Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №200/8601/24 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року справа №200/8601/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Геращенка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Аляб`єв І.Г.), складеного у повному обсязі 22 травня 2025 року, у справі № 200/8601/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в яких просив скасувати оскаржене судове рішення та відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказав, що законодавцем передбачене обов`язкове досудове врегулювання спору у правовідносинах щодо виплати компенсації втрати частини доходів шляхом подання заяви до уповноваженого органу, причому виключно відмову останнього за наслідком розгляду такого звернення особа може оскаржити до суду.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві не отримувало заяви позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, досудове врегулювання спору не відбувалось.

На думку Відповідача, у суду немає підстав для визнання протиправними дій або бездіяльності Відповідача, яку слід розцінювати відмовою у виплаті, і відповідно задоволення похідної вимоги.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/8601/24, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».

Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Відповідно до копії витягу із наказу Головного управління ДСНС України в м. Києві (по особовому складу) від 14.09.2016 року № 673 установлено, що з 20 вересня 2016 року відповідно до пункту 74 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено з займаної посади, знято зі всіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження служби до Головного Управління ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника сектору комунікацій, інформаційних технологій та системи 112 Головного управління ДСНС України у м. Києві.

Листом відповідача № 71-02-458/71-18-06 від 22.01.2024 адвокату позивача повідомлено про те, що кошторисами Головного управління на 2016, 2017, 2018 роки виплата індексації особам рядового і начальницького складу не передбачалась.

Відповідач надав до суду копію довідки від 15.03.2024 № 81 про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_2 за період з січня 2016 року по вересень 2016 року (включно), відповідно до якої позивачу за період з січня 2016 року по вересень 2016 року (включно) індексація грошового забезпечення не нарахована і не виплачена.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №200/1189/24 позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ідентифікаційний код: 38620155; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13) про визнання протиправної бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 1 січня 2016 року по 20 вересня 2016 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів - січень 2008 року.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 20 вересня 2016 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №200/1189/24 набрало законної сили 07.08.2024 відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.

13.11.2024 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі №200/1189/24 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.09.2016 у загальній сумі 17543,92 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.11.2024.

Компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідачем нарахована та виплачена не була.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність зобов`язання здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення судів

Суд погоджує висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” № 2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року (далі – Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року (далі – Порядок № 159).

Згідно з нормами статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За приписами статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).

Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Таким чином, відповідач, з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено позивачеві індексацію грошового забезпечення, повинен був здійснити виплату таких коштів з одночасною виплатою сум компенсації.

Невиплата позивачеві суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата належних йому сум, є порушенням прав позивача на отримання такої компенсації, відтак, порушене право позивача має бути відновленим.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 200/8601/24 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 травня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

Т.Г.Гаврищук

І.В. Геращенко