Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №333/2533/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 20.05.2026 Справа № 333/2533/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/2533/25

Провадження №22-ц/807/857/26

Головуючий в 1-й інстанції – Наумова І.Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Кочеткової І.В., Трофимової Д.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Стариченка Миколи Петровича на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2026 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтував наступним. 11.01.2019 р. АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2001221879901, на підставі якого останній видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 17000 грн., який пізніше було збільшено до 43476 грн., який пізніше було збільшено до 42000 грн. Відповідачка не виконує належним чином свої кредитні зобов`язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10.01.2025 складає 73032,05 (сімдесят три тисячі тридцять дві гривні 05 копійок) грн., з яких: 37801,86 грн. - заборгованість за кредитом; 35230,19 грн. - заборгованість процентами. На підставі вищевикладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь вищевказану кредитну заборгованість у розмірі 73032,05 грн. та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,00 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2026 року, позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за кредитним договором від 11.01.2019 р. № 2001221879901 у сумі 73032,05 грн. (сімдесят три тисячі тридцять дві гривні 05 копійок), з яких: 37801,86 грн. - заборгованість за кредитом; 35230,19 грн. - заборгованість процентами.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ: 14282829) витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Стариченка Миколи Петровича подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позивачем не доведено укладання між сторонами кредитного договору на відповідних умовах, а саме до позову долучена анкета – заява, яка не містить доказів погодження сторонами розміру відсотків. Враховуючи, що розмір відсотків за користування кредитом не був погоджений, а з погашень заборгованості внесених відповідачем вираховувалась сума відсотків, така сума повинна бути зарахована на погашення основної заборгованості, що за підсумком вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн. (3328,00 грн. Х 30 = 99840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що АТ «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 була підписана заява № 2001221879901 від 11.01.2018 року про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ».

Підписанням вказаної заяви відповідачка беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку).

В цій заяві відповідачка просила відкрити на її ім`я поточний рахунок НОМЕР_2 у гривнях, надати кредитну картку НОМЕР_3 , та просила Банк встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за заявою, кредитний ліміт у сумі 17000,00 гривень (який, відповідно до довідки позивача, в подальшому збільшувався, останній раз 03.03.2022 р. – до 43476,00 грн.).

Розрахунковий день 30 число місяця; платіжна дата 30 число місяця; строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки.

У заяві також зазначено, що реальна річна процентна ставка складає 47,88 %. Підписанням заяви відповідачка підтвердила, що нею отримана у непошкодженому стані картка і ПІН, а також, що з правилами користування платіжною карткою ознайомлена та зобов`язується їх дотримуватись.

Підписанням цієї заяви відповідачка ОСОБА_1 надала, крім викладених в ДКБО, наступні підтвердження та запевнення, що: 1. Ця заява має інноваційний характер і в результаті приєднання до ДКБО, дія договорів на відкриття та обслуговування карткових рахунків, договорів карткового рахунку, які раніше були укладені між нею та Банком, припиняються на підставі ст. 604 ЦК України; 2. Ознайомлена з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодна, всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; 3. Отримала від Банку повідомлення про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права суб`єкта персональних даних та іншу інформацію згідно Закону України «Про захист персональних даних»; 4. Їй відомо, що укладання договору страхування зі страховиком не є обов`язковою умовою отримання кредиту в Банку, таку послугу було обрано ним за власною ініціативою з числа послуг, що пропонуються Банком, і відносини за договором страхування, після його укладення виникають виключно між страхувальником та страховиком.

11.01.2019 ОСОБА_1 також був підписаний Паспорт споживчого кредиту.

Згідно з даними, які містяться у Паспорті споживчого кредиту, відповідачці надано інформацію, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, зокрема: у розділі 3: тип кредиту кредитна лінія; ліміт кредиту 17000,00 грн; строк кредитування: 12 місяців. Зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на той самий строк у разі відсутності заперечень будь-кого зі сторін; мета отримання кредиту загальні споживчі цілі, у т.ч. для оплати за договорами страхування; спосіб та строк надання кредиту - шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого ліміту на картковому рахунку з дня прийняття рішення Банком; у розділі 4: пільгова процентна ставка 0%; стандартна процентна ставка - 47,88 % річних; тип процентної ставки фіксована; у розділі 5 зазначено, що повернення кредиту здійснюється щомісячно не пізніше настання платіжної дати за наявності заборгованості на кінець звітного розрахункового періоду. Розмір платежів розраховується щомісячно і залежить від суми заборгованості на кінець звітного періоду та включає суму нарахованих процентів за користування кредитними коштами. У розділі 6: процентна ставка, що застосовується при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту - 62% річних: з 1 (першого) дня виникнення простроченої заборгованості на суму залишку заборгованості за кредитом.

На підтвердження факту укладення кредитного договору позивач також надав публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 06.04.2018 (в новій редакції), затверджену рішенням Правління АТ «ПУМБ» протокол № 694 від 06.03.2018.

Пунктом 2.2.5 Частини 2 розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Дого.

Пунктом 2.4.1 Частини 2 розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» визначено, що Договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою Банку або за ініціативою Клієнта у випадках закриття всіх Карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим Договором, та/ або відмови від усіх послуг Банк.

Відповідно до п. 5.1.4. Частини 5 розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Згідно п. 5.1.7. Частини 5 розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Згідно пункту 4.3.6.4. частини 4 розділу ІІ Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що сторони дійшли згоди, що Банк має право змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого Кредитного ліміту або закрити Кредитний ліміт взагалі за умови інформування Клієнта шляхом направлення SMS повідомлення на Номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру Кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту новий розмір Кредитного ліміту. У разі незгоди Клієнта зі зміненим розміром Кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. Розділу ІІ цього Договору Клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до Банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо Клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру Кредитного ліміту та/або здійснив першу Платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення Банку згода Клієнта зі зміною умов Договору вважається підтвердженою.

На підставі вищевказаної заяви позивачем відкритий розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 на ім`я відповідачки на якому встановлений кредитний ліміт, яким відповідачка систематично користувалась та періодично здійснювала на даний рахунок платежі з погашення тіла кредиту та процентів. Дані обставини підтверджуються випискою про рух коштів на даному кредитному рахунку. З даної виписки вбачається, що після збільшення кредитного ліміту (у відповідні дати, зазначені у вищевказаній довідці), позичальниця ОСОБА_1 продовжувала систематичне користування кредитними коштами у підвищеному ліміті, чим погоджувалась зі збільшенням його розміру. З даної виписки, а також з виписки по рахунку № НОМЕР_4 , відкритому позивачем для здійснення внутрішніх банківських операції, зокрема зарахування платежів зі сплати відсотків по даному кредитному договору з розрахункового рахунку відповідачки № НОМЕР_2 , та розрахунку заборгованості, складеного позивачем і не спростованого обґрунтованим контррозрахунком відповідачкою, вбачається, що остання не належним чином виконувала свої кредитні зобов`язання, внаслідок чого виникла кредитна заборгованість у сумі складає 73032,05 грн., з яких: 37801,86 грн. - заборгованість за кредитом; 35230,19 грн. - заборгованість процентами. У виписці відображені всі внесені відповідачкою платежі, окрім 09.05.2019 р. (на який посилається представник відповідачки, при цьому платіжного документу на підтвердження цього платежу ним не надано), які в розрахунку заборгованості враховані та зараховані позивачем на кінцеві дати місяців, в якому здійснювалося погашення відповідачкою, або наступному у разі відсутності заборгованості в цей місяць.

Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив з того, що особисто підписавши Заяву про приєднання до ДКБО, відповідачка підтвердила, що ці документи становлять між нею та Банком кредитний договір, що з цими документами вона ознайомилася і погодилася. Представником відповідача не спростовано належними доказами, що відповідачка ознайомилась з умовами кредитування, викладеними в Договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 06.04.2018 р., що діяла на момент підписання нею заяви від 11.01.2019 р., також не доведено, що на дату підписання цієї заяви діяла інша редакція Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Отже, вказаний договір укладений з дотриманням встановленої для нього письмової форми, є чинним та обов`язковим для виконання. Посилання представника відповідачки про нарахування відсотків поза межами строку договору не відповідають дійсності, оскільки п.2.4.1 Частини 2 розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» визначено, що Договір діє протягом невизначеного строку, що також підтверджується систематичним користуванням відповідачкою кредитним лімітом поза строком, зазначеного представником відповідача. Із заявою про розірвання цього договору відповідачка до позивача не зверталась. Відповідачка користувалася кредитними коштами при цьому не повертала їх своєчасно до 30 числа розрахункового періоду, як передбаченого укладеним між сторонами договором, нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному розмірі не сплачувала, внаслідок чого виникла заявлена позивачем сума заборгованості по кредиту, яка відповідачкою належними доказами не спростована. Дана сума заборгованості до теперішнього часу відповідачкою не сплачена.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з такого.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина перша, друга статті 640 ЦК України).

У відповідності до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно положень статті 1046 цього Кодексу договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , 11 січня 2019 року окрім заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписала особисто і паспорт споживчого кредиту, у якому, як і в заяві зазначено усі умови отримання кредитних коштів. Зокрема: кредитний ліміт – 17000,00 грн., строк кредитування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією, процентна ставка – 47,88 % річних.

Відповідно до довідки, виданої АТ «ПУМБ», кредитний ліміт за договором №2001221879901 було збільшено до 43476,00 грн.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору споживчого кредиту №2001221879901 від 11.01.2019р., зазначений договір недійсним повністю або з частині не визнано.

Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладеність договору споживчого кредиту №2001221879901 від 11.01.2019р, між відповідачем та акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», на зазначених вище умовах.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 наданої АТ «ПУМБ» вбачається, що остання систематично використовувала грошові кошти з кредитного рахунку на оплату товарів та послуг та здійснювала часткове погашення кредиту.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач не перевищував встановлені кредитним договором ставки по відсоткам за наданим кредитом.

Відтак, заборгованість за кредитним договором №2001221879901 від 11.01.2019р, станом на 10.01.2025 складає 73032,05 грн., з яких: 37801,86 грн. - заборгованість за кредитом; 35230,19 грн. - заборгованість процентами.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Відтак, посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що сторонами не погоджено умови договору, відсоткову ставку спростовується наявним у матеріалах справи заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, підписаного власноручно відповідачем.

Підписуючи заяву та паспорт споживчого кредиту, відповідач була ознайомлена з розміром кредитного ліміту, розміром реальної річної процентної ставки, розрахунковою та платіжною датою кредиту; строком дії кредитного ліміту, розміром мінімального платежу та іншими умовами надання та обслуговування кредитної картки.

Окрім того, факт отримання кредитних коштів та користування ними відповідачем не заперечувався, свого контррозрахунку заборгованості відповідач суду не надала.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Стариченка Миколи Петровича залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 20 травня 2026 року.

Головуючий, суддя-доповідач: С.В. Кухар

Судді: І.В. Кочеткова

Д.А. Трофимова