Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №160/28732/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Справа № 160/28732/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання – Сергієнко В.Ю., за участю: представника відповідача-1 – Гордієнка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Військової частини НОМЕР_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання протиправними, скасування постанови, наказу,

визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач, з урахуванням уточненого позову, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову військово – лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 30.08.2025 року, за результатами проведеного медичного огляду відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого визнано на підставі статті – графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВ «1-12» придатним до військової служби;

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово – лікарської комісії Збройних Сил України щодо не проведення військово – лікарської експертизи стану здоров`я позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з повним медичним обстеженням, за необхідності – в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби;

- зобов`язати Центральну військово – лікарську комісію Збройних Сил України, провести військово лікарську експертизу стану здоров`я позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з повним медичним обстеженням, за необхідності – в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військовому обліку;

- зобов`язати внести ІНФОРМАЦІЯ_5 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з військового обліку, у зв`язку із визнанням засудженням до позбавлення волі на підставі ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», які були внесені 06.07.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача протиправно поновлено на військовому обліку, оскільки 06.07.2020 року до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 06.07.2020 року ІНФОРМАЦІЯ_6 було внесено запис про виключення позивача з військового обліку на підставі п. 6 ч.6 ст. 37 ЗУ «Про військовий облік і військову службу», у зв`язку тим, що позивача було раніше засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Також, оскільки військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було порушено процедуру проведення медичного огляду, постанова, якою позивача визнано придатним до військової служби та, як наслідок, накази про призов та зарахування до складу військової частини є протиправними. Крім того, позивач надсилав до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України скаргу на постанову військово – лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 30.08.2025 року, яку розглянуто не було, чим допущено протиправну бездіяльність.

06.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позов без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 06.10.2025 року позивач усунув недоліки позовної заяви шляхом подання уточненого позову.

15.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідачів додаткові докази по справі.

20.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку та продовжено строк для виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 року на 10 днів з моменту отримання даної ухвали.

27.10.2025 року від Військової частини НОМЕР_3 надійшли витребувані судом докази та відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки наказ в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, який станом на час вирішення справи вичерпав свою дію. Після прийняття вказаного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-XII та Положенням №1153/2008.

14.11.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про необхідність ознайомлення з матеріалами справи та продовження строку на підготовку відзиву, у зв`язку з необхідністю часу для надання та підготування додаткових доказів по справі.

20.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку – задоволено та продовжено строк для виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 року на 10 днів з моменту отримання даної ухвали.

12.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду постановлено; розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання; залучити до участі у справі в якості другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 положення про ІНФОРМАЦІЯ_5 ; витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 та Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України інформацію щодо підстав поновлення на військовому обліку та призову позивача та щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії із наданням належним чином завірених всіх копій доказів, що стосуються предмету позову.

19.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду допущено представника ОСОБА_1 до участі у всіх судових засіданнях Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній справі в режимі відеоконференції.

25.12.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки рішення щодо ступеня придатності позивача до військової служби було прийнято в межах наданої компетенції та з дотриманням процедури, встановленої Положенням №402 під час правового режиму військового стану.

26.12.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов, в якому надав пояснення щодо витребуваних судом доказів, а також, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки на момент прийняття оспорюваного рішення відповідача-2 про взяття позивача на військовий облік діяла нова редакція Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", відповідно до якої Позивач підлягав включенню до військового обліку, як особа, яка прибула після відбування покарання з установ виконання покарання. Також, зазначено, що на підставі заяви громадянина він направляється для проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 , тобто чітко визначено умову на підставі якої громадянин скеровується для перегляду постанови ВЛК районного ТЦК та СП, однак, позивач без дотримання порядку визначеного Положенням № 402 безпосередньо звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України.

09.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду допущено представника Військової частини НОМЕР_1 до участі у всіх судових засіданнях Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній справі в режимі відеоконференції.

12.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду допущено представника Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України до участі у всіх судових засіданнях Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній справі в режимі відеоконференції.

13.01.2026 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшли додаткові докази.

13.01.2026 року відкладено підготовче судове засідання.

05.02.2026 року судове засідання не проводилось відповідно до довідки секретаря судового засідання.

06.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду допущено представника Військової частини НОМЕР_1 до участі у всіх судових засіданнях Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній справі в режимі відеоконференції.

17.02.2026 та 11.03.2026 відкладено підготовчі судові засідання.

31.03.2026 року відкладено підготовче судове засідання та продовжено строк розгляду справи.

21.04.2026 року від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки ЦВЛК ЗС України, не отримувала від позивача жодних звернень.

21.04.2026 року у судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

27.04.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, що скарга позивача від 24.09.2025 року на постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 30.08.2025 року з додатками була направлена вказаному відповідачу засобами поштового зв`язку та відповідно до трекінгу відстеження АТ «Укрпошта» було повернено відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

05.05.2026 року у судовому засіданні, на стадії розгляду справи по суті, представник Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України у задоволенні позову просив відмовити, представник позивача в судове засідання не з`явився, в телефонному режимі повідомив, про розгляд справи за його відсутності, від решти учасників справи наявні клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

06.07.2020 року до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 06.07.2020 року ІНФОРМАЦІЯ_6 було внесено запис про виключення позивача з військового обліку на підставі п. 6 ч.6 ст. 37 ЗУ «Про військовий облік і військову службу», у зв`язку тим, що позивача було раніше засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

30.08.2025 року постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами проведеного медичного огляду - ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

05.09.2025 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період №1598/МГ військовозобов`язаний ОСОБА_1 був призваний на військову службу на особливий період та направлений для подальшого проходження військової служби до Військової частини № НОМЕР_3 .

08.09.2025 року командиром військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України було видано наказ №191дск яким призвано ОСОБА_1 на військову службу та зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

25.09.2025 року позивачем засобами поштового зв`язку було направлено скаргу до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.08.2025 року.

Позивач вважає постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.08.2025 року, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2025 року №1598/МГ про призов позивача на військову службу, наказ командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України наказ від 08.09.2025 року №191дск про призово ОСОБА_1 на військову службу та зараховання в списки особового складу,а також, бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо розгляду скарги позивача на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.08.2025 року протиправними, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо посилань позивача на те, що його протиправно поновлено на військовому обліку, оскільки 06.07.2020 року до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 06.07.2020 року ІНФОРМАЦІЯ_6 було внесено запис про виключення позивача з військового обліку на підставі п. 6 ч.6 ст. 37 ЗУ «Про військовий облік і військову службу», у зв`язку тим, що позивача було раніше засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно із частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІвійськовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ст.2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII(далі - Закон №3543-XII, у редакції від 18.05.2024) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.

Згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, що була чинною до 17.05.2024 року включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

При цьому, суд зауважує, що позивач в даній справі оскаржує дії щодо заочного відновлення на військовому обліку з 17.06.2024 року.

11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).

Так, вищевказаним Законом № 3633-ІХ внесені зміни до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та ч.6 ст. 37 викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку"

Таким чином, станом на дату відновлення позивача на військовому обліку - 17.06.2024 року частина 6 статті 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу не містила такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Окрім того, згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

З огляду на наведені вище положення ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку № 560, з 18.05.2024 року особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, доводи позивача з приводу того, що оскільки позивач був виключений з військового обліку до набрання чинності Закону № 3633 від 11.04.2024 року, то не міг бути взятий на військовий облік після набрання чинності вказаним законом є необґрунтованими.

Щодо посилань позивача на те, що постанова військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 30.08.2025 року, за результатами проведеного медичного огляду відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого визнано на підставі статті – графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВ «1-12» придатним до військової служби є протиправною, оскільки відповідачем порушено процедуру медичного огляду, суд зазначає наступне.

Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Відповідно до пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

В той же час, приписами підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Абзацом 4 пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Відповідно, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються (крім суду) в ЦВЛК.

Також суд звертає увагу, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішення ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визначення позивача таким, що придатний або не придатний до військової служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18.

Враховуючи ті обставини, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Позивачем не наведено, а судом не встановлено порушення відповідачем порядку проведення експертизи та основних вимог законодавства, що регулює відповідну сферу спірних правовідносин, отже підстави для задоволення позовних вимог з підстав порушення відповідачами порядку проведення експертизи чи основних вимог законодавства у суду відсутні.

Враховуючи те, що при розгляді справи судом не встановлено порушення ВЛК відповідача-2 порядку проведення експертизи та основних вимог законодавства, що регулює відповідну сферу спірних правовідносин, а вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних комісій, яке суд не може перебирати на себе, а також з огляду на встановлені у справі обставини та наведені вище норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ВЛК відповідача-2 діяла у межах наданих їй повноважень, на підставі, у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Центральної військово – лікарської комісії Збройних Сил України щодо не проведення військово – лікарської експертизи стану здоров`я позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з повним медичним обстеженням, за необхідності – в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби, суд зазначає, наступне.

З огляду на встановлене судом вище, постанова військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 30.08.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби підлягала оскарженню до ВЛК регіону, якою у спірних правовідносинах є ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 , проте, позивач надсилав відповідну скаргу до Центральної військово-лікарської комісії, з огляду на що, позивачем було порушено порядок оскарження постанови районної ВЛК, визначений Положенням № 402.

На підставі вищевикладеного, оскільки позивачем було порушено порядок оскарження постанови районної ВЛК, визначений Положенням № 402, розгляд Центральною військово-лікарською комісією скарги на постанову районної ВЛК не призведе до відновлення прав позивача, порушення яких, є предметом розгляду даної справи.

Крім того, судом враховуються, посилання позивача на те, що скарга на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 30.08.2025 року, надіслана засобами поштового зв`язку не була вручена Центральній військово-лікарській комісії та повернулася відправнику з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», а також, пояснення Центральної військово-лікарської комісії, згідно яких вказану скаргу нею отримано не було. Таким чином, вказаними вище сторонами у даній справі не заперечується, те що скаргу на постанову ВЛК, Центральною військово-лікарською комісією отримано не було.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо не проведення військово – лікарської експертизи стану здоров`я позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з повним медичним обстеженням, за необхідності – в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

Таким чином, оскільки судом не встановлено порушення порядку призову позивача на військову службу, підстави для визнання протиправними наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , також - відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними, скасування постанови, наказу, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18.05.2026 року.

Суддя М.В. Дєєв