Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №200/2008/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року Справа№200/2008/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не складення та не направлення на розгляд та затвердження до штатної військово-лікарської комісії Свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за наслідком проходження ним військово лікарської комісії 05.07.2022 року у редакції Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року, чинної на дату проходження ним медичної комісії;

- зобов`язати військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити на розгляд та затвердження до штатної військово-лікарської комісії Свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за наслідком проходження ним військово-лікарської комісії 05.07.2022 року у редакції Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року, чинної на дату проходження ним медичної комісії.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проходження медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 05.07.2022 року, його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, однак відповідачем, всупереч вимогам чинного на той час законодавства, не було складено та направлено на затвердження до штатної військово-лікарської комісії свідоцтво про хворобу, у зв`язку з чим позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить суд зобов`язати відповідача вчинити відповідні дії.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснював дій щодо скасування довідки ВЛК чи внесення змін до Реєстру, а відповідні зміни були внесені автоматично на підставі рішення Центральної ВЛК. Також вказав, що позивач не пройшов повторний медичний огляд та не надав актуальних документів щодо стану здоров`я, необхідних для внесення змін до Реєстру, а тому відповідач діяв у межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Також відповідач зазначав про необхідність проходження позивачем контрольного медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , посилаючись на відсутність можливості виконання позовних вимог через вилучення медичної документації правоохоронними органами.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій останній заперечував доводи відповідача та зазначав, що предметом спору не є правомірність внесення змін до Реєстру чи скасування довідки ВЛК, а полягає у бездіяльності відповідача щодо нескладення свідоцтва про хворобу та ненаправлення його на затвердження до штатної ВЛК. Позивач наголошував, що негативні наслідки помилок державного органу не можуть бути покладені на нього.

У поданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач повторно зазначав про необхідність проходження позивачем контрольного медичного огляду, посилався на повноваження Центральної військово-лікарської комісії щодо скасування постанов та наполягав на відмові у задоволенні позову.

Позивач надав пояснення, в яких зазначив, що відповідач фактично не заперечує встановлений позивачу статус непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку, а спір виник виключно щодо належного документального оформлення результатів ВЛК. Позивач також вказував, що помилки відповідача не можуть бути підставою для повторного проходження медичного огляду.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 більше двадцяти років має захворювання очей - кератоконус 3 стадії, що призвело до невідворотного погіршення гостроти його зору. Дане захворювання діагностовано позивачеві у 2005 році згідно з копії історії хвороби Офтальмологічною клінікою м. Донецька, являє собою захворювання очей, внаслідок якої рогівка ока замість круглої, як у звичайних людей, набуває конічної форми і може продовжувати витягуватись до повної втрати зору, якщо її не зафіксувати у такому стані оперативним шляхом. Така форма рогівки призводить до неминучого погіршення гостроти зору, такий діагноз є невиліковним. У зв`язку із прогресуванням хвороби у 2009 році позивачеві проведено оперативне лікування методом крослінкінгу, спрямоване на стабілізацію патологічного процесу. Попри проведене лікування, захворювання має незворотний характер та надалі призводило до зниження гостроти зору.

Медичними документами, які наявні у матеріалах справи, підтверджується суттєве порушення функцій органів зору позивача. Так, згідно із консультаційним висновком спеціаліста від 13.07.2021 року, гострота зору позивача становила 0,2. Надалі, відповідно до висновку спеціаліста та результатів обстеження від 31.08.2022 року, гострота зору ще більше погіршилася та становила 0,1. Наведені показники відповідали критеріям непридатності до військової служби згідно із положеннями статті 31-А Розкладу хвороб у редакції Наказу Міністерства оборони України №402, чинній на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії.

05.07.2022 позивач пройшов медичний огляд у військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 31-А графи III Розкладу хвороб згідно з вимогами Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року. Зазначене підтверджується відповідним записом у військовому квитку позивача, а також довідкою ВЛК №71/3/832 від 05.07.2022 року.

Після проходження медичного огляду та прийняття військово-лікарською комісією відповідного рішення позивач обґрунтовано вважав, що відповідачем виконано всі дії, передбачені законодавством для належного оформлення результатів проходження військово-лікарської експертизи, зокрема складено необхідні документи та направлено їх для подальшого затвердження до штатної військово-лікарської комісії.

У подальшому позивачу стало відомо, що відомості щодо його виключення з військового обліку відсутні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні. Така обставина фактично свідчила про те, що рішення ВЛК не було належним чином реалізовано та не спричинило правових наслідків, яких позивач обґрунтовано очікував після проходження військово-лікарської комісії.

З метою з`ясування причин невнесення відповідних відомостей адвокатом позивача було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення інформації про виключення позивача з військового обліку та усунення відповідних невідповідностей.

У відповідь на вказаний адвокатський запит листом №215/2097 від 01.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що постанова військово-лікарської комісії, викладена у довідці ВЛК №71/3/832 від 05.07.2022 року, була скасована. Підставою для такого скасування зазначено порушення вимог пунктів 22.5 та 22.6 глави 22 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу, а саме те, що щодо позивача як офіцера запасу не було складено свідоцтво про хворобу та не було направлено його на розгляд і затвердження до штатної ВЛК. Натомість оформлено лише довідку ВЛК, що, на думку відповідача, суперечило вимогам Наказу МОУ №402.

Після отримання зазначеної відповіді позивач звернувся до відповідача із заявою про усунення допущених порушень та проханням оформити результати вже пройденого ним медичного огляду належним чином, а саме скласти свідоцтво про хворобу відповідно до редакції Наказу МОУ №402, чинної станом на дату проходження військово-лікарської комісії, та направити його для розгляду й затвердження до відповідної штатної ВЛК.

До заяви позивачем були додані медичні документи, висновки лікарів-спеціалістів, результати обстежень, військовий квиток, довідка ВЛК та інші документи, що підтверджували як факт проходження ним військово-лікарської комісії, так і наявність тривалого захворювання, яке на момент проходження медичного огляду відповідало критеріям непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку.

Однак відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на усунення допущених порушень та належне оформлення результатів проходження позивачем військово-лікарської комісії. Свідоцтво про хворобу складено не було, заходів щодо направлення документів на затвердження також не здійснено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно частини другої статті 1 Закону № 2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною третьою статті 1 Закону №2232 передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною п`ятою статті 1 Закону №2232 передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною четвертою статті 2 Закону № 2232 встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (надалі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

У відповідності до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

За пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402, на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров`я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України; організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункти 2.3.4 та 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (підпункт 2.5.1 пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до підпунктів 2.5.2, 2.5.3, 2.5.4 пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК, ВЛК ТЦК та СП не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Відповідно до підпункту 2.5.7 пункту 2.5 розділу І Положення №402 на підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи. Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше трьох років.

Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені (підпункт 2.5.11 пункту 2.5 розділу І Положення № 402).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Згідно з пунктом 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови, зокрема, такого змісту: а) Придатний до військової служби; б) Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: Обмежено придатний до військової служби).

Відповідно до пунктів 20.1, 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Згідно із пунктом 3.2 розділу I Положення № 402 під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Як встановлено судом вище, 05.07.2022 за результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як вбачається з наданих документів, Свідоцтво про хворобу разом з медичною документацією позивача, всупереч вимогам Положення № 402, у встановлені строки не було складено та не направлено до штатної ВЛК регіону на затвердження.

Наведені відповідачем підстави щодо нескладення свідоцтва про хворобу та ненаправлення його на затвердження суд вважає необґрунтованими.

У контексті спірних правовідносин відповідачем жодним чином не обґрунтовано підстави невиконання покладеного на нього обов`язку щодо належного оформлення результатів проходження позивачем ВЛК за наявності фактично прийнятого рішення про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо належного оформлення результатів проходження позивачем ВЛК, а саме не склав свідоцтво про хворобу та не направив його на затвердження до штатної ВЛК. Отже, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення відповідних дій.

За приписами частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1064,96 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не складення та не направлення на розгляд та затвердження до штатної військово-лікарської комісії Свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо ОСОБА_1 за наслідком проходження ним військово лікарської комісії 05.07.2022 року у редакції наказу МОУ № 402 від 14.08.2008, чинної на дату проходження ним медичної комісії.

Зобов`язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) скласти та направити на розгляд та затвердження до штатної військово-лікарської комісії Свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за наслідком проходження ним військово-лікарської комісії 05.07.2022 року у редакції Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008, чинної на дату проходження ним медичної комісії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 20 травня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар