Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №520/3555/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 р. Справа № 520/3555/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 14.10.25 по справі № 520/3555/25

за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ

Комунальне підприємство "Житлокомсервіс" (далі по тексту – КП «Житлокомсервіс», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі по тексту – ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до акта перевірки № 16 від 28.01.2025 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та безпідставність припису ГУ Держпродспожислужби у Харківській області № 16 від 28.01.2025 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, як такого, що винесений за відсутності у діях позивача будь-яких порушень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі – Закон № 2189-VIII), Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 (далі – Правила № 76) та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII (далі – Закон № 417-VIII), що свідчить про його незаконність та наявність підстав для його скасування.

Переконував, що при винесенні спірного припису відповідачем не враховано, що у КП «Житлокомсервіс» у розумінні Закону № 417-VIII був відсутній обов`язок з виготовлення технічної документації на будинок за зверненням громадянина - ОСОБА_1 , адже зобов`язання відновити/виготовити відсутню проектну та технічну документацію виникає за одночасного існування таких умов: (1) у управителя/балансоутримувача/замовника будівництва виник обов`язок з передачі проектної та технічної документації у зв`язку із створенням ОСББ або зміною управителя; (2) звернення на надання технічної документації надійшло від особи, уповноваженої співвласниками багатоквартирного будинку, яких заявником не дотримано. Разом з цим, всупереч наведеному, ані з Акту перевірки, ані зі звернень ОСОБА_1 не вбачається наявності у нього повноважень, наданих співвласниками, на витребування технічної та проектної документації на будинок.

Більше того, звернув увагу, що співвласниками будинку АДРЕСА_1 не приймалось рішення про форму управління будинком та не створювалось об`єднання співвласників, не призначався управитель на конкурсних засадах, а КП «Житлокомсервіс» лише продовжує виконувати покладені на нього обов`язки з утримання будинків, та фактично не має статусу управителя у розумінні Закону № 417-VIII.

Додатково зауважив, що у оскаржуваному приписі міститься вимога з його виконання у строк до 01.06.2024 та у строк до 06.06.2024 письмово проінформувати відповідача про його виконання. Отже, зважаючи на те, що припис винесено 28.01.2025 слід констатувати, що граничний термін його виконання було пропущено вже у день його винесення, що лише додатково підтверджує невідповідність такого індивідуального акту критеріям правової визначеності та законності.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/3555/25 адміністративний позов Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (вул. Конторська, буд. 35, м. Харків, 61012, код ЄДРПОУ 34467793) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд.40, 6 пов., м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) про визнання протиправним та скасування припису - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до акта перевірки № 16 від 28.01.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (ЄДРПОУ 40324829) на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» (ЄДРПОУ 34467793) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 520/3555/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправним та скасування припису – відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про прийняття оскаржуваного рішення з неповним з`ясуванням обставин справи, які мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому наявні підстави для його скасування.

Наполягав, що суд першої інстанції помилково обмежив обов`язок КП «Житлокомсервіс» з відновлення/передачі технічної документації лише випадками створення ОСББ або зміни управителя та виключно за зверненням уповноваженої співвласниками особи, адже КП «Житлокомсервіс» є виконавцем послуг з утримання будинку, тобто, фактично, здійснює функції балансоутримувача/попереднього управителя, що підтверджено розпорядженням Управління комунального майна та приватизації від 28.02.2007 № 201 про передачу будинку в господарське відання.

У свою чергу, відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Правил № 76, балансоутримувач зобов`язаний забезпечувати зберігання та належне ведення наявної технічної документації на будинок, та в разі відсутності документації, в силу частини 5 статті 5 Закону № 417-VIII, зобов`язаний відновити її за власний рахунок і передати співвласникам (або уповноваженій особі).

За таких обставин, переконував, що оскільки КП «Житлокомсервіс» є балансоутримувачем будинку, то і обов`язок відновити документацію існує незалежно від створення ОСББ чи зміни управителя, а відсутність документації та відмова КП «Житлокомсервіс» вжити заходів щодо відновлення технічної документації порушує право споживача на отримання якісних послуг відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 2189-VIII та інформацію відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII (далі – Закон № 1023-ХІ).

Також, на переконання апелянта, встановлення строку виконання припису до 01.06.2024, тобто після дати його винесення (28.01.2025), є технічною помилкою, яка не впливає на встановлений факт порушення та правомірність самої вимоги щодо вчинення дій.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 3 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області проведено позапланову перевірку Комунального підприємства «Житлокомсервіс» за результатом проведення якої складено акт перевірки від 28.01.2025 № 16.

Згідно з актом перевірки, підставою для проведення вказаної перевірки слугувала скарга ОСОБА_2 , відповідно до якої приводом його звернення слугувала неможливість отримання технічної документації на багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 з метою передачі до КП "Харківські теплові мережі" для розрахунку оплати за теплову енергію на загально будинкові потреби на опалення.

Актом перевірки встановлено порушення пункту 3 частини 4 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 1.3 розділу 1 Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 та пункту 4 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області винесено припис № 16 від 28.01.2025 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів у якому містяться вимога у термін до 01.06.2024 з метою усунення виявлених порушень, вжити заходів щодо реалізації прав споживача, а саме:

- звернутись до попереднього управителя будинку АДРЕСА_1 , попереднього власника будинку та замовника будівництва, забудовника, проектних організацій, архівів, БТІ, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту земельних відносин, Комунального підприємства «Харківська дирекція будівництва, ремонту та реконструкції» стосовно надання проектно-технічної документації постійного зберігання на будинок АДРЕСА_1 , а саме:

- технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок;

- проектно-кошторисна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо;

- акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію;

- паспорти котельного господарства, котлові книги, у разі наявності вбудованих та прибудинкових котельнь;

- паспорти ліфтового господарства;

- акти приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача.

Не погодившись із вказаним приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності припису Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до акта перевірки № 16 від 28.01.2025, оскільки вважав, що висновки суб`єкта владних повноважень про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень пункту 3 частини 4 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 1.3 розділу 1 Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 та пункту 4 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та відповідно обов`язку саме КП «Житлокомсервіс» звернутись до попереднього управителя будинку АДРЕСА_1 , попереднього власника будинку та замовника будівництва, забудовника, проектних організацій, архівів, БТІ, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, Департаменту земельних відносин, Комунального підприємства «Харківська дирекція будівництва, ремонту та реконструкції» стосовно надання проектно-технічної документації постійного зберігання на будинок АДРЕСА_1 , є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Зважаючи на те, що співвласниками будинку АДРЕСА_1 не було прийнято рішення про форму управління будинком та не було створено об`єднання співвласників, при цьому щодо будинку не було призначено управителя на конкурсних засадах, суд дійшов висновку, що КП «Житлокомсервіс» лише продовжує виконувати покладені на нього обов`язки з утримання будинків, та, фактично, не має статусу Управителя у розумінні Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У розумінні статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовано Законом № 1023-XII.

Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника

Частиною 3 статті 6 Закону передбачено, що № 1023-XII захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Захист прав споживачів у сфері безпечності та якості харчових продуктів, інформування про їх властивості, у тому числі маркування, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та якості харчових продуктів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі по тексту – Положення № 667).

Згідно із пунктом 1 Положення № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Пунктом 7 Положення № 667 передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 164 (далі - Положення № 164) визначено, що Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення № 164 визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Відтак, на Держпродспоживслужбу, у тому числі, і її територіальні органи, покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі – Закон № 877-V).

Частиною 1 статті 6 Закону № 877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

за рішенням суду;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

У розумінні частин 7 та 8 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, ГУ Держпродспоживслужби уповноважене на проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання за наявності визначених статтею 6 Закону № 877-V підстав, за наслідками якої оформляє Акт, та, у випадку встановлення порушень, обов`язковий для виконання припис.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до вимог абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону № 877-V, статті 26 Закону № 1023-XII пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 № 191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг», та з метою проведення перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства про захист прав споживачів, керуючись підпунктом 11 пункту 11 Положення № 164, на підставі наказу від 13.01.2025 № 28 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області проведено позаплановий захід державного контролю КП «Житлокомсервіс» (пров. Подільський, буд. 17, м. Харків) з питань, зазначених у зверненні споживача – ОСОБА_3 , за наслідками якої складено Акт від 28.01.2025 № 16.

Під час перевірки встановлено наступне : «Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 8 Закону № 2189-VIII управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку. Згідно з п. 1.2 Правил № 76 до складу технічної документації постійного зберігання включаються:

- технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок;

- проектно-кошторисна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо;

- акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію;

- паспорти котельного господарства, котлові книги, у разі наявності вбудованих та прибудованих котелень;

- паспорти ліфтового господарства;

- акти приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача.

Згідно з п. 1.3 Правил № 76 виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій повинні мати технічні паспорти на квартирні (багатоповерхові) жилі будинки та забезпечувати своєчасне внесення змін до них.

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону № 417-VIII співвласник має право вільного доступу до технічної документації на багатоквартирний будинок. На запит споживача доступ до технічної документації наданий не був».

Вищенаведене слугувало підставою для винесення припису до Акту перевірки № 16 від 28.01.2025, яким в термін до 01.06.2024 зобов`язано КП «Житлокомсервіс» вжити заходів щодо реалізації прав споживача.

З приводу правомірності винесення спірного припису колегія суддів зазначає наступне.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначено Законом № 417-VIII.

У розумінні статті 1 Закону № 417-VIII співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;

управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 5 Закону № 417-VIII замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, забезпечує передачу співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку:

одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо.

У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок, визначеної абзацами другим і третім цієї частини, замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом шести місяців з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, відновлює її за власний рахунок та передає особам, визначеним абзацом першим цієї частини.

У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.

У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» від 20.12.2006 № 1186 КП «Жилкомсервіс» (теперішня назва – КП «Житлокомсервіс») визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова з управління будинком, спорудою або групою будинків.

Житловий будинок АДРЕСА_1 переданий в господарське відання КП «Жилкомсервіс» (теперішня назва – КП «Житлокомсервіс») на підставі розпорядження Управління комунального майна та приватизації від 28.02.2007 № 201.

Отже, за таких обставин колегія суддів констатує, що обов`язок забудовника та/або особи, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання з передачі технічної документації визначений законодавчо та є безумовним і не ставиться в залежність від того, чи є відповідні документи в наявності.

Так, обставини фактичної наявності та/або відсутності такої документації у відповідача не мають значення для вирішення спору по суті, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" така документація повинна була бути передана замовником будівництва або попереднім власником будинку, а у випадку відсутності документації на будинок він (замовник або попередній власник) відповідно до вимог частини дев`ятнадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" зобов`язаний відновити її за власний рахунок. Такий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18 та у подальшому неодноразово застосовано судами при вирішення спорів, що виникли з подібних правовідносин.

Аналогічна правова позиція також була підтримана Верховним Судом у постанові від 24.12.2025 по справі № 910/3919/25.

Отже, враховуючи вищенаведене, оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 передано в господарське відання КП «Жилкомсервіс» (теперішня назва – КП «Житлокомсервіс») на підставі розпорядження Управління комунального майна та приватизації від 28.02.2007 № 201, саме позивач у розумінні Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" уповноважений на виготовлення технічної документації на багатоквартирний будинок. А відтак, твердження позивача про зворотне, з яким помилково погодився суд першої інстанції, є таким, що не відповідає фактичним обставинам у цій справі та суперечить вищенаведеним висновкам суду.

Щодо доводів КП «Житлокомсервіс» про відсутність у Дмитра Бурди повноважень на отримання від співвласниками багатоквартирного будинку технічної документації на будинок, № 13 по вул. Баварській у м. Харкові слід зазначити таке.

Колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 9 Закону № 417-VIII передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 417-VIII співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Частиною 2 статті 10 Закону № 417-VIII передбачено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;

8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги);

10) повне або часткове звільнення окремих співвласників, об`єкти нерухомого майна яких були пошкоджені, від сплати внесків, платежів, інших відрахувань, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 15 статті 10 Закону № 417-VIII рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про:

1) ініціатора зборів співвласників;

2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції);

3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку;

4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку;

5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме:

прізвище, ім`я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи);

номер квартири або нежитлового приміщення;

загальна площа квартири або нежитлового приміщення;

документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);

6) обраного голову зборів співвласників;

7) порядок денний зборів співвласників;

8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників.

Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.

Отже, колегія суддів зазначає, що обов`язок відновити технічну документацію на багатоквартирний будинок існує незалежно від факту створення ОСББ. Навіть якщо ОСББ не було створено, власники квартир (співвласники) мають право вимагати відновити документацію від забудовника або колишнього управителя, оскільки технічна документація необхідна для експлуатації будинку.

При цьому, особою, визначеною співвласниками багатоквартирного будинку, яка уповноважена на отримання технічної документації на будинок вважається представник (або ініціативна група), якому надано повноваження діяти від імені всіх співвласників на основі рішення загальних зборів.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи та Акт перевірки, колегією суддів встановлено, що відомостей про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, такі не містять.

Так само, відсутні в матеріалах справи і відомості про те, що ОСОБА_4 уповноважувався співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на вчинення відповідних дій шляхом прийняття рішення загальних зборів на витребування технічної та проектної документації на будинок, а тому вказана особа не є уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку.

Зважаючи на те, що співвласниками будинку АДРЕСА_1 не було створено об`єднання співвласників, а також не визначено особу, яка уповноважена діяти від імені всіх співвласників на основі рішення загальних зборів (доказів зворотного матеріали справи не містять), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення оскаржуваного припису Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до акта перевірки № 16 від 28.01.2025, що є підставою для його скасування.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що у оскаржуваному приписі міститься вимога його виконати у строк до 01.06.2024 та у строк до 06.06.2024 письмово проінформувати відповідача про його виконання, при цьому припис винесено 28.01.2025, що фактично робить його своєчасне виконання неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вказаної норми відповідач правомірності свого рішення не довів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач, при винесенні припису до акта перевірки № 16 від 28.01.2025 про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, діяв не у спосіб, що передбачений КАС України, що зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керуєтьсяст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено у пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

На виконання вимог статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи, що суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного припису, однак помилково зазначив, що КП "Житлокомсервіс" не уповноважене на виготовлення технічної документації на багатоквартирний будинок, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/3555/25 слід змінити з підстав та мотивів задоволення позову, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/3555/25 підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/3555/25 - змінити з підстав та мотивів задоволення позову, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/3555/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій