Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №580/2615/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року справа № 580/2615/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним відмову Військової частини НОМЕР_1 у звільненні з військової служби ОСОБА_1 , відповідно до абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 відповідно до абз. 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", враховуючи вищевикладену інформацію та факт потреби в здійсненні догляду за дружиною - ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подав рапорт про звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, і яка має онкологічне захворювання. У відповідь на адвокатський запит відповідач повідомив, про відсутність підстав для звільнення з військової служби, оскільки інвалідність дружини встановлена не внаслідок онкологічного захворювання. На переконання позивача така відмова є протиправною.

Ухвалою від 23.03.2026 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що право на звільнення з військової служби за ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є імперативним, проте воно виникає лише за умови подання військовослужбовцем документів, які однозначно та у встановлений законом спосіб підтверджують наявність відповідної підстави (у даному випадку — онкологічного захворювання). Обов`язок щодо надання достовірних та належним чином оформлених документів покладається на заявника.

Відмова була мотивована тим, що підтверджуючих документів, що у ОСОБА_2 є онкологічне захворювання, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми до рапорту позивачем не було додано, оскільки позивачем при подачі рапорту не було додано виписок з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 на злоякісне новоутворення, що додані до позовної заяви.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзиви відповідача та 10.04.2026 подав до суду відповідь на відзив відповідача.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Позивач звернувся з рапортом від 06.02.2026 до командира п`ятої навчальної роти першого навчального батальйону тимчасового навчального пункту, в якому просив звільнити його з військової служби на підставі абз. 11 п. 3 ст. 26 Закону №2232-ХІІ через такі сімейні обставини або інші поважні причини: за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання.

До вказаного рапорту позивачем долучено наступні документи: копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; копію картки платника податків ОСОБА_1 ; копію довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; копію паспорту громадянина України ОСОБА_2 ; копію картки платника податків ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про шлюб № НОМЕР_2 ; копію акту огляду МСЕК ОСОБА_2 ; копію індивідуальної програми реабілітації інваліда № 967.

На запит представника позивача щодо розгляду рапорту позивача від 06.02.2026, військова частина НОМЕР_1 листом від 18.02.206 повідомлено причину у не задоволенні рапорту, а саме:« до рапорту Ви долучили копію довідки до акта огляду МСЕК 12 ААГ №822992 від 23.05.2024, де вказана третя група інвалідності ОСОБА_2 та причина інвалідності - загальне захворювання, а також у індивідуальній програмі реабілітації інваліда № 967 від 23.05.2024 на ОСОБА_2 також вказано, що причина інвалідності - загальне захворювання. Підтверджуючих документів, що у ОСОБА_2 є онкологічне захворювання, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми до рапорту Вами не додано».

Вважаючи таку відмову відповідача у задоволенні рапорту позивача протиправною, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

Норми права, що підлягають застосуванню та висновки щодо правозастосування.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби.

За змістом підпункту «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII (тут і далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до абзацу 11 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідності здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

В свою чергу абзацом 12 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин на такій підставі: необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

За приписами пункту 233 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 /надалі Положення № 1153/, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454 /надалі Інструкція № 170/, визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153.

Відповідно до пункту 1.5 розділу І Інструкції № 170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання на військовослужбовців крім тих, які проходять базову військову службу, щодо: звільнення з військової служби (додаток 1).

Відповідно до положень пункту 12.11 розділу ХІІ Інструкції № 170 перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Так, додаток 19 до Інструкції № 170 визначає Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, а саме: пунктом 5 визначено, що при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, зокрема, у разі необхідності здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів:

- копія свідоцтва про шлюб;

- один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності /підпункт 24/.

За визначенням пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40, рапорт (заява) письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Отже, законом передбачена можливість звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, під час дії воєнного стану через таку сімейну обставину як необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Тобто вказаною нормою закону передбачено дві різні підстави для звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, під час дії воєнного стану через таку сімейну обставину, а саме:

1) необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністюгрупи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів,

2) необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи (незалежно від підстав встановлення такої інвалідності) за наявності у неї (нього) онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

При цьому військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби на такій підставі, подають подання (або рапорт) та документи, які підтверджують наявність цієї сімейної обставини, зокрема: один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка) (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю","Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики) та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Як встановлено судом, позивач подав рапорт про звільнення його зі служби на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а саме: необхідність здійснювати догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, проте покликаючись у рапорті на абзац 11 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

На підтвердження вказаних обставин позивач до рапорту додав, серед іншого:копію свідоцтва про шлюб № НОМЕР_2 ; копію акту огляду МСЕК ОСОБА_2 ; копію індивідуальної програми реабілітації інваліда № 967.

Матеріалами справи підтверджується, що рапорт позивача був розглянутий у встановлений законодавством строк та вирішений по суті порушеного в ньому питання.

Згідно наданої відповіді підставою для відмови у задоволенні рапорту та у звільненні позивача з військової служби слугувало ненадання позивачем документів, а саме відповідач зазначив: «до рапорту Ви долучили копію довідки до акта огляду МСЕК 12 ААГ №822992 від 23.05.2024, де вказана третя група інвалідності ОСОБА_2 та причина інвалідності - загальне захворювання, а також у індивідуальній програмі реабілітації інваліда № 967 від 23.05.2024 на ОСОБА_2 також вказано, що причина інвалідності - загальне захворювання. Підтверджуючих документів, що у ОСОБА_2 є онкологічне захворювання, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми до рапорту Вами не додано».

Надаючи оцінку таким підставам для відмови у задоволенні рапорту, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалося вище, необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, може бути підставою для звільнення військовослужбовця, який проходять військову службу за призовом під час мобілізації, згідно підпункту "г" пункту 2 частини четвертої та абзацу 12 підпункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону Україна "Про військовий обов`язок і військову службу".

За висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №120/1909/23, поняття "сторонній догляд" не є тотожним поняттю "постійний догляд", позаяк перше говорить про те, ким надається догляд, а друге коли надається такий догляд. В свою чергу, поняття "постійний догляд" передбачає безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком. При цьому підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що підставою для звільнення є саме необхідність здійснення постійного догляду.

Також з аналізу підпункту 24 пункту 5 додатку 19 до Інструкції № 170 слідує, що у разі необхідності здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, до подання про звільнення з військової служи подається документ, що підтверджує встановлення дружині (чоловіку) ІІІ групи інвалідності та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання (наприклад, онкологічного захворювання). При цьому документом, що підтверджує встановлення дружині (чоловіку) ІІІ групи інвалідності, може бути довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ.

Судовим розглядом встановлено, що Позивач перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 з 30.12.2025, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 30.12.2025 серії № НОМЕР_3 .

01.05.2024 дружині позивача, після медичного огляду медико-соціальною експертною комісією, встановлено третю групу інвалідності до 01.06.2027 (загальне захворювання), що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №822992.

Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда №967 від 23.05.2024 на ім`я ОСОБА_2 відсутні відомості, про те вона потребує стороннього догляду, а також, що у неї є онкологічне захворювання. У програмі рекомендовано спостереження онкологом.

Отже, ані у Довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №822992, ані у програмі реабілітації інваліда №967 від 23.05.2024, не зазначено про те, що ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок онкологічного захворювання.

Таким чином, суд погоджується із доводом відповідача, що позивачем до рапорту про звільнення з військової служби не надано документів, які підтверджують, що у його дружини ОСОБА_2 онкологічного захворювання.

Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд уважає такі вимоги недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

Крім того, варто зазначити, що норма на яку позивач на абз.12 п.3 ч.12 ст.26 Закону № 2232-XII покликається у позовній заяві, не була підставою для подання позивачем рапорту командиру військової частини, оскільки в рапорті позивач покликався на абз.11 п.3 ч.12 ст.26 Закону № 2232-XII .

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 14, 25, 77, 90, 122, 123, 139, 241 246, 258, 293, 295 296 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 19.05.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО