Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №140/1839/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1839/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛМІТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Багіров Рустам Алігейдарович, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛМІТ» (далі – ТОВ «Мелміт», товариство, позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці (далі – митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару № UA205140/2025/000282/2 від 27.10.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2025/002628.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2024 між ТОВ «Мелміт» (Покупець) та компанією PRODUCTOS IBERICOS CALDERON Y RAMOS S.L. (Продавець) було укладено Контракт № 4/2024/SE, згідно з пунктом 1.1. якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та оплатити охолоджене та заморожене свиняче сало, субпродукти, кістки та інші частини свині, згідно інвойсу, який є невід`ємною частиною цього контракту, і підписується на кожну партію товару.

На підставі проформи № 32 від 10.10.2025 сторони узгодили поставку замороженого свинячого Іберійського хребтового сала зі шкірою +3 см у кількості 21 000 кг за ціною 1,35 євро / 1 кг на загальну суму 28 350,00 євро.

Така проформа була оплачена позивачем у повному обсязі згідно свіфт повідомлення № P2510160924001 від 16.10.2025, у призначенні платежу якого наявне чітке посилання на вищезазначений Контракт та проформу.

В подальшому, поставка товару супроводжувалась рахунком № M-V3/000008 від 21.10.2025. При цьому, обсяг ціна, вартість та асортимент товару згідно рахунку повністю ідентичні аналогічним відомостям, зазначеним у вищезгаданій проформі.

Позивач 17.10.2025 подав через декларанта на митний пост «Луцьк» Волинської митниці для митного оформлення партію товару із рядом документів, перелічених в графі 44 митної декларації (далі – МД) № 25UA205140066895U7.

Позивачем була визначена митна вартість товару в розмірі 1 497 538,78 грн за ціною контракту з урахуванням витрат на перевезення товару до кордону України (115 000,00 грн) в порядку, передбаченому статті 58 Митного кодексу України (далі – МК України).

Відповідач в процесі опрацювання наданих для митного оформлення товару документів, надіслав повідомлення, у якому зазначив, що подані декларантом документи містять розбіжності та з метою підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачу було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Відповідач зауважив, що декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару та усунення наявних розбіжностей на вимогу митниці не надано жодних додаткових документів, листом від 27.10.2025 № 8831 повідомлено про їх відсутність.

В подальшому позивачу було відмовлено у митному оформленні товару шляхом прийняття картки відмови № UA205140/2025/002628 з підстав того, що у поданих до митного оформлення документах відсутні належні відомості щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та не поданні декларантом додаткові документи, витребувані митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України. Митну вартість скориговано. Прийнято рішення про коригування митної вартості № UA205140/2025/000282/2 від 27.10.2025.

Згідно графи 30 вищезазначеного рішення Волинською митницею було скориговано митну вартість товару на рівні 1,5932 євро за 1 кг.

Митне оформлення товару для випуску у вільний обіг із застосуванням гарантійних зобов`язань відбувалось на підставі декларації № 25UA205140067069U5 від 27.10.2025 та долучених до неї документів.

Зауважує, що товариство 08.12.2025 звернулось до митного органо із заявою на підставі частини восьмої статті 55 МК України та додатково наданими документами на підтвердження заявленої митної вартості товару.

На переконання сторони позивача, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару ґрунтується на сумнівних даних про митну вартість товару, а тому є протиправним.

Звертає увагу на відсутність у спірному рішенні пояснень щодо зроблених коригувань, а також докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідачем зауважено, що відповідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.02.2024 №4/2024/ES оплата товару здійснюється шляхом 100% передоплати на підставі проформи-інвойсу за день до завантаження товару або по факту поставки товару. Проте, згідно наданого банківського платіжного документ № P2510160924001, датою оплати за товар є 17.10.2025, однак завантаження товару, відповідно графі 21 автотранспортної накладної, здійснено 21.10.2025, що суперечить домовленостям, зазначеним вище.

Позивач не заперечує, що у Контракті є умова, що оплата здійснюється на підставі проформи за день до завантаження товару. Однак, не можна вважати грубим порушенням цієї норми факт відвантаження товару на четвертий день після його оплати. Більш того, жодних рекламацій з цього приводу у покупця не виникало та не було подано на ім`я продавця товару, а такий строк фактичного відвантаження товару влаштував покупця. Відтак, враховуючи повну узгодженість між проформою, рахунком та оплатою товару, товариство у заяві від 08.12.2025 вказало на необґрунтованість такого сумніву митного органу з точки зору контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару.

Волинська митниця зазначила, що відповідно довідки про транспортні витрати від 27.10.2025 перевезення товару здійснено згідно контракту від 01.10.2025 №13/2025, що суперечить договору (контракту) про перевезення, який датований 27.10.2025, та зазначений в графі 44 МД. В графі 44 МД вказаний договір (контракт) про перевезення від 27.10.2025 № 13/2025, скан-копію якого не подано до митного оформлення товару.

Позивач у заяві від 08.12.2025 зауважив, що у графі 44 митної декларації №25UA205140066895U7 було невірно зазначено дату Договору на перевезення та замість 01.10.2025 вказано 27.10.2025.

При цьому, у митній декларації № 25UA205140066574U7 ТОВ «Мелміт» вже вказало правильну дату Договору 01.10.2025, але невірний номер – 12/2025 замість 13/2025.

У довідці про транспортні витрати від 27.10.2025 було вірно вказано реквізити Договору, на підставі якого ТОВ «Бізнес-Рейс» здійснювало перевезення товару – 13/2025 від 01.10.2025, який був доданий заяви від 08.12.2025.

Окрім зазначено відповідач повідомив, що для підтвердження заявлених транспортних витрат, відповідно документа від 27.10.2025 № б/н, не подано банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг, рахунків на оплату тощо.

У заяві від 08.12.2025 року позивач звернув увагу відповідача, що у довідці про транспортні витрати від 27.10.2025 зазначено, що вартість транспортування товару згідно базису поставки EXW-Guijuelo по маршруту м. Guijuelo (Іспанія) – м.п. Ягодин кордон України (3170 км) становить 115 000 грн. Крім того, такий документ містить посилання на автомобіль, який перевозив товар - № AC3972НІ / ВC4310XF. Відтак, вищезгадана довідка про транспортні витрати містить достатньо інформації для можливості ідентифікації перевезення, а також містить відомості про вартість послуг, які є складовими митної вартості товару за статті 58 МК України.

Декларантом з власної ініціативи на підтвердження заявлених витрат на транспортування товару було надано рахунок № 1120 від 27.10.2025, акт № 1120 від 27.10.2025 та платіжну інструкцію № 1113 від 07.11.2025, за якою здійснювалась оплата рахунку № 1120 від 27.10.2025.

У листі від 10.12.2025 Волинська митниця зауважила, що в рахунку на оплату від 27.10.2025 №11200 зазначений маршрут транспортування товару Іспанія- м/п Чоп (Україна), що суперечить вказаному маршруту в довідці про транспортні витрати від 27.10.2025 № б/н -Іспанія - м/п Ягодин (Україна). При цьому загальна вартість у вищевказаних документах не змінилась і становить 120 000 грн. Дане може свідчити про надання недостовірних відомостей щодо маршруту транспортування товару, що в підсумку впливає на складові заявленої митної вартості. Однак ввезення товару відбувалось саме через митний пост Чоп Закарпатської митниці, який вказаний у комерційних документах (рахунку перевізника та Акту на перевезення). У довідці про транспортні витрати від 27.10.2025 було допущено помилку у зазначені пункту ввезення товару на митну територію України.

Також повідомляє, що у даному випадку між сторонами жодних заявок на перевезення не підписувалось, а перевезення товару узгоджувалось сторонами в усному порядку.

Митницею було зауважено, що згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.10.2025 № б/н витрати на транспортування по маршруту GUIJUELO (Іспанія) – п/п Ягодин становлять 115000 грн. Відстань даного маршруту зазначена 3170 км; що в перерахунку транспортні витрати становлять 36,2 грн/км (115000/3170). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин – Луцьк становить 5000 грн, відстань даного маршруту 135 км, що становить 37,1 грн/км (5000/135). Незрозуміло, яким критерієм керувалися під час саме такого поділу понесених витрат за транспортні послуги, враховуючи вищу вартість пально мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країнах, через які здійснювалось перевезення товару. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України.

У заяві від 08.12.2025 року позивач вказав на безпідставність таких доводів Відповідача та пояснив, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по всьому маршруту, формуючи ціну з огляду на різні ціноутворюючі фактори (вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі, одночасне перевезення іншого вантажу і т.п.). Замовник (позивач) оплачує послуги перевізнику, якщо попередньо погодиться на ціну послуг, запропоновану останнім.

При цьому, різниця між вартістю перевезення до кордону України (36,20 грн. / 1 км) та після перетину кордону (37,10 грн. / 1 км.) є несуттєвою (0,90 грн. за 1 км), а тому можна вважати, що їх вартість є практично однаковою, що у свою чергу вказує на безпідставність таких зауважень відповідача.

З урахуванням наведено уважає оскаржувані рішення протиправними та просить адміністративний позов задовольнити повністю (арк. спр. 1-13).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 57).

У відзиві на позовну заяву від 25.02.2026 представник відповідача заперечує проти позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції вказує, що перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- відповідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.02.2024 №4/2024/ES оплата товару здійснюється шляхом 100% передоплати на підставі проформи-інвойсу за день до завантаження товару або по факту поставки товару. Проте, згідно наданого банківського платіжного документ №P2510160924001, датою оплати за товар є 17.10.2025, однак завантаження товару, відповідно графи 21 автотранспортної накладної, здійснено 21.10.2025, що суперечить домовленостям, зазначеним вище;

- відповідно довідки про транспортні витрати від 27.10.2025 №б/н перевезення товару здійснено згідно контракту від 01.10.2025 №13/2025, що суперечить договору (контракту) про перевезення, який датований 27.10.2025, та зазначений в графі 44 МД. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 МК України). Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак в графі 44 МД вказаний договір (контракт) про перевезення від 27.10.2025 № 13/2025, скан-копію якого не подано до митного оформлення товару. Також, для підтвердження заявлених транспортних витрат, відповідно документа від 27.10.2025 № б/н, не подано банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг, рахунків на оплату тощо;

- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.10.2025 № б/н витрати на транспортування по маршруту GUIJUELO (Іспанія) – п/п Ягодин становлять 115 000 грн. Відстань даного маршруту зазначена 3170 км; що в перерахунку транспортні витрати становлять 36,2 грн/км (115000/3170). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин Луцьк становить 5000 грн, відстань даного маршруту 135 км, що становить 37,1 грн/ км (5000/135). Незрозуміло, яким критерієм керувалися під час саме такого поділу понесених витрат за транспортні послуги, враховуючи вищу вартість пально мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країнах, через які здійснювалось перевезення товару. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України.

Декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару та усунення наявних розбіжностей на вимогу митниці не надано жодних додаткових документів, листом від 27.10.2025 №8831 повідомлено про їх відсутність.

Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: - товар 1 – на рівні 1,85 дол.США/ кг (1,5932 євро/кг на дату заявленого декларантом курсу валют) за ЕМД від 25.10.2025 № UA205140/2025/066574. За основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Сало свійських свиней морожене, +3, іберійське, хребтове зі шкірою, представлене у вигляді шматків…» Країна виробництва EU (ES), Виробник: PRODUCTOS IBERICOS CALDERON Y RAMOS, S.L ES. торговельна марка-нема даних. Імпорт товару якого здійснено на умовах поставки EXW GUIJUELO, згідно договору (контракту), укладеного з виробником від 01.02.2024 №4/2024/ES. Коригування на обсяг партії та умови поставки митним органом не здійснювалося.

З урахуванням наведеного уважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є такими, що відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими (арк. спр. 61-70).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом ТОВ «Мелміт» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень за участі представника відповідача (арк. спр. 151).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТОВ «Мелміт» (Покупець) та компанією PRODUCTOS IBERICOS CALDERON Y RAMOS S.L. (Продавець) було укладено Контракт від 01.02.2024 №4/2024/ES (арк. спр. 16-17) згідно з пункту 1.1. якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити охолоджене та заморожене свиняче сало, субпродукти, кістки та інші частини свині, згідно інвойсу, який є невід`ємною частиною цього контракту, і підписується на кожну партію товару.

Пунктами 2.2. та 2.3. Контракту встановлено, що валютою є євро, ціни згідно інвойсу.

Вартість упаковки, маркування, завантаження на ТЗ входить у вартість товару (пункт 3.4. Контракту).

У свою чергу пунктом 4.1. Контракту передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок продавця на основі 100% передоплати на підставі проформи - інвойс за день до завантаження товару або по факту поставки товару.

Відповідно до пункту 5.1. Контракту, поставка товару може здійснюватися автотранспортом із рефрижератором на територію України на умовах згідно з Правилами Інкотермс-2010, а саме FCA, EXW, CIF, CPT або DDU зазначених в інвойсі.

На підставі проформи № 32 від 10.10.2025 сторони узгодили поставку замороженого свинячого Іберійського хребтового сала зі шкірою +3 см у кількості 21 000 кг за ціною 1,35 євро / 1 кг на загальну суму 28 350,00 євро (арк. спр. 18).

Така проформа була оплачена товариством у повному обсязі згідно swift повідомлення № P2510160924001 від 16.10.2025 у розмірі 28 350,00 євро (арк. спр. 19).

В подальшому поставка товару супроводжувалась рахунком № M-V3/000008 від 21.10.2025 (арк. спр. 20).

Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу, а саме: «Сало свійських свиней морожене, +3, іберійське, хребтове зі шкірою, представлене у вигляді шматків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вага нетто – 21000 кг, дата виробництва – 08-29/08/2025, термін придатності - 02/2027 при t-18C градусів. Виробник- PRODUCTOS IBERICOSCALDERON YRAMOS, S.L. ES. торговельна марка-нема даних», ТОВ «Мелміт» 27.10.2025 подав до Волинської митниці МД № 25UA205140066895U7 (арк. спр. 82).

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: сертифікат якості від 21.10.2025; пакувальний лист від 21.10.2025; проформа № 32 від 10.10.2025; рахунок № M-V3/000008 від 21.10.2025; міжнародна товаро – транспортна накладна CMR № 725219 від 21.10.2025; міжнародний ветеринарний сертифікат № ES3725002119 від 21.10.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1; swift повідомлення про оплату товару № Р2510160924001 від 16.10.2025; довідку про транспортні витрати від 27.10.2025; контракт № 4/2024/ES від 01.02.2024; договір (контракт) про перевезення від 27.10.2025 №13/2025; сертифікат якості №13556508; експортну декларацію № 25ES0017411ACSQKB4 від 22.10.2025 (арк. спр 16-31).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

- відповідно пункту 4.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.02.2024 №4/2024/ES оплата товару здійснюється шляхом 100% передоплати на підставі проформи-інвойсу за день до завантаження товару або по факту поставки товару. Проте, згідно наданого банківського платіжного документ №P2510160924001, датою оплати за товар є 17.10.2025, однак завантаження товару, відповідно графи 21 автотранспортної накладної, здійснено 21.10.2025, що суперечить домовленостям, зазначеним вище;

- відповідно довідки про транспортні витрати від 27.10.2025 №б/н перевезення товару здійснено згідно контракту від 01.10.2025 №13/2025, що суперечить договору (контракту) про перевезення, який датований 27.10.2025, та зазначений в графі 44 МД. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 МК України). Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак в графі 44 МД вказаний договір (контракт) про перевезення від 27.10.2025 № 13/2025, скан-копію якого не подано до митного оформлення товару. Також, для підтвердження заявлених транспортних витрат, відповідно документа від 27.10.2025 № б/н, не подано банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг, рахунків на оплату тощо;

- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.10.2025 № б/н витрати на транспортування по маршруту GUIJUELO (Іспанія) – п/п Ягодин становлять 115 000 грн. Відстань даного маршруту зазначена 3170 км; що в перерахунку транспортні витрати становлять 36,2 грн/км (115000/3170). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин Луцьк становить 5000 грн, відстань даного маршруту 135 км, що становить 37,1 грн/ км (5000/135). Незрозуміло, яким критерієм керувалися під час саме такого поділу понесених витрат за транспортні послуги, враховуючи вищу вартість пально мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країнах, через які здійснювалось перевезення товару. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України.

Згідно статті 53 та статті 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) транспортні (перевізні) документи;3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг; 5) договір (контракт) про перевезення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару та усунення наявних розбіжностей на вимогу митниці не надано жодних додаткових документів, листом від 27.10.2025 №8831 повідомлено про їх відсутність.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000282/2 від 27.10.2025 (арк. спр. 32), відповідно до графи 33 даного рішення, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: - товар 1 – на рівні 1,85 дол.США/кг (1,5932 євро/кг на дату заявленого декларантом курсу валют) за ЕМД від 25.10.2025 № UA205140/2025/066574.За основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Сало свійських свиней морожене, +3, іберійське, хребтове зі шкірою, представлене у вигляді шматків…» Країна виробництва EU (ES), Виробник: PRODUCTOS IBERICOS CALDERON Y RAMOS, S.L ES. торговельна марка-нема даних. Імпорт товару якого здійснено на умовах поставки EXW GUIJUELO, згідно договору (контракту), укладеного з виробником від 01.02.2024 №4/2024/ES. Коригування на обсяг партії та умови поставки митним органом не здійснювалося.

Також, у зв`язку з винесенням рішення, Волинською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002628 (арк. спр. 34).

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205140067069U5 від 27.10.2025 (арк. спр. 35) із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Скориставшись правом, передбаченим пунктом 8 статті 55 МК України, позивачем 08.12.2025 подано додаткові пояснення разом із контрактом від 01.10.2025 №13/2025; рахунком від 27.10.2025 №1120; актом здачі-прийняття робіт (послуг) від 27.10.2025 №1120 та платіжною інструкцією від 07.11.2025 (арк. спр. 36-43).

Відповідач листом від 10.12.2025 №7.3-2/15-02/14/14193 повідомив, що наданий контракт №13/2025 датується 01.10.2025, що суперечить даті укладання контракту про перевезення, зазначеному в графі 44 МД – 27.10.2025. В рахунку на оплату від 27.10.2025 №11200 зазначений маршрут транспортування товару Іспанія- м/п Чоп (Україна), що суперечить вказаному маршруту в довідці про транспортні витрати від 27.10.2025 №б/н – Іспанія – м/п Ягодин (Україна). При цьому загальна вартість у вищевказаних документах не змінилась і становить 120000 грн. Дане може свідчити про надання недостовірних відомостей щодо маршруту транспортування товару, що в підсумку впливає на складові заявленої митної вартості. В Акті вказана заявка на транспортування від 14.10.2025 №01, проте Заявки не надано. Інші документи для підтвердження заявленої митної вартості разом із зверненням від 08.12.2025 ТОВ «Мелміт» не надходили. Таким чином, декларантом документально не підтверджено повноту включення до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 МК України (арк. спр. 44-46).

Уважаючи рішення Волинської митниці №UA205140/2025/000282/2 від 27.10.2025 та картку відмови протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх оскарження.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту) та щодо суми транспортних витрат.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Перевіряючи обґрунтованість сумнівів митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару, судом встановлено, що між ТОВ «Мелміт» (Покупець) та компанією PRODUCTOS IBERICOS CALDERON Y RAMOS S.L. (Продавець) було укладено Контракт від 01.02.2024 №4/2024/ES (арк. спр. 16-17) та згідно з пунктом 4.1. Контракту, оплата здійснюється шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок продавця на основі 100% передоплати на підставі проформи - інвойс за день до завантаження товару або по факту поставки товару.

Волинська митниця зауважує, що згідно наданого банківського платіжного документ №P2510160924001, датою оплати за товар є 17.10.2025, однак завантаження товару, відповідно графи 21 автотранспортної накладної, здійснено 21.10.2025, що суперечить домовленостям, зазначеним вище.

Відповідно до платіжного документу №P2510160924001 такий містить у собі посилання на контракт від 01.02.2024 №4/2024/ES та проформу від 10.10.2025 № 32 за якими здійснювалась оплата товару, а сума оплати відповідає сумі проформи та рахунку № M-V3/000008 від 21.10.2025 року – 28 350,00 євро. При цьому, рахунок має пряме посилання на проформу № 32 (арк. спр. 19-20).

Суд зауважує, що відповідно до пункту 6.1. Контракту, рекламації за якістю, кількістю, упаковці та інших явних недоліків можуть бут заявлені покупцем протягом 14 робочих днів з моменту отримання товару. У цьому документі має бути конкретно описано суть рекламації, наведені докази, сума завданого збитку, пропозиції щодо врегулювання конфлікту.

Сторона, винна у порушені умов контракту зобов`язується провести компенсацію збитку іншій стороні, а також компенсувати всі витрати, які понесла потерпіла сторона при проведенні досліджень і експертиз з надати докази рекламації (пункт 6.5. Контракту).

Враховуючи наведене суд зауважує, що несвоєчасне завантаження товару є виключно порушенням умов Контакту, відповідальність за яке передбачена пунктом 6.5. вказаного Контракту, однак зазначене жодним чином не впливає на ціну, заявлену в митній декларації.

Разом із тим Волинською митницею встановлено, що відповідно довідки про транспортні витрати від 27.10.2025 №б/н перевезення товару здійснено згідно контракту від 01.10.2025 №13/2025, що суперечить договору (контракту) про перевезення, який датований 27.10.2025, та зазначений в графі 44 МД. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 МК України). Відповідно до Наказу №599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак в графі 44 МД вказаний договір (контракт) про перевезення від 27.10.2025 № 13/2025, скан-копію якого не подано до митного оформлення товару. Також, для підтвердження заявлених транспортних витрат, відповідно документа від 27.10.2025 № б/н, не подано банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг, рахунків на оплату тощо.

Судом встановлено, що до складу митної вартості товару по МД від 27.10.2025 № 25UA205140066895U7 включено транспортні витрати в розмірі 115 000,00 грн.

Суд уважає безпідставним посилання відповідача про не подання до митного оформлення договір (контракт) про перевезення від 27.10.2025 № 13/2025, який зазначений в графі 44 МД, оскільки враховуючи заяву та додані до неї документи, подані ТОВ «Мелміт» в порядку частини восьмої статті 55 МК України, позивачем для перевезення товару було укладено контракт від 01.10.2025 №13/2025, на підставі якого складено рахунок на оплату від 27.10.2025 №1120, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2025 №1120 та, відповідно, здійснено оплату за такі послуги у загальній сумі 120 000,00 грн (арк. спр. 40-43).

Відтак, зазначення договору (контракту) про перевезення від 27.10.2025 № 13/2025 в графі 44 МД є опискою, яку виправлено шляхом подання пояснень та витребуваних Волинською митницею документів в порядку частини восьмої статті 55 МК України.

Окрім того, в рішенні Волинської митниці № UA205140/2025/000282/2 від 27.10.2025 зазначено, що згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.10.2025 № б/н витрати на транспортування по маршруту GUIJUELO (Іспанія) – п/п Ягодин становлять 115 000 грн. Відстань даного маршруту зазначена 3170 км; що в перерахунку транспортні витрати становлять 36,2 грн/км (115000/3170). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин Луцьк становить 5000 грн, відстань даного маршруту 135 км, що становить 37,1 грн/ км (5000/135). Незрозуміло, яким критерієм керувалися під час саме такого поділу понесених витрат за транспортні послуги, враховуючи вищу вартість пально мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країнах, через які здійснювалось перевезення товару. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України.

Матеріали справи підтверджують, що витрати на перевезення товару з міста Гіхуело (Іспанія) до міста Луцьк (Україна) поніс позивач що підтверджується довідкою про транспортні витрати від 27.10.2025 (арк. спр. 22) контрактом від 01.10.2025 №13/2025 укладеного із перевізником ТОВ «Бізнес-Рейс», рахунка на оплату від 27.10.2025 №1120 на загальну суму 120 000,00 грн та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2025 №1120 теж на суму 120 000,00 грн, яка сплачена товариством відповідно до платіжної інструкції від 07.11.2025 №1113 (арк. спр. 40-43).

З довідки про транспортні витрати від 27.10.2025, яка була надана до Волинської митниці під час митного оформлення товару, убачається, що вартість транспортування з міста Гіхуело (Іспанія) до м.п. Ягодин кордон України (3170 км) становить 115 000,00 грн, тоді як вартість перевезення по маршруту п.м. Ягодин кордон України до міста Луцьк (135 км) становить 5 000,00 грн (арк спр 22).

На пропозицію Волинської митниці щодо надання пояснень та додаткових документів задля усунення наявних розбіжностей не надано жодних документів, про що повідомлено листом від 27.10.2025 №8831. Даний факт позивачем не заперечується.

Поряд із тим позивач підтверджує факт розбіжності та вказує, що така є несуттєвою, а саме 0,90 грн / 1 км, а також те, що перевізник самостійно визначив вартість своїх затрат до моменту ввезення на територію України – 115 000,00 грн.

Разом із тим суд зазначає, що з урахуванням відстані перевезення у 3170 км різниця у вартості становить 2 853,00 грн. За таких обставин доводи ТОВ «Мелміт» щодо несуттєвості такої розбіжності та фактичної однаковості вартості перевезення є необґрунтованими, оскільки вказана сума перевищує половину вартості транспортних перевезень територією України.

Окрім цього суд враховує, що пунктом 1.2. Контракту від 01.10.2025 №13/2025 визначено, що умови транспортування, вид вантажу, вартість перевезення узгоджується сторонами в заявках встановленої форми в письмовому вигляді.

Перелік послуг, що надаються, а також сума, що підлягає оплаті перевізнику, узгоджується сторонами шляхом підписання Заявки (пункт 4.1. вказаного Контракту).

З наведеного вбачається, що між сторонами було узгоджено не лише загальну вартість перевезення, а й витрати, пов`язані зі здійсненням перевезення як до державного кордону України, так і від митного пункту до кінцевого пункту призначення.

Окрім того як видно з матеріалів справи, в рахунку на оплату від 27.10.2025 №11200 та акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.10.2025 №1120 (арк. спр. 41-42) зазначений маршрут транспортування товару Іспанія - м/п Чоп (Україна), що суперечить вказаному маршруту в довідці про транспортні витрати від 27.10.2025 №б/н – Іспанія – м/п Ягодин (Україна) (арк. спр. 22).

Суд враховує, що заявка на перевезення не є первинним документом, який підтверджує вартість транспортування товару, а має характер документа, що передує виконанню перевізником прийнятих на себе зобов`язань, та сама по собі не впливає на визначення митної вартості товару. Водночас, з огляду на встановлені у цій справі розбіжності щодо маршруту перевезення, наявність відповідної заявки могла б сприяти усуненню такої неузгодженості та підтвердженню фактично погодженого для ТОВ «Мелміт» маршруту транспортування товару.

Враховуючи наведене суд висновує, що встановлена відповідачем різниця у ціні послуг перевізника на відрізках маршруту транспортування товару до митного кордону України і від митного кордону України до пункту призначення позивачем будь-якими доказами, які б підтверджували її об`єктивність та спростовували сумніви митного органу, обґрунтована не була.

В силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд уважає за можливе врахувати висновки Верховного суду, що містяться у постанові від 27.08.2019 у справі №440/3790/18, відповідно до яких оскільки вартість перевезення товару до митного кордону України є складовою задекларованої митної вартості товару, а наданий позивачем для митного оформлення рахунок на оплату послуг перевезення свідчив про суттєву різницю в ціні цих послуг на відрізках маршруту транспортування товару до митного кордону України і від митного кордону України до пункту призначення, яка нічим не пояснювалася, зокрема і відстанню на цих відрізках маршруту, митниця правомірно витребувала у позивача додаткові документи, які б підтвердили числові значення складових митної вартості. З огляду на те, що позивач не надав такі документи, митниця відповідно до положень частини першої статті 55 МК України мала право прийняти рішення про коригування митної вартості товару.

Наведене також узгоджується із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №140/6753/24.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19.02.2019 у справі №804/1316/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15 від 30.04.2025 у справі № 140/4486/24) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №480/4423/18).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі №809/1557/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Тобто, за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, однак на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано.

Слід зазначити, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені частиною третьою статті 53 МК України.

При цьому, за змістом пункту 2 частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №817/2467/16.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що їх прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України. Митницею вказано на неможливість застосування методу визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 2б (статті 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Згідно статті 68 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Частиною другою статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи довільній або фіктивній вартості.

Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, формулювання підпунктів «а» і «b» дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Вартість ввезеного позивачем товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 – на рівні 1,85 дол.США/кг (1,5932 євро/кг на дату заявленого декларантом курсу валют) за ЕМД від 25.10.2025 № UA205140/2025/066574. За основу для коригування митної вартості взято вартість товару «Сало свійських свиней морожене, +3, іберійське, хребтове зі шкірою, представлене у вигляді шматків…» Країна виробництва EU (ES), Виробник: PRODUCTOS IBERICOS CALDERON Y RAMOS, S.L ES. торговельна марка-нема даних. Імпорт товару якого здійснено на умовах поставки EXW GUIJUELO, згідно договору (контракту), укладеного з виробником від 01.02.2024 №4/2024/ES (арк. спр. 98).

Судом встановлено, що декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД № 25UA205140067069U5 від 27.10.2025 (арк. спр. 35) з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Схожа позиція викладена також в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі №140/4486/24.

Відповідно до частини четвертої статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Проведення такої консультації підтверджується відповідним записом в оскаржуваному рішенні та повідомленням декларанта про її проведення (зворот арк. спр. 107).

Отже в ході проведення консультацій декларанту пропонується у разі наявності цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень 59-63 МК України повідомити про це митний орган для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару. На переконання суду, така інформація декларантом надана не була, зворотного стороною позивача не доведено. Тому суд уважає посилання Волинської митниці на МД від 25.10.2025 № UA205140/2025/066574 є доцільним.

Суд уважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Враховуючи вищевикладене, підставою прийняття рішень про коригування митної вартості товару № UA205140/2025/000282/2 від 27.10.2025 стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення документах розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов`язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МК України, а, відтак, оскаржуване рішення винесене митним органом правомірно.

Суд погоджується із позицією відповідача, що декларантом не надано в повному обсязі витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, а також додатково надані документи не спростовують встановлені Волинською митницею розбіжності, які впливають на заявлену ТОВ «Док-агро» митну вартість товару.

З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Також згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд враховує і позицію Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме «небезпідставність» доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Як вже зазначалось судом вище, відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛМІТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович