Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №520/320/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 травня 2026 року № 520/320/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.11.2025 року за №205150009032 про відмову у призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не зарахувавши до пільгового стажу наступні періоди роботи: з 01.12.1984 року по 2006 рік включно на посаді тракториста згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , довідки від 27.09.2021 року № 173, довідки від 14.02.2022 року за №23, довідки від 12.07.2022 року № 220/01-03.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу, ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 17.10.2021 року, зарахувавши гр. ОСОБА_1 до пільгового стажу наступні періоди роботи: з 01.12.1984 року по 2006 рік включно на посаді тракториста згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , довідки від 27.09.2021 року № 173, довідки від 14.02.2022 року за №23, довідки від 12.07.2022 року № 220/01-03.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.11.2025 року за №205150009032 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку. Разом з тим, пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу позивача спірних періодів роботи.

Ухвалою суду від 13.01.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що викладені позивачем позовні вимоги є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За розглядом звернення від 08.10.2021 року Головним управлінням ПФУ в Рівненській області було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії від 13.10.2021 року № 205150009032. Згідно отриманого рішення вбачається, що страховий стаж заявника становить 30 років 05 місяців 25 днів, а пільговий стаж заявника взагалі не підтверджено. До пільгового стажу не враховано відомості уточнюючої довідки від 27.09.2021 року № 173, в якій не зазначено первинні документи, які слугували підставою для видачі довідки. Також, на думку пенсійного органу, у вказаній довідці містяться відомості про роботу на посаді тракториста, тоді як в довідці від 17.06.2021 року № 108/09-12 містяться відомості про роботу на посаді механізатора.

23.02.2022 року позивач знову звернувся до Головного управління ПФУ в Харківській області через сервісний центр ПФУ в Сахновщинському районі Харківської області за місцем свого проживання, з заявою про призначення пенсії згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Але 22.03.2022 року рішенням ГУ ПФУ у Львівській області йому відмовлено в призначенні пенсії за № 205150009032, відповідно до якої вбачається, що загальний страховий стаж позивача становить 30 років 05 місяців 25 днів, а пільговий стаж вже становить – 17 років 0 місяців 11 днів , та має місце не зарахування до пільгового стажу 1987 рік та 1999-2000 роки згідно довідки № 23 від 14.02.2022 року, оскільки у вказаний період зазначено посаду «тракторист, механізатор», яка не підлягає пільговому пенсійному забезпеченню.

06.03.2025 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Харківській області через сервісний центр ПФУ в Сахновщинському районі Харківської області за місцем свого проживання, з заявою про призначення пенсії згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Але 14.03.2025 рішенням ГУ ПФУ у Житомирській області № 205150009032 відмовлено в призначенні пенсії, вбачається, що загальний страховий стаж позивача становить 30 років 05 місяців 25 днів, а пільговий стаж становить – 17 років 0 місяців 11 днів , та має місце не зарахування до пільгового стажу період роботи з 01.01.1987 року по 31.12.1987 року, з 01.01.1999 року по 31.12.2002 року відповідно до довідки від 12.07.2022 року № 220/01-03 та Акту перевірки від 12.07.2022 року, оскільки в довідці зазначено посаду «тракторист, механізатор».

Не погоджуючись з отриманими відмовами, позивач 19.11.2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 26.11.2025 року за № 205150009032 встановлено, що страховий стаж позивача становить 30 років 05 місяців 25 днів, пільговий стаж роботи на посаді тракториста-машиніста у сільському господарстві становить 0 років 0 місяців 0 днів. До пільгового стажу не враховані наступні періоди: з грудня 1984 року по грудень 2006 рік відповідно до довідки від 12.07.2022 року № 220/01-03, виданої Комунальною установою Трудовий архів Красноградського району Харківської області, оскільки зазначені в довідці посади «тракторист», «тракторист-механізатор» не передбачені п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ в Харківській області про відмову у призначенні пенсію за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-ІV.

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За приписами ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Положеннями ч.1 ст. 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).

Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема, у ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ ( далі - Закону № 1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю (ч.2 ст.56 Закону №1788-ХІІ).

Так, ст.62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 , за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі-Інструкція №58).

Відповідно до п.1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з пп.2.2 п.2 Інструкції № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст" "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування..

Відповідно до пп.2.11 п.2 Інструкції № 58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

За приписами пп.2.12 п. 2 Інструкції № 58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до пп.2.4. п.2 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Аналогічні положення щодо правил заповнення трудових книжок містить Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз вищенаведених положень дозволяє дійти висновку, що відповідальним за заповнення трудової книжки, у тому числі внесення до неї записів, є підприємство роботодавець.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 оформлено трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_3 від 26.01.1986, згідно записів якої з 01.12.1984 направлений в тракторну бригаду № 2 на посаду тракториста. З 01.12.1984 по 08.12.2010 позивач працював на посаді тракториста.

Згідно довідки Сільськогосподарського ТОВ "МРІЯ" від 27.09.2021 року № 173, з 01.01.1984 по 31.12.2006 працював на посаді тракториста і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві.

Довідкою Сільськогосподарського ТОВ "МРІЯ від 14.02.2022 року за №23 підтверджено , що ОСОБА_1 з липня 1982 по 08.12.2010 працював за такими посадами, зокрема:

- з 1984 року по 1986 рік він працював на посаді тракториста,

- у 1987 році працював на посадах тракториста, механізатора,

- з 1988 року по 1998 рік працював на посаді тракториста,

- з 1999 року по 2002 рік працював на посадах тракториста, механізатора,

- з 2003 року по грудень 2006 року працював на посаді тракториста.

Відповідно до довідки від 12.07.2022 року № 220/01-03, виданої Комунальною установою Трудовий архів Красноградського району Харківської області зазначено, що відомості стосовно страхового стажу ОСОБА_1 з липня 1982 по 08.12.2010, зокрема:

- з грудня 1984 року по 1986 рік він працював на посаді тракториста,

- у 1987 році працював на посадах тракториста, механізатора,

- з 1988 року по 1998 рік працював на посаді тракториста,

- з 1999 року по 2002 рік працював на посадах тракториста, механізатора,

- з 2003 року по грудень 2006 року працював на посаді тракториста.

В спірному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи з грудня 1984 року по грудень 2006 рік відповідно до довідки від 12.07.2022 року № 220/01-03, виданої Комунальною установою Трудовий архів Красноградського району Харківської області, оскільки зазначені в довідці посади «тракторист», «тракторист-механізатор» не передбачені п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.

Єдина назва професії «тракторист-машиніст» запроваджена в 1961 році та охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію вказаної норми Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

При цьому, згідно із пунктом 20 вказаного Порядку додатково в уточнюючій довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

При цьому, слід зазначити, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17, №687/975/17 від 21.02.2018, від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, яка також враховується при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Отже, основним документом є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5 до Порядку №637).

Суд звертає увагу, що спірні періоди роботи позивача, які не зараховані до його страхового та пільгового стажу, містяться в його трудових книжках та уточнюючих довідках, які пенсійним органом протиправно не взято до уваги при визначенні страхового та пільгового стажу позивача.

Відтак, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що періоди роботи позивача з 01.12.1984 року по 31.12.2006 року на посаді тракториста згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , довідки від 27.09.2021 року № 173, довідки від 14.02.2022 року за №23, довідки від 12.07.2022 року № 220/01-03 належними доказами підтверджено, а тому вказані періоди повинні бути зараховані до пільгового стажу роботи Позивача.

За таких підстав, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.11.2025 року за №205150009032 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Оскільки єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу було саме незарахування відповідачем спірних періодів роботи, суд з метою ефективного та належного захисту порушених прав позивача вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу, ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 17.10.2021 року, зарахувавши гр. ОСОБА_1 до пільгового стажу наступні періоди роботи: з 01.12.1984 року по 2006 рік включно на посаді тракториста згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , довідки від 27.09.2021 року № 173, довідки від 14.02.2022 року за №23, довідки від 12.07.2022 року № 220/01-03.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.11.2025 року за №205150009032 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах в порядку п.3 ч.2 ст.114 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, періоду його роботи з 01.12.1984 року по 31.12.2006 на посаді тракториста згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , довідки від 27.09.2021 року № 173, довідки від 14.02.2022 року за №23, довідки від 12.07.2022 року № 220/01-03.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу, ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 17.10.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 1064 грн. (одна тисяча шістдесят чотири) 96 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.