Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №671/569/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/569/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Волочиськ

Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Бабій О.М., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, особи з інвалідністю 2 групи, за ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 744996 від 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 ставиться в вину скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: те, що 05 лютого 2026 року о 13 год. 03 хв. він, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою телефонного зв`язку здійснив дзвінок із телефону НОМЕР_1 громадянці ОСОБА_2 на телефон НОМЕР_2 , яка перебувала в громадському місці (Збаразька МР) по вул. Майдан І.Франка, 1 в м. Збараж Тернопільської області та під час розмови на гучному зв`язку виражався на адресу останньої грубою нецензурною лайкою, образливо чіплявся та висловлював погрози фізичною розправою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, присутніх під час розмови.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не визнав та пояснив, що дійсно між ним та ОСОБА_2 , яка є матір`ю його дівчини, відбулась телефонна розмова, в ході якої він грубо розмовляв з нею та погрожував їй через неадекватну, на його думку, поведінку ОСОБА_2 . Пояснив, що між ними існують особисті неприязні відносини.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Статтею 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 245 цього ж Кодексу, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Постанова суду згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

За нормативним визначенням диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших протиправних дій.

Встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 744996 від 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він “перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою телефонного зв`язку здійснив дзвінок із телефону НОМЕР_1 громадянці ОСОБА_2 на телефон НОМЕР_2 , яка перебувала в громадському місці (Збаразька МР) по вул. Майдан І.Франка, 1 в м. Збараж Тернопільської області та під час розмови на гучному зв`язку виражався на адресу останньої грубою нецензурною лайкою, образливо чіплявся та висловлював погрози фізичною розправою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, присутніх під час розмови”.

Орган поліції, інкрімінуючи ОСОБА_1 вчинення дрібного хуліганства, всупереч зазначених вище вимог закону, в змісті протоколу не зазначив відомостей про те, спокій яких саме громадян було порушено ОСОБА_1 .

Крім того, місцем вчинення адміністративного правопорушення в протоколі вказаний житловий будинок за адресою проживання ОСОБА_1 , яке у розумінні диспозиції ст. 173 КУпАП не є громадським місцем.

На підтвердження вини ОСОБА_1 орган поліції надав докази, зокрема, рапорт поліцейського про отримання повідомлення від ОСОБА_2 про погрози в телефонному режимі від ОСОБА_1 , копію заяви ОСОБА_2 з проханням про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, письмове пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 висловлював погрози на адресу ОСОБА_2 , зателефонувавши їй на особистий номер телефону. Також додано СD-R диск із звукозаписом розмови.

Із змісту розмови, записаної на диск, під час якої були висловлені погрози, вбачається, що між співрозмовниками існують особисті неприязні відносини.

Доказів перебування ОСОБА_2 у громадському місці та порушення ОСОБА_1 громадського порядку і спокою громадян суду не надано.

Крім цього, ОСОБА_1 під час особистої телефонної розмови не перебував у громадському місці та не доведено його умисел на порушення громадського порядку та спокою громадян.

Суд бере до уваги ч. 2 ст. 9 КУпАП , згідно з якою адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, даних у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року “Про судову практику у справах про хуліганство” суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій.

Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено обставин щодо наявності у діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву, спрямованого на умисне порушення моральних принципів суспільства в цілому, і таких не встановлено судом.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, за встановлених обставин, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності та враховуючи вимоги наведеного вище законодавства, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 173, 247 ч. 1 п. 1, 251, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Бабій