Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 13 травня 2026 р.
Справа: №607/18785/25
Суддя: Ромазан В. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.05.2026 Справа №607/18785/25 Провадження №2/607/1315/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Бойко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
В С Т А Н О В И В :
І.Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
Позивач, АТ «Таскомбанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 ). про стягнення заборгованості за Кредитним договором №6035689683 від 22 жовтня 2021 року у розмірі 53 633,54 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 22 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Центр фінансових рішень» (надалі - ТОВ «ЦФР») укладено кредитний договір №6035689683. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит в розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених цим договором. Сума кредиту 39 374,60 грн, строк користування 48 місяців, річні проценти – 0,01% від суми боргу за договором, щомісячні проценти – 2,49% від суми кредиту. Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 робочих днів від дня укладення договору на рахунок позичальника № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк» та погашається безготівковим шляхом на цей же рахунок. 01 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір про відступлення права вимоги №01/09/21, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача. Кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, водночас ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором належним чином виконано не було. Як наслідок, станом на 01 липня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №6035689683 від 22 жовтня 2021 року становить 53 633,54 грн, з яких: 36 005,25 грн – заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 4 741,43 грн – заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена); 12 886,86 грн – заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена). Посилаючись на наведене, позивач просить позов задовольнити.
2.Стислий зміст відзиву на позовну заяву
Відповідач ОСОБА_1 не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, у порядку передбаченому ст.178 ЦПК України.
3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою судді від 16 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з`явився, однак в прохальній частині позову просив розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, і не повідомила суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
ІІ.Мотивувальна частина
1.Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 22 жовтня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6035689683.
Згідно п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору, кредит надається позичальнику на наступних умовах: сума кредиту 39 374,60 грн; строк, на який надається кредит 48 місяців, до 22.10.2025; тип процентної ставки фіксована; місячна процентна ставка 2,19% від суми кредиту; річна процентна ставка 11,99 % від суми боргу за договором.
У пункті 1.3 вказаного договору сторони передбачили графік платежів 22.10.2025 (кількість та розмір, періодичність їх внесення), з якого вбачається, що сторони узгодили: загальна вартість кредиту становить 91 159,25 грн, реальна річна процентна ставка 62,48%, річні проценти за користування кредитом 10 393,77 грн, щомісячні проценти за користування кредитом 41 390,88 грн.
Пунктом 3.1 зазначеного правочину сторони передбачили, що кредитний договір діє в межах строку на який надається кредит та припиняється належним його виконанням. Зміни до договору вносяться за згодою сторін, шляхом підписання додаткових угод.
Крім цього, відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту №5689683 у якому зазначено; сума кредиту; строк на який надається кредит; інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту для позивальника, порядок повернення кредиту, кількість та розміри платежів, періодичність їх внесення (графік платежів).
Як слідує із банківської виписки по особовому рахунку кредитного договору № НОМЕР_2 , за період 22 жовтня 2021 року по 03 червня 2025 року, яку суд вважає належним на допустимим доказом, позичальник ОСОБА_1 користувалася наданими у кредит коштами, що вбачається із руху коштів по конкретному банківському рахунку, записів про деталі операції, їх суму та залишок після операції.
01 вересня 2021 року між АТ «Таскомбанк» (Новий кредитор) та ТзОВ «ФК Центр фінансових рішень» (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги 01/09/21, відповідно до пункту 2.1 якого, Первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позивальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
Згідно із п.2.2 зазначеного договору, сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а Новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позивальників. Підписані сторонами відповідні реєстрі прав вимоги є невід`ємною частиною цього договору. Розмір заборгованостей позивальників, права вимоги до яких відступається згідно реєстру прав вимог, вказується у кожному окремому реєстрі до цього договору.
Згідно із п.3.4 зазначеного договору, право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до позивальників стосовно їх заборгованостей по кредитних договорах, а також по відношенню до поручителів стосовно їх зобов`язань за договорами забезпечення.
Як вбачається із копії платіжної інструкції №758432627 від 01 вересня 2021 року АТ «Таскомбанк» перераховано ТОВ ФК Центр фінансових рішень» 3 972 474,59 грн. згідно договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01.09.2021.
Згідно витягу із реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01.09.2021 за 23.10.2021, ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» відступило АТ «Таскомбанк» право вимоги за кредитним договором №6035689683 стосовно ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 39 415,53 грн., з яких: сума боргу за кредитом 39 374,60 грн., сума нарахованих відсотків – 13,11 грн., сума нарахованого щомісячного проценту 27,82 грн.
Таким чином, суд вважає, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6035689683.
Як вбачається із розрахунку заборгованості по кредитному договору №6035689683 від 22 жовтня 2021 року укладеного із позичальником ОСОБА_1 станом на 03.06.2025 заборгованість відповідача становить 53 633,54 грн., з яких; заборгованість по тілу кредиту – 36 005,25 грн., заборгованість по відсотках (в т.ч. прострочені) 4 741,43 грн., заборгованість за щомісячними відсотками (в т.ч. простроченими) 12 886,86 грн. Також із вказаного розрахунку слідує, що відповідачем здійснювались часткові оплати на погашення заборгованості за вказаним кредитним договором.
Позивачем АТ «Таскомбанк» направлено ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про необхідність дострокового повернення кредиту у зв`язку із тривалими невиконанням умов договору.
2.Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Згідно із частиною другою статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №6035689683, відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту – 39 374,60 гривень; строк користування - 48 місяців; річні проценти - 11,99 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,19 % від суми.
Факт надання кредитних коштів за вказаними кредитними договорами підтверджено виписками по рахунку ОСОБА_1 ..
Як вбачається з вказаної виписки про рух коштів по рахунку, відповідач активно користувалася рахунком, здійснювала з нього платежі, що на переконання суду свідчить про те, що відповідач безсумнівно розуміла зміст та характер надаваних їй банківських послуг, бо тривалий час користувалася наданим їй кредитом, здійснюючи використання наданих кредитних коштів для задоволення власних потреб.
Отже, встановлені обставини справи щодо руху коштів по картці відповідача свідчать про те, що остання була обізнана про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у її вільному електронному доступі.
У свою чергу, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п.п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБ України від 04.07.2018 № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.
Отже, надані банком виписки про рух коштів по картці відповідача та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містять детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Встановлено, що право вимоги за кредитним договором №6035689683 перейшло до позивача на підставі договору відступлення від 01.09.2021 №01/09/21, що підтверджується змістом договору відступлення, витягом із Реєстру боржників та платіжною інструкцією.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
У частині другій статті 627 ЦК України закріплено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону «Про споживче кредитування», споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит; споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Згідно із частиною четвертою статті 16 Закону № 1734-VIII, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 36 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Як вбачається із досліджених доказів, у зв`язку із простроченням відповідачем платежів за кредитним договором, банк скористався своїм правом, передбаченим умовами договору та частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, у зв`язку із чим відповідачу було надіслано лист-вимогу, який залишився без виконання.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №6035689683 від 22 жовтня 2021 року, внаслідок чого існує у відповідача заборгованість у розмірі 53 663,54 грн, яка не погашена (сплачена), суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог.
Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованістькредитним договором №6035689683 від 22 жовтня 2021 року, станом на 01 липня 2025 року, в розмірі 53 633,54 грн, тобто позовні вимоги акціонерного товариства «Таскомбанк» підлягають до задоволення у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути ізОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №6035689683 від 22 жовтня 2021 року в розмірі 53 633 (п`ятдесят три тисячі шістсот тридцять три) гривні 54 коп., а також 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30–денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк» - 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий суддя В. В. Ромазан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua