Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №679/409/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/653/2026

Справа № 679/409/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючої судді Сопронюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Волков Сергій Вікторович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Волков С.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

В обґрунтування позову представник позивачки зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 12.09.2015 перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають двох малолітніх дітей: синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою і перебувають на її утриманні. З відповідача стягуються аліменти на утримання двох дітей, на підставі судового наказу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.03.2026 у справі №679/313/26.

У зв`язку із здійсненням догляду за спільним сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 потребує утримання від батька дитини, але відповідач в добровільному порядку категорично відмовляється від надання коштів на утримання позивачки.

Посилаючись на ч.ч.2, 4 ст.84 СК України, представник позивачки зазначає, що позивачка потребує матеріальної допомоги на своє утримання від відповідача, який є працездатним, має задовільний стан здоров`я та регулярний дохід у вигляді заробітної плати, інших дітей або непрацездатних батьків на утриманні не має, а тому може надавати матеріальну допомогу на її утримання.

З огляду на вказані обставини, представник позивачки просить стягнути з ОСОБА_2 на користь та на утримання ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 30.03.2026 і до 05.11.2027. Також стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, а також задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів та витребувано з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків інформацію про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 по 28.02.2026.

Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, відзив на позов не подав, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони у справі з 12.09.2015 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 12.09.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області, про що зроблено актовий запис №195.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження.

На підставі судового наказу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.03.2026 у справі №679/313/26, з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17.03.2026 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 20.10.2015, витягу з реєстру територіальної громади №2026/002675228 від 19.02.2026, довідки про реєстрацію місця проживання особи №3982 від 16.07.2019, малолітні діти сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 разом із позивачкою.

Як вбачається з відповіді Державного реєстру фізичних осіб – платників податків № НОМЕР_3 від 06.04.2026, загальний розмір доходів ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 по 28.02.2026 становить 631631,49 грн, тобто середньомісячний заробіток ОСОБА_2 складає 45116,54 грн. (631631,49 грн / 14 місяців). Основник джерелом отриманням доходу зазначена В/Ч НОМЕР_4 .

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст.ст.75, 84 СК України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - неможливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно ст.84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, право дружини на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від чоловіка (кровне споріднення); здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу. Закон встановлює право дружини на утримання з боку чоловіка до досягнення дитиною трьох років. Для виникнення у дружини права на аліменти від її чоловіка потрібна сукупність вказаних вище фактів.

Отже, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Cпільна дитина позивачки та відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досягла трирічного віку, проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, працевлаштований, отримує офіційний та стабільний дохід, але в той же час сплачує аліменти на двох малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини свого заробітку (доходу) щомісячно. Відповідач не надав доказів в підтвердження того, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу дружині, хоча мав таку можливість.

З огляду на наведене, виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби дружини, можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, його майновий стан, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, починаючи стягнення від дня подання позовної заяви 30.03.2026. В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

За змістом ч.1 ст.79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог у розмірі 68% (1/6 х 100% / 1/4), а позивачка при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів була звільнена від сплати судового збору, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», враховуючи подання нею позову в електронній формі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 724,17 грн. (1064,96 грн. х 68%/100%) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч.4 ст.263 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.3, 8 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Із матеріалів справи вбачається, що 16.03.2026 позивачка ОСОБА_1 уклала із адвокатським бюро «Волков та партнери», в особі керуючого бюро - адвоката Волкова С.В., договір про надання правничої допомоги, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серії ВК №1215584 від 16.03.2026. У вказаному договорі сторони визначили, що вартість правничої допомоги визначається актом приймання передачі правничої допомоги виходячи з тарифу: 1200 грн за одну годину роботи адвоката, але не менше ніж 1200 грн. за одне судове засідання.

З акту приймання-передачі правничої допомоги від 30.03.2026 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 погодилася з фактом надання їй адвокатським бюро «Волков та партнери» в особі адвоката Волкова С.В. видом, обсягом і вартістю правничої допомоги, на підставі договору про надання правничої допомоги від 16.03.2026, а саме: вид правничої допомоги - складання позовної зави про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, дата надання правничої допомоги 30.03.2026, витрачено часу 3 год., вартість – 3600 грн.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України).

Водночас у правовому висновку, викладеному у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У той же час відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляду справи у суді, будь-яких клопотань чи заяв не подав, не скориставшись своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачкою, із посиланням на неспівмірність таких витрат.

Отже, у суду відсутні підстави вважати понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3600 грн. неспівмірними.

Водночас, враховуючи те, що задоволенню підлягають 68% позовних вимог (1/6 х 100% / 1/4), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу, понесені останньою, у розмірі 2448 грн. (3600 грн. х 68% / 100%) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.75, 79, 80, 84, 91 СК України, ст.ст.5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Волков Сергій Вікторович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30.03.2026 і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 724,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2448 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 20.10.2015 Нетішинським МС УДМС України в Хмельницькій області, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: адвокат Волков Сергій Вікторович, місцезнаходження: Хмельницька область, Шепетівський район, м.Нетішин, а/с206, 30100.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя О.В. Сопронюк