Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №160/3306/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 рокуСправа №160/3306/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

12.02.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у невчиненні обов`язкових дій щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях та/або заходах із забезпечення оборони України за формою, передбаченою додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 413 (у редакції постанови № 887);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України оформити та видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у бойових діях та/або заходах із забезпечення оборони України за формою, передбаченою додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 413 (у редакції постанови № 887) на підставі наявних у Відповідача документів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ та приймав участь в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00грн. щомісячно, а тим які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебувають безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів ( у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу часті у таких заходах, які виплачували позивачу, що підтверджує його участь у таких заходах. Однак, відповідачем на підтвердження цього факту не було надано довідку форми №6 на запит позивача. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не надання довідки на підтвердження його особистої участі у бойових діях протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) учасників справи ( у письмовому провадженні) з 12.03.2026 року за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

03.03.2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. Із змісту Додатку 6 до Порядку № 413 слідує, що у довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зазначається про те, що особа дійсно у відповідний період брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у відповідній області, районі, населеному пункті, підстава - з документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Таким чином, підставою для видачі довідки за формою, встановленою Додатком 6 до Порядку № 413, є як документи, що передбачають облік участі особи у бойових діях (бойові донесення, журнали бойових дій та інш.), так і довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). У військовій частині відсутні бойові донесення, журнали бойових дій, а виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. здійснювалась на підставі рапортів командира підрозділу та наказу командувача НГУ від 29.03.2022 № 89 «Про окремі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України» Враховуючи вище викладене вважає, що відсутні підстави для оформлення довідки про безпосередню участь у бойових діях та/або заходах із забезпечення оборони України (Додатком 6 до Порядку № 413).

Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 01.05.2024 року з 13.10.2021 року по 01.05.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( по стройовій частині) від 13.10.2021 року №206 зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13 жовтня 2021 року, а на котлове забезпечення з 14 жовтня 2021 року солдата ОСОБА_1 , призваного на строкову військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( по стройовій частині) від 01.05.2024 року №126 виключено зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення та зараховано до оперативного резерву першої черги стрільця – санітара 2-го відділення 2-гопатрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону старшого солдата ОСОБА_1 ( 2-2021) ( Г-151937) до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Записом №8 військового квитка серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 01.05.2024 року на підставі Указу Президента України від 07.03.2024р. №149/2024 звільнено/демобілізовано в запас.

12 грудня 2025 року представник позивача звернулась до командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з адвокатським запитом, яким просила надати довідку про безпосередню участь позивача у бойових діях, а також всі накази та бойові розпорядження про його залучення до виконання бойових завдань.

У відповідь на звернення 23.01.2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України надано лист №3/56/12-306-2026, яким повідомлено, що запитувана інформація, а саме: копії бойових розпоряджень та витягів з журналів бойових дій відноситься до документів, які містять інформацію з обмеженим доступом та яким присвоєно гриф «Для службового користування», розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі в умовах правового режиму воєнного стану. Та зазначено, що у військовій частині відсутня інформація стосовно безпосередньої участі ОСОБА_1 у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у зв`язку з чим довідка не оформлювалась.

Разом з відповіддю Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України надано витяги з наказів ( по стройовій частині) про виплату відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям., особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 від 08.12.2022р. №294птд, від 09.10.2022 №237птд, від 10.01.2023р. №8.

Не погоджуючись з бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 , щодо оформлення та видачі довідки про його безпосередню участь у бойових діях та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни визначається Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Порядок № 413).

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За змістом пп.4 п.4 Порядку №413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.

Абзацом 5 п. 6 Порядку № 413 передбачено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк з дня участі у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання поранення, контузії, каліцтва зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Згідно пункту 11 Порядку №413 для надання статусу учасника бойових дій заявник подає комісії (міжвідомчій комісії) заяву.

Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджуються відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в підпункті 3 пункту 2 цього Порядку (п.19 Порядку № 413).

Так, у відповідності до п.24 Порядку №413 комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку;

3) подання недостовірної інформації;

4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

У разі усунення виявлених підстав для відмови в наданні статусу учасника бойових дій заявник або уповноважена особа може повторно ініціювати винесення питання про надання зазначеного статусу (за процедурою, визначеною цим Порядком) на розгляд комісії шляхом подання заяви до керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, в якому утворено комісію.

Обов`язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та виконання нею особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань. Наявність таких обставин є правовою підставою для подачі командирами (начальниками) військових частин на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.

У взаємозв`язку із наведеним, Верховний Суд у справі №140/9090/24 від 23.07.2025 зазначив, що за приписами статті 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII Про оборону України бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі №200/3996/23 зазначено, що постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.

У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.

У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.

Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.

Крім того, відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/а/29 (далі Окреме доручення), під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу) яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових завдань на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони або наступу під час перебування у складі органу управління, штабу угрупування військ або штабу тактичної групи; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ безпосередньо в районі ведення бойових дій, бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих противником; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою, здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Відповідно до п. 3 Окремого доручення, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу.

Згідно п. 4 Окремого доручення, у разі якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участі у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.

Таким чином, відповідно до Окремого доручення питання оформлення довідки залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням). Лише за наявності підтвердження цими документами факту безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях, відповідний командир мав право видати довідку.

Отже, підставою для видачі довідки про безпосередню участь у бойових діях (забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) є документи, що передбачають облік участі особи у бойових діях (бойові донесення, журнали бойових дій та інші).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року витребувано від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України:

- усі документи, що стосуються проходження служби та участі ОСОБА_1 у виконанні завдань, зокрема: журнали бойових дій, журнали чергувань, бойові накази, донесення, витяги з рапортів командирів підрозділів, а також інші матеріали, які можуть підтвердити або спростувати факт безпосередньої участі Позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

У відзиві проти позову Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України зазначено, що у військовій частині відсутні бойові донесення, журнали бойових дій, а виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. здійснювалась на підставі рапортів командира підрозділу та наказу командувача НГУ від 29.03.2022 № 89 «Про окремі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України».

Так, до матеріалів адміністративної справи надано копію рапорту командира 2 патрульної роти старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 05.12.2022 року до командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, згідно з яким останній просив включити в наказ на виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168, наступних військовослужбовців, які за період з 01 по 30 листопада 2022 безпосередньо перебували в районах ведення воєнних ( бойових) дій, приймали безпосередню участь в бойових діях та забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії:

53. стрілець 2 відділення 2 патрульного взводу 2 патрульної роти старший солдат ОСОБА_1 – 15 днів.

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( по стройовій частині) від 08.12.2022 №294птд підтверджено виплату відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», оголошено персональний підсумок військовослужбовцям, які в період з 01 по 30 листопада 2022 року безпосередньо перебували в районах ведення воєнних ( бойових) дій та приймали безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та за які необхідно провести додаткову винагороду в розмірі 100000грн. (пропорційно дням участі у таких бойових діях або заходах) стрільцю 2-го відділення 2-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти старшому солдату ОСОБА_1 ( 2-2021) - 15 днів.

Відповідно копії рапорту командира 2 патрульної роти старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 05.01.2023 року до командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, згідно з яким останній просив включити в наказ на виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168, наступних військовослужбовців, які за період з 01 по 31 грудня 2022 безпосередньо перебували в районах ведення воєнних (бойових) дій, приймали безпосередню участь в бойових діях та забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії:

48. стрілець 2 відділення 2 патрульного взводу 2 патрульної роти старший солдат ОСОБА_1 – 31 день.

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( по стройовій частині) від 10.01.2023 №8 підтверджено виплату відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», оголошено персональний підсумок військовослужбовцям, які в період з 01 по 31 грудня 2022 року безпосередньо перебували в районах ведення воєнних (бойових) дій та приймали безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та за які необхідно провести додаткову винагороду в розмірі 100000грн. (пропорційно дням участі у таких бойових діях або заходах) стрільцю 2-го відділення 2-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти старшому солдату ОСОБА_1 (2-2021) - 31 день.

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( по стройовій частині) від 09.10.2022 №237птд підтверджено виплату відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», оголошено персональний підсумок військовослужбовцям, які в період з 01 по 30 вересня 2022 року безпосередньо перебували в районах ведення воєнних (бойових) дій та приймали безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та за які необхідно провести додаткову винагороду в розмірі 100000грн. (пропорційно дням участі у таких бойових діях або заходах) стрільцю 2-го відділення 2-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти старшому солдату ОСОБА_1 ( 2-2021) - 1 день.

Таким чином матеріалами адміністративної справи підтверджена участь ОСОБА_1 в бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом вересня, листопада, грудня 2022 року та відповідно виплата збільшеної грошової винагороди.

Відтак, підсумовуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача та вважає, що Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було допущено протиправну бездіяльність щодо відмови у оформленні та наданні довідки про безпосередню участь позивача у бойових діях, оскільки в розпорядженні останньої перебувають докази на підтвердження участі позивача у таких заходах.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у невчиненні обов`язкових дій щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях та/або заходах із забезпечення оборони України за формою, передбаченою додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 413 (у редакції постанови № 887).

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України оформити та видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у бойових діях та/або заходах із забезпечення оборони України за формою, передбаченою додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 413 (у редакції постанови № 887) на підставі наявних у Відповідача документів.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук