Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 19 травня 2026 р.
Справа: №308/16993/25
Суддя: Бисага Т. Ю.
Справа № 308/16993/25
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.05.2026 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за її апеляційною скаргою на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.
Відповідно до постанови суду, - 11.11.2025 о 20:35 год. у АДРЕСА_1 , сестра чоловіка ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство економічного та психологічного характеру, а саме виганяла з будинку та словесно ображала ОСОБА_2 , чим завдала шкоду її психічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що ухвалена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки відеодоказом, які спростовують твердження про не допуск до приміщення; не мотивував, з яких причин ці докази не враховані; без критично поклав в основу постанови лише пояснення потерпілої сторони, що свідчить про порушення принципів повноти, об`єктивності та змагальності розгляду справи. Вважає, що вона перебувала у будинку на законних підставах, а саме: діяла на підставі довіреності власника будинку – ї брата; перебувала у приміщенні з метою контролю та збереження майна за відсутності власника; не проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю. Вважає, що сам по собі конфлікт щодо користування майном або житлом не є домашнім насильством у розумінні ч.1 ст.173-2 КУпАП, тому у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
18.05.2026 року ОСОБА_1 надіслала на адресу суду заяву в якій відкликає апеляційну скаргу та просить закрити апеляційне провадження.
Апеляційний суд вважає, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
Враховуючи вищевказані обставини, апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 рокуповернути особі, яка її подала у зв`язку із відкликанням апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання ОСОБА_1 про відкликання апеляційної скарги на постановусудді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 року – задовольнити.
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 про відкликання апеляційної скарги на постановусудді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 року, у зв`язку ізвідкликанням апеляційної скарги.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага
Оригінал: reyestr.court.gov.ua