОСОБА_1 , для проходження військової служби до іншої військової частини - до набрання законної сили рішення суду у справі №160/27761/24.

Попри існування ухвали суду від 18.10.2024 про забезпечення позову, яка набрала законної сили 18.10.2024, військової частиною НОМЕР_1 вимоги ухвали суду не виконано.

Посилання військової частини на виконання розпорядження Генерального штабу до уваги не беруться, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання (ст. 129-1 Конституції України), а умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню є кримінально караним діянням (ст.382 КК України).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення.

Невиконання суб`єктом владних повноважень рішення суду призводить до невиправданого порушення прав особи, яку це рішення мало б захистити, а також нівелює ефективність здійснення правосуддя.

З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у прийнятті звітів та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати новий Звіт про належне виконання рішення суду у справі №160/27761/24 - до 05.01.2026 і повторно зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати Звіт про повне належне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі №160/27761/24 - до 20.12.2025.

Що стосується правомірності накладення на командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 штрафу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 60 560грн., то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме:

встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, судом першої інстанції не було встановлено вини саме командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 у невиконанні рішення суду, недобросовісність у його діях, які свідчать про ухилення саме цією посадовою особою від виконання рішення суду.

В свою чергу, фактів такої умисної вини також не було встановлено судом апеляційної інстанції.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи, ураховуючи те, що апеляційна скарга подана в частині накладення штрафу на ОСОБА_3 , колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необхідності задоволення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 та необхідності скасування ухвали суду першої інстанції в частині накладення на ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) штрафу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 60560.00 грн.

В іншій частині ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року – скасувати в частині накладення на ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) штрафу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 60560.00 грн.

В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 21.04.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова