Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №160/10904/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10904/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року у справі №160/10904/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427 щодо відмови у призначенні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 ППН НОМЕР_1 за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 26.05.2022-3 підстав, викладених у листі від 11.10.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427 здійснити переведення ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 з пенсії за законом № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по втраті годувальника за Законом № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427. здійснити нарахування, та виплату пенсії в разі втрати тодувальника за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та сплатити належні пенсійні виплати ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 з моменту виникнення на них права 26.05.2022р. (після визнання загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 26 травня 2022 року по 03 січня 2024 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови при призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника є протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року у справі №160/10904/25 позовну заяву ОСОБА_1 – задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 з 26.05.2022 року в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 26.05.2022 року переведення ОСОБА_1 з пенсії відповідно до Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 та здійснити нарахування, та виплату пенсії з 26.05.2022 року по 03.01.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Згідно свідоцтва про народження позивача від 27.05.2004 року серії НОМЕР_2 позивач є сином ОСОБА_2 .

Відповідно до посвідчення учасника бойових дії від 03.08.2015 року серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій.

Наказом відповідача від 15.09.2021 року №213дск ОСОБА_2 направлено у відрядження для виконання бойових завдань на територію Донецької області.

Наказом відповідача від 25.05.2022 року №134 вирішено вважати ОСОБА_2 таким, місцезнаходження якого невідоме.

30 червня 2022 року Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи видано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 №010-3373, згідно якого смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно довідки про причину смерті №010-3313, причина смерті: вогнепальне поранення голови внаслідок військовий дій.

Згідно свідоцтва про смерть від 03.03.2023 року серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказане підтверджується у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023р. у справі №160/11472/23.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено, що позивач з 18.09.2022 року отримував пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.10.2024р. №55562-38148/Х-01/8-0400/24.

Листом від 11.10.2024р. №55562-38148/Х-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомила позивача про те, що підстав для переведення з пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону №1058 на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262 з більш раннього строку підстави відсутні, оскільки Головним управлінням Національної гвардії України МВС України було оформлено подання від 18.12.2023 за №5978 та матеріали для призначення пенсії. Позивача переведено з пенсії у зв`язку з втрати годувальника відповідно до Закону №1058 на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262 з 03.01.2024 – з дня відправлення заяви з усіма документами.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

уд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 30 Закону України №2262-XII право на пенсію у разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого військовослужбовця, які перебували на його утриманні.

Згідно зі ст. 45 Закону України №2262-XII пенсія призначається з дня виникнення права на неї, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.

Колегія суддів зазначає, що право позивача на отримання пенсії у разі втрати годувальника виникло з моменту смерті батька, тобто з 26.05.2022 року.

При цьому факт загибелі військовослужбовця та причинний зв`язок смерті із проходженням військової служби підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи.

Посилання відповідача на те, що необхідні документи були подані лише у грудні 2023 року, не спростовують права позивача на призначення пенсії з моменту виникнення такого права.

Колегія суддів враховує, що позивач вже перебував на обліку в органах Пенсійного фонду та отримував пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України №1058-IV, а тому відповідачу були відомі обставини смерті годувальника та наявність підстав для переведення позивача на інший вид пенсійного забезпечення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за Законом України №2262-XII з 26.05.2022 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції, передбачені ст. 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року у справі №160/10904/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов