Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №420/7809/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7809/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 21.05.2001;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку з 21.05.2001 на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" згідно інформації наявної у військово-обліковому документі серії серія НОМЕР_3 .

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак вказана інформація відсутня у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою про виправлення недостовірних відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно нього та включення до Реєстру запису про його непридатність та про знаття його з військового обліку військовозобов`язаних. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що грубо обмежує та порушує права позивача, останній звернувся до суду з цим позовом.

07.04.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 № 402, належним документом про непридатність військовозобов`язаного до військової служби слід вважати саме постанову ВЛК (свідоцтва про хворобу), затверджену штатною (регіональною) ВЛК. Жоден інший документ не може її підміняти. Зазначене підтверджується також положеннями Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VІІІ (далі – Закон №1951-VІІІ). Так, згідно пунктів 6, 18 абзацу другого ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VІІІ органи ведення Реєстру (до яких відноситься ІНФОРМАЦІЯ_3 ) одержують в електронному вигляді: від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, відомості, зазначені у п. 17-1 ч. 1 ст. 7 цього Закону (відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку); інших державних органів – держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, - відомості, зазначені у ч. 1 ст. 8 цього Закону (відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи). Крім того, відповідно до абзацу двадцять шостого ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VІІ Реєстр отримує дані, зазначені у п. 17-1 ч. 1 ст. 7 цього Закону (відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку), шляхом електронної інформаційної взаємодії з електронною системою охорони здоров`я з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів. Таким чином, прийняття ІНФОРМАЦІЯ_3 рішення про виключення позивача з військового обліку можливе за умови надходження до Реєстру в порядку інформаційної взаємодії з електронною системою охорони здоров`я постанови ВЛК з висновком «непридатний до військової служби», яка затверджена штатною (регіональною) ВЛК.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 від 16.04.1991 року, виключений з військового обліку з 21.05.2001 року на підставі ст. 2 «а» розкладу хвороб наказу МО України 1999 року № 207.

Відповідно до даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні відомості про виключення ОСОБА_1 з обліку, витяг є реєстру не містить жодних облікових даних щодо ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою у якій просив внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо його виключення з військового обліку та непридатності до військової служби.

Листом від 11.01.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що зважаючи на відсутність свідоцтва про хворобу, затвердженого штатною ВЛК, ІНФОРМАЦІЯ_5 позбавлений можливості задовольнити заяву про виключення з військового обліку.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не внесення відомостей про виключення з військового обліку протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою, другою статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні" введений воєнний стан. У подальшому воєнний стан було неодноразово продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з частиною 5 цієї статті Закону №2232-ХІІ, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ).

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487) визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закон №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі за текстом - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).

Тотожні за змістом вказівки містяться у пункті 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, згідно яких районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Також, відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров`я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.

28.03.2022 відповідно до статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів Міністерство оборони України видало наказ №94 Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі Порядок №94) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку №94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є:

- ведення військового обліку громадян України;

- забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період;

- інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Основними засадами ведення Реєстру є:

- обов`язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- повнота та актуалізація відомостей Реєстру;

- захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку №94, суб`єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.

Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.

Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює:

внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;

внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;

перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;

знищення повторного запису з Реєстру.

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У відповідності до п.12 Порядку №94, отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.

Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.

Згідно з п.2 розділу IV Поряду №94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:

в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;

у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.

Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі -Порядок №559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв`язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Згідно з абз. 5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402).

Пунктом 1.1 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), тощо.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (пункт 2.1 розділу І Положення № 402).

Згідно вимог п.п. 22.5, 22.6 розділу ІІ Положення свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється Пункт 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Згідно із пунктом 1.2 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я.

Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення № 402, відповідно до пункту 3.3 якої військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.

Висновки суду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність бездіяльність відповідача вважає, що запис у військову квитку серії НОМЕР_3 від 16.04.1991 року про виключення позивач з військового обліку з 21.05.2001 року на підставі ст. 2 «а» розкладу хвороб наказу МО України 1999 року № 207, є підставою для внесення змін до Реєстру в частині виключення його з військового обліку, а неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

У відповідності до вищенаведених приписів Порядку №94 та Порядку №559 позивач через уповноваженого представника звернувся з відповідною заявою до органу уповноваженого на внесення змін, але останній всупереч вимог законодавства відмовив у внесенні змін та запропонував особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 , для проходження ВЛК і вирішення питання виключення з військового обліку.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.

Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як визначено пунктом 9 Порядку №94 та пунктом 4 Порядку №559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов`язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.

Таким чином, з аналізу положень Порядку №94 та Порядку №559 вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.

Отже, а ні Порядком №94, а ні Порядком №559 не передбачено вимоги особистого прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача викладені у листі від 20.06.2025 щодо необхідності особисто з`явитися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд зазначає, що встановлений факт непридатності до військової служби за приписами пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII є підставою для виключення військовозобов`язаного з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, стаття 37 Закону № 2232-XII в редакції, чинній на 21.05.2001, також передбачала, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Суд враховує, що відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження факту прийняття рішення військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо необхідності проходження позивачем повторного медичного огляду відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано доказів, що в результаті обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах раніше встановлений діагноз позивача переглянутий або він визнаний здоровий, що підтверджено повторним оглядом ВЛК військового комісаріату.

При цьому суд зауважує, що чинним законодавством наразі не встановлено обов`язку осіб, визнаних непридатними, повторно пройти медичний огляд, на відміну від обмежено придатних громадян.

Суд також акцентує увагу на тому, що внесений запис до військового квитка серії НОМЕР_3 від 16.04.1991 року про медичний огляд позивача 21.05.2001 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнано позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, засвідчений підписом військового комісара та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_7 . Доказів визнання у встановленому порядку такого запису недійсним, підробленим тощо до суду відповідачем не надано.

Разом з тим, із відомостей реєстру "Оберіг" стосовно позивача, наявних у додатку «Резерв+» позивача, слідує, що у графі "категорія обліку" позивач значиться як військовозобов`язаний, постанова ВЛК .

Отже, наявна невідповідність відомостей, зазначених у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 16.04.1991 року, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зважаючи на те, що позивач за наявності невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 16.04.1991 року, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно з пунктом 4 Порядку № 559 звернувся із заявою про внесення відповідних змін до відповідача, яка отримана останнім, однак відповідачем у передбачений Порядком № 559 строк не внесено відповідних змін, суд погоджується із доводами позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 допущено безпідставну бездіяльність, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно позивача про виключення його з військового обліку.

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно позивача про виключення його з військового обліку, а також зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_6 внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система Оберіг), відповідно до інформації, яка вказана у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 16.04.1991 року.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про виключення його з військового обліку.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система Оберіг), відповідно до інформації, яка вказана у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 16.04.1991 року.

4. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко