Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №620/3161/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/3161/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Прилуцької окружної прокуратури до Комунального закладу "Удайцівський навчально-реабілітаційний центр" Чернігівської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Прилуцька окружна прокуратура звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу "Удайцівський навчально-реабілітаційний центр" Чернігівської обласної ради, в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, випускникам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 2023, 2024 та 2025 року та зобов`язати Комунальний заклад «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради вчинити дії щодо нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, виходячи з розміру, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», випускнику із числа дітей-сиріт 2023 року та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 16 998 грн, та Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік» випускникам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 2024 та 2025 років та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 19 176 грн, кожному.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що частина 7 статті 8 Закону №2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання у іншому навчальному закладі, або тих, хто працевлаштувався чи інше. Отже, факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, встановленого Законом України про Державний бюджет

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 23.03.2026, що підтверджується довідкою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради засновано на комунальній формі власності та здійснює основну діяльність у сфері загальної середньої освіти.

Згідно з п. 1.1. Статуту, затвердженого наказом Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.06.2017 КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради – це загальноосвітній навчальний заклад, метою діяльності якого є реалізація права на освіту та отримання професії дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку, їх інтеграція в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров`я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію порушень.

Діти із складними порушеннями розвитку – це діти з порушенням слуху, зору, тяжкими системними мовленнєвими порушеннями, тяжкими порушеннями опорно рухового апарату у поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку, сліпоглухі, діти, які себе не обслуговують і відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда потребують індивідуального догляду та супроводу, але вони можуть перебувати у дитячому колективі згідно з рекомендованим лікарями режимом.

Відповідно до відомостей із ЄДР підприємств та організацій України основним видом діяльності КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної є загальна середня освіта

Прилуцькою окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42025270000000131 від 16.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, у ході якого встановлено, що КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради упродовж 2023, 2024, 2025 років не виконує вимог ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо нарахування та виплати випускникам освітнього закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантованої державою одноразової грошової допомоги, в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

За встановлених прокурором обставин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини, позбавленої батьківського піклування що підтверджується рішенням Ніжинської міської ради від 30.11.2017 № 299, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус дитини сироти що підтверджується розпорядженням Варвинської районної державної адміністрації від 10.12.2015 № 216, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , має статус дитини-сироти що підтверджується розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації від 20.09.2018 № 1433, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , має статус дитини, позбавленої батьківського піклування що підтверджується рішенням виконавчого комітету Деснянської районної у місті Чернігові ради від 25.03.2019 № 78.

Відповідно до інформації КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради від 16.01.2026 № 44 з`ясовано, що:

згідно з витягом із наказу від 19.11.2020 № 22, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, з 19.11.2020 зараховано до складу учнів КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради. У подальшому, 01.09.2025 ОСОБА_1 , яка перебувала на повному державному утриманні у закладі освіти, закінчила навчання у КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради та була відрахована як випускник, що підтверджується витягом із наказу від 01.09.2025 № 3.Відповідно до довідки від 16.01.2026 № 13, виданої ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства», ОСОБА_1 продовжила навчання у вказаному закладі освіти за денною формою навчання, третій атестаційний рівень;

згідно з витягом із наказу від 17.07.2023 № 11, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має статус дитини – сироти, з 17.09.2023 зараховано до КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради. У подальшому, 01.09.2025 ОСОБА_2 , який перебував на повному державному утриманні у закладі освіти, закінчив навчання у КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради та був відрахований як випускник, що підтверджується витягом із наказу від 01.09.2025 № 3. Відповідно до довідки від 16.01.2026 № 12, виданої ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства», ОСОБА_2 продовжив навчання у вказаному закладі освіти за денною формою навчання, третій атестаційний рівень;

згідно з витягом із наказу від 14.09.2021 № 12, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який має статус дитини позбавленої батьківського піклування, з 14.09.2021 зараховано до КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради. У подальшому, 02.09.2024 ОСОБА_4 який перебував на повному державному утриманні у закладі освіти, закінчив навчання у КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради та був відрахований як випускник, що підтверджується витягом із наказу від 02.09.2024 № 8. Відповідно до довідки від 16.01.2026 № 15, виданої ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства», ОСОБА_4 продовжив навчання у вказаному закладі освіти за професією «Штукатур»;

згідно з витягом із наказу від 04.06.2020 № 14, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має статус дитини – сироти, з 04.06.2020 зараховано до КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради. У подальшому, 31.08.2023 ОСОБА_3 який перебував на повному державному утриманні у закладі освіти, закінчив навчання у КЗ «Удайцівський навчально реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради та був відрахований як випускник, що підтверджується витягом із наказу від 31.08.2023 № 15. Відповідно до довідки від 16.01.2026 № 14, виданої ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства», ОСОБА_3 продовжив навчання у вказаному закладі освіти за професією «Штукатур».

Відповідно до листа КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради від 16.01.2026 № 44 встановлено, що випускникам 2023, 2024, 2025 років, з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які перебували на повному державному утриманні, після закінчення навчання у центрі нараховано та виплачено грошову компенсацію в розмірі необхідному для придбання одягу та взуття випускниками центру в сумі 1300 грн. Нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів передбачених Постановою КМУ від 15.034.1994 № 226 «Про поліпшення виховання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування» для випускників Центру 2023, 2024, 2025 навчальних років із числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не здійснювалася. Оскільки працевлаштуванням випускників заклад не займався тому і не виплачувалася одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, Прилуцька окружна прокуратура звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із частинами 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 КАС України).

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Аналіз положень статті 53 КАС України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій (дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування).

Зокрема, органом, який уповноважений здійснювати заходи щодо реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не здійснюється належним чином захист вказаної категорії дітей.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначаються Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-IV (далі - Закон №2342-IV).

Статтями 3, 4 Закону України №2342-IV визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Частиною 1 статті 8 Закону №2342-IV встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2342-IV, витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Статтею 1 Закону №2342-IV передбачено, що особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування; випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.

Частиною 7 статті 8 Закону №2342-IV визначено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Матеріальне забезпечення та зокрема, виплата грошової допомоги регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Постанова №226).

Відповідно до п.п.1 пункту 13 Постанови №226 дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, при вступі на навчання до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м`яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Разом з тим, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №2342-IV, закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги встановленої Постановою №226.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 18.09.2018 у справі №493/407/16-а, від 03.10.2019 у справі №303/5849/16-а та від 26.05.2020 у справі №303/5848/16-а.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови №226 прийняті до набрання чинності Законом №2342 та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону №2342-IV, згідно якого одноразова грошова допомога підлягає виплаті позивачу у розмірі шести прожиткових мінімумів.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини зазначив, що здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і у справі Стре проти Сполучного Королівства («Stretch v. the United Kingdom,» №44277/98, п. 37).

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany», №71916/01, № 71917/01 та №10260/02, п. 74).

Разом з тим, суд звертає увагу, що частина 7 статті 8 Закону №2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші. Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №493/407/16-а, від 26.05.2020 у справі №303/5848/16-а, від 05.06.2019 у справі №159/1684/16-а, від 03.10.2019 у справі №303/5849/16-а, від 26.05.2020 у справі №303/5848/16-а, від 04.11.2020 у справі №303/5842/16-а, від 28.01.2021 у справі №164/1907/16-а, від 28.01.2021 у справі №169/521/16-а.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Положення ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлюють, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років станом на 31.08.2023 становив 2 833 гривень. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становив 3 196 грн.

Таким чином, випускники КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» 2023 року мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, що становить 16 998 грн (2833 грн х 6).

Випускники КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» 2024-2025 років мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку, з розрахунку 3196 грн, тобто у сумі 19176 грн (3196 грн х 6).

Відповідачем не було вжито жодних заходів з виплати одноразової грошової допомоги вищенаведеним випускникам у розмірі, встановленому частиною сьомою статті 8 Закону №2342-ІV, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка призвела до порушення прав і інтересів таких осіб, які підлягають відновленню у судовому порядку шляхом визнання вищенаведеної бездіяльності відповідача протиправною.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частинами 1-3статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Прилуцької окружної прокуратури до Комунального закладу "Удайцівський навчально-реабілітаційний центр" Чернігівської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, випускникам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 2023, 2024 та 2025 року.

Зобов`язати Комунальний заклад «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради вчинити дії щодо нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, виходячи з розміру, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», випускнику із числа дітей-сиріт 2023 року та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 16 998 грн, та Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік» випускникам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 2024 та 2025 років та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 19 176 грн, кожному.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Прилуцька окружна прокуратура (вул. В`ячеслава Чорновола, 50, а, м. Прилуки, Прилуцький р-н, Чернігівська обл.,17500, код ЄДРПОУ 0291011425).

Відповідач: Комунальний заклад "Удайцівський навчально-реабілітаційний центр" Чернігівської обласної ради (вул.Шевченка, 76, с.Удайці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17585, код ЄДРПОУ 05266257 ).

Повне судове рішення складено 19.05.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА