Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №676/534/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/534/26

Номер провадження 2/676/2103/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочний розгляд)

20 травня 2026 року м. Кам`янець - Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Бондара О.О.

з участю секретаря судового засідання Кахній Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 27 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 524989-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», зобов`язання за яким остання не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість. Просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 54 453,28 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 24 329,04 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 13 624,24 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 16 500,00 грн..

В судове засідання сторони не з`явились. Про день слухання справи повідомлені своєчасно. При подачі позову представник позивача заявив клопотання про слухання справи у його відсутності, в якому не заперечує проти заочного розгляду. Відповідач в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи в повному об`ємі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 27 лютого 2025 року укладено Кредитний договір № 524989-КС-002.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі – 33000 грн., строком на 16 тижнів до 19 червня 2025 року

Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»).

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 6000 гривень 00 коп.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора UA-4384

Факт отримання кредиту підтверджується довідкою ТОВ «ПРОФІГІД» про зарахування коштів на картковий рахунок відповідача та випискою про рух коштів на картковому рахунку відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з, якого вбачається надходження коштів в сум 33000 гривень 27 лютого 2025 року.

З розрахунку суми заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач умови договору виконував частково та сплачував заборгованість по кредитному договору , в тому числі сплатив кошти в сумі 3400 гривень та 3200 гривень, які позивачем були зараховані в рахунок сплати комісії.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Варто зазначити, що Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частино третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця.

ОСОБА_1 27 лютого 2025 року електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 33000 грн., а отже акцептовано умови Договору.

Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом - одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 09.09.2020р. у справі №732/670/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові справи № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку інших послуг, які надавались банком на обслуговування кредитної заборгованості, погоджених із споживачем при укладенні кредитного договору підтверджень факту надання таких послуг в обсязі, що перевищує право споживача за законом.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для зарахування позивачем коштів в сумі 3400 гривень та 3200 гривень в рахунок сплати комісії.

Тому суд вважає за необхідне зменшити розмір заборговоаності по сплаті процентів на цю суму.

КЦС ВС при розгляді справи № 234/3840/15-ц (61-3014св22), у Постанові від 07.06.2023 року висловив позицію , що суд, у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень, не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погодився з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 31353 гривні 28 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту – 24 329,04 грн.; сума прострочених платежів по процентах 7024 гривні 24 коп. (13624,24 грн. – 3200 гривень -3400 гривень, які зараховані незаконно в рахунок сплати комісії).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином з відповідача не підлягають стягненню штрафні санкції – відсотки , нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України в сумі 16 500,00 грн..

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховуючи ст. 141 ЦПК України вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1495 грн. 00 коп., оскільки позов задоволено в розмірі 57 % від суми заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 612, 1050 ЦК України, ст. 258 - 260 , 263 – 265, 280, 282 ЦПК України , суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 524989-КС-002 від 27 лютого 2025 року у розмірі 31353 гривні 28 коп. та судовий збір в сумі 1495 гривень 00 коп.

В стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості по процентах в сумі 6600 гривень , відсотків , нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України в сумі 16 500,00 гривень , відмовити.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_1 , поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ( вул. Саксаганського, 133-А, 01032, код ЄДРПОУ: 37356833 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Бондар О.О.