Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №520/5424/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року справа №520/5424/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Міська багатопрофільна лікарня №18" Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства "Міська багатопрофільна лікарня №18" Харківської міської ради (вул. Єдності, буд.104,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61110, код ЄДРПОУ 02003511), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при Комунальному некомерційному підприємстві "Міська багатопрофільна лікарня № 18" Харківської міської ради (код з ЄДРПОУ: 02003511) від 170/26/234/Р від 16.02.2026 щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи при Комунальному некомерційному підприємстві "Міська багатопрофільна лікарня № 18" Харківської міської ради (код з ЄДРПОУ: 02003511) повторно провести оцінювання повсякденного функціонування особи - ОСОБА_1 , з урахуванням правових висновків суду, викладених у цьому рішенні суду та всіх медичних документів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при Комунальному некомерційному підприємстві "Міська багатопрофільна лікарня № 18" Харківської міської ради (код з ЄДРПОУ: 02003511) від 170/26/234/Р від 16.02.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження в частині позовних вимог по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач, на адресу суду, відзив на позовну заяву не надав.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 лікувався у Державній установі «Інститут неврології психіатрії та наркології ім.. П.В. Волошина» Національної Академії наук України (далі - ІГІПН АМНУ), що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №867 (перебування на стаціонарі з 21.02.2025 року по 10.03.2025 року) та Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №5720 (перебування на стаціонарі з 09.12.2024 року по 25.12.2024 року), але без тривалого стабільного ефекту. Наявне погіршення відмічає останні 1,5-2 міс., у зв`язку з чим був направлений до КНП «МБЛ №18» ХМР, госпіталізований до 3 неврологічного відділення.

Вказаними вище виписками №867 та №5720 встановлено наступний діагноз: "дисциркуляторна (гіпертонічна) енцефалопатія 2 ст. з вираженим лікворно-гіпертензійним, стійким цефалгічним, вестибуло-атактичним, астенічним, вегето-дистонічним синдромами з вегето-вісцеральними пароксизмами за симпато-адреналовим типом. Гіпертонічна хвороба І ст., 1 ст., ризик 2. СН стадія В. ХСН 0. Цервікокраніалгія, переважно м`язово-тонічний варіант перебігу з вираженим стійким больовим синдромом, вегето-іритативними проявами, синдромом хребтової артерії на тлі розповсюдженого остеохондрозу шийного відділу хребта".

У зв`язку з направленням хворого до КНП «МБЛ №18» ХМР відповідно була складена Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2386/н КНП «МБЛ №18», якою засвідчено перебування Позивача на стаціонарі з 18.09.2025 року по 01.10.2025 року.

Вказаною випискою №2386/н встановлено наступний діагноз: «Цервікокраніалгія, змішаний варіант, шийний остеохондроз, нестабільна форма з ознаками вертебробазилярної недостатності у вигляді синдрома хребтової артерії, з нападами Унтерхарншайдта, стійкий больовий синдром. Вегетативно-судинна дистонія з лікворно-венозною дисциркуляцією, астено-невротичним та вестибуло-тактичним синдромом, вегетативно-судинними пароксизмами змішаного типу».

Також виходячи з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2386/н КНП «МБЛ №18» ХМР Позивача турбує біль і відчуття напруги в шийно-комірцевій області, обмеження обсягу рухів у НІВХ, періодичні напади, які супроводжуються посилення головного болю, нудотою, серцебиттям, відчуттям тривоги, страху, підвищенням AT, інколи втратою свідомості без судом при некоординованих поворотах голови.

У зв`язку з цим позивача було направлено до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення інвалідності.

Оцінювання повсякденного функціонування особи було проведено 16.02.2026 року очно, в закладі охорони здоров`я - Комунальному некомерційному підприємстві "Міська багатопрофільна лікарня № 18" Харківської міської ради (код з ЄДРПОУ: 02003511).

Рішенням 170/26/234/Р від 16.02.2026 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи відмовлено у встановленні інвалідності. В пункті 16 Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 170/26/234/В (далі - Витяг) зазначено обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: «Згідно з Постановою КМУ N21338 від 15.11.2024р. група інвалідності не встановлена. Наявна патологія практично не обмежує життєдіяльність та не дає право на встановлення ніякої групи інвалідності на теперішній час». |

Пунктом 17.1.7. Витягу зазначено, що діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я: Основний діагноз: 168.8 - Інші ураження судин головного мозку при хворобах, класифікованих в інших рубриках Супутні діагнози: G56.8 - Інші мононевропатії верхньої кінцівки G55.1 - Компресія нервових корінців та сплетінь при ураженнях міжхребцевого диска (М50-М51) М47.02 - Синдром стискання передньої спінальної та хребтової артерії, шийний відділ (G99.2*); М54.2 - Цервікалгія; М42.12 - Остеохондроз хребта у дорослих, шийний відділ; F06.6 - Емоційно- лабільні [астенічні] розлади органічного ґенезу; 111.9 - Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності.

Позивач зазначив, що останнім було проведено та надано при оцінені ряд досліджень, які не були враховані при ухвалені оскарженого рішення.

20 жовтня 2025 року лікарем ОСОБА_2 ТОВ «НЕБОЗВІД» Стимуляційна електронейроміографія (ЕНМГ) та зроблено висновок, що під час проведення стимуляційної ЕНМГ верхніх кінцівок було виявлено ознаки аксональної моторної невропатії серединого нерва з обох сторін, зліва з блоком пароведення на рівні нижньої третини плеча, аксональної сенсорної невропатії ліктьового нерва з обох сторін, серединного нерва справа. Ознаки мієлорадікулопатїї на рівні С 6- Т 1.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста № 15758 від 05.11.2025 року, зробленого лікарем-кардіологом ОСОБА_3 ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т.Малої АМНУ, за результатами УЗД серця від 05.11.2025р. зроблено висновок спеціаліста (встановлено діагноз): Гіпертонічна хвороба І стадії, 2 ступеня. Ризик 3. СН стадія А. ХСНІА ст.

24 вересня 2025 року за результатами МРТ голови, лікар ОСОБА_4 . Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня» зробив висновок, що у позивача наявні Множинні судинні вогнища у речовині мозку, лейкоареоз (Fazekas 1). Помірна зовнішня гідроцефалія атрофічного характеру.

18 вересня 2025 року Медичним центром «Нейрон» було проведено електроенцефалографічне дослідження та за його результатами сформовано висновок: «Протягом усього запису справа у фронтальних і зліва у темпоральних відведеннях реєструються часті спалахи салих спайк хвиль (умовно епілептиподібний феномен). Підвищена функціональна активність кори головного мозку. Мають місце ознаки роздратування серединних структур пароксизмального характеру.

24 вересня 2025 року Міжнародною мережею медичних центрів «ОН Клінік» проведено ультразвукове дослідження та встановлено висновок: «Звитість ходу і незначна екстравазальна компресія ХА на рівні II сегмента з порушенням кровотоку при проведені функціональних проб. Ознаки порушення венозного відтоку - по вені Розенталя 20-22 см / с».

А також надано консультаційні висновки спеціалістів Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня» від 28.10.2025 року.

Позивач вважає, що при ухваленні рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.02.2026 №170/26/234/Р зазначені результати обстежень, зокрема висновки МРТ головного мозку, ЕНМГ, ЕЕГ, ультразвукових досліджень, а також консультаційні висновки спеціалістів та кардіологічні обстеження, фактично не були належним чином враховані та оцінені. Перелік діагнозів, зазначених у Витягу, не відображає повною мірою встановлених у Позивача патологічних змін та їх клінічних проявів, що свідчить про неповноту оцінювання стану здоров`я Позивача та неврахування значної частини наданих медичних доказів при прийнятті рішення про відмову у встановленні інвалідності.

Так, Позивач не погоджуючись зі змістом наведеного Рішення 170/26/234/Р від 16.02.2026 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, виданим за умов неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, на підставі висновків, які взагалі не відповідають дійсності, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає таке.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 2961-IV) (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним в абз.4 ч.іст.1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Відповідно доч.1 ст.2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні": особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно зі ст. З Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначено, що особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року.

У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Законом України від 19 грудня 2024 року № 4170-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Закон № 4170-ІХ)внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу II Закону № 4170-ІХ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім зазначених пунктів).

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанови від 25 жовтня 2024 р. № 1207та08 листопада 2024 р. № 1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 "Питання медико-соціальної експертизи". Постанова Кабінету Міністрів України за № 1317 від 03.12.2009 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" за № 1338 від 15.11.2024.

Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" за № 1338 від 15.11.2024 (далі - Постанова № 1338) набирала чинності з дня її опублікування, крім абзаців третього-шостого пункту 1,пунктів 7,8 цієї постанови, які набрали чинності з 1 січня 2025 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 2 даної Постанови № 1338, установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи:

з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок оцінювання), затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я комунальної форми власності;

оцінювання "повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи-щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її Функціонування]

Відповідно до пункту 1 Порядку оцінювання Цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структурта/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Оцінювання повсякденного функціонування особи включає визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я та передачу таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за наявності технічної можливості).

Направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності (пункт 3 Порядку оцінювання).

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (пункт 8 Порядку оцінювання).

Відповідно до підпункту 2 пункту 21 Порядку оцінювання до електронного направлення, серед іншого, додаються електронні копії оригіналів таких документів:

- у разі надання медичної допомоги в умовах стаціонару, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, - виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, в обсязі лише тих даних, на підставі яких встановлено ступінь важкості захворювання або діагноз, який розглядатиметься експертною командою;

- у разі надання медичної допомоги в амбулаторних умовах, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, - виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, за останній рік із закладу (закладів) охорони здоров`я, де проводилося лікування або обстеження, та/або оригінали консультативних висновків лікарів та/або діагностичних досліджень за останній рік щодо діагнозу або стану здоров`я, який розглядатиметься експертною командою;

- результати лабораторних, інструментальних, променевих та інших обстежень, що підтверджують діагнози або стани здоров`я та ступінь їх важкості. Для громадян України, які тимчасово на законних підставах перебувають за кордоном, - медичні документи, видані закладом охорони здоров`я в країні перебування (крім медичних документів, виданих у Російській Федерації або Республіці Білорусь), засвідчені відповідно до вимог законодавства України переклади на українську мову;

- копія індивідуального реабілітаційного плану (за наявності);

У разі наявності технічної можливості інформація про проведені додаткові медичні обстеження повинна бути внесена до електронної системи охорони здоров`я.

Медичні документи в електронній формі (у тому числі у вигляді скан-копій оригіналів документів) повинні містити інформацію про повне найменування закладу охорони здоров`я та його код згідно з ЄДРПОУ, дату видачі документа, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) пацієнта, дату народження пацієнта, діагноз або описові характеристики стану систем чи органів, чи біологічних матеріалів (за необхідності), а також прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) та посаду відповідальної особи закладу охорони здоров`я, яка сформувала (надала) такий документ, бути засвідченими її власноручним підписом та особистою печаткою і печаткою закладу охорони здоров`я (за наявності) для відсканованих документів або мати електронне позначення часу вивантаження документа з електронної медичної інформаційної системи - для записів, які внесені до електронної системи охорони здоров`я;

На підставі документів, зазначених у пункті 22 цього Порядку, експертною командою фіксується причина інвалідності: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров`я: одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час; одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди; одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; поранення чи інші ушкодження здоров`я одержані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії Російської Федерації проти України; одержані під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання (пункт 23 Порядку).

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи, (пункт 31 Порядку оцінювання).

Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ. Строк, протягом якого експертній команді подаються результати такого обстеження, не може перевищувати 60 календарних днів з моменту направлення на додаткове медичне обстеження, (пункт 32 Порядку оцінювання).

За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам.

Відповідно до Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов: стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування: найкращого доступного лікування; обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності; необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах (пункт 8 Критеріїв).

Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан (пункт 9 Критеріїв).

Особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності: перша (І), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді; друга (II); третя (III) (пункт 10 Критеріїв).

Відповідно до пунктів 11-13 Критеріїв третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

Друга група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені порушення та їх комбінації, які в сукупності спричиняють виражене (2 ступінь) обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Перша група інвалідності встановлюється, якщо особам має значний ступінь (3 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

До І групи належать особи з найважчим станом здоров`я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, повністю залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Суд вправі перевірити законність висновку експертної команди лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена вказаним Порядком. Суд позбавлений можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку експертної команди виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

У контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Окрім того, частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якого це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (пеупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, як вже було встановлено Позивача було направлено до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення інвалідності.

Оцінювання повсякденного функціонування особи було проведено 16.02.2026 року очно, в закладі охорони здоров`я - Комунальному некомерційному підприємстві "Міська багатопрофільна лікарня № 18" Харківської міської ради (код з ЄДРПОУ: 02003511).

Рішенням 170/26/234/Р від 16.02.2026 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи відмовлено у встановленні інвалідності. В пункті 16 Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 170/26/234/В (далі - Витяг) зазначено обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: "Згідно з Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 група інвалідності не встановлена. Наявна патологія практично не обмежує життєдіяльність та не дає право на встановлення ніякої групи інвалідності на теперішній час».

Абзацом 5 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 передбачено, що оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.

Пунктом 31 Порядку №1338 встановлено, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

При цьому, виходячи з того, що, згідно із положень ч. 2 ст. 2 КАС України, Порядку №1338, рішення експертних команд щодо встановлення інвалідності мають бути обґрунтованими..

Загальне посилання експертної команди на Порядок № 1338 не відповідає вимогам до вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що експертна команда не розкрила, якими саме критеріями та шкалами вона керувалася аби кваліфікувати обмеження позивача як такі, що "практично не обмежують життєдіяльність та не дає право на встановлення ніякої групи інвалідності па теперішній час»» і чому сукупність діагнозів позивача не досягає порогів для встановлення будь-якої групи за Критеріями встановлення інвалідності.

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип мас різні прояви.

Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (становлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип мас різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Так, у пунктах 70-71 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 23202/96, пункт 120, "Опер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт: 128, "Megadal.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні орган покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Leas. y. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, "Тошкуца та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 12В, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74).- Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі пСерявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі "Suominen v. Finland", заява № 37801/97, пункт 36), орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень визначеним Статтею 2 КАС України критеріям для оцінювання вішення (дій), є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Вказане відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.05.2025 по справі №580/7747/24.

Таким чином, відповідно до пунктів 31 та 32 Порядку оцінювання повсякденного функціонування особи, експертна команда зобов`язана дослідити всі надані особою медичні документи, а також відповідні медичні записи, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та у разі недостатності інформації для прийняття рішення направити особу на додаткове медичне обстеження. Водночас з матеріалів справи вбачається, що при прийнятті оскаржуваного рішення експертною командою не було належним чином враховано та оцінено всі надані Позивачем медичні документи, зокрема результати МРТ, ЕНМГ, ЕЕГ, ультразвукових досліджень, консультаційні висновки спеціалістів та інші медичні висновки, які підтверджують наявність у Позивача стійких неврологічних, судинних та кардіологічних порушень.

Крім того, за відсутності повної та достатньої інформації для прийняття обґрунтованого рішення експертна команда не скористалася передбаченим пунктом 32 Порядку правом направити Позивача на додаткове медичне обстеження. За таких обставин рішення експертної команди не відповідає вимогам обґрунтованості та мотивованості, передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте без належного врахування усіх обставин справи та всіх медичних документів, що мають істотне значення для оцінювання стану здоров`я Позивача.

Також враховуючи, що оскаржуване рішення фактично обґрунтовано лише загальним посиланням на Постанову КМУ №1338 та містить формальне формулювання про те, що наявна патологія «практично не обмежує життєдіяльність та не дає права на встановлення жодної групи інвалідності», без належного аналізу медичних документів, критеріїв оцінювання та причин неврахування наданих медичних висновків, це свідчить про відсутність належного мотивування та необґрунтованість прийнятого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при Комунальному некомерційному підприємстві "Міська багатопрофільна лікарня № 18" Харківської міської ради (код з ЄДРПОУ: 02003511) від 170/26/234/Р від 16.02.2026 щодо ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, у наслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства "Міська багатопрофільна лікарня №18" Харківської міської ради (вул. Єдності, буд.104,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61110, код ЄДРПОУ 02003511) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при Комунальному некомерційному підприємстві "Міська багатопрофільна лікарня № 18" Харківської міської ради (код з ЄДРПОУ: 02003511) від 170/26/234/Р від 16.02.2026 щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи при Комунальному некомерційному підприємстві "Міська багатопрофільна лікарня № 18" Харківської міської ради (код з ЄДРПОУ: 02003511) повторно провести оцінювання повсякденного функціонування особи - ОСОБА_1 , з урахуванням правових висновків суду, викладених у цьому рішенні суду та всіх медичних документів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства "Міська багатопрофільна лікарня №18" Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов