Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №607/9926/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2026 Справа №607/9926/26 Провадження №3/607/3214/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , студент 2 курсу ТНПУ ім. В.Гнатюка,

за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

25.04.2026 о 21:58 в м. Тернополі, вул. Івана Франка, 18, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi 80, р.н. НОМЕР_1 , був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого допустив наїзд на припаркований автомобіль Volvo B50, р.н. НОМЕР_2 , який припаркував ОСОБА_2 . Під час ДТП автомобіль Volvo B50, р.н. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

Окрім того, 25.04.2026 о 21:58 в м. Тернополі, вул. Івана Франка, 18, водій ОСОБА_1 , будучи причетним до ДТП, місце події залишив, чим порушив п. 2.10.а ПДР.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Визнав, що зачепив інший транспортний засіб. Пояснив, що під час руху зачепив дзеркалом свого автомобіля дзеркало іншого транспортного засобу. Після зупинки він вийшов з автомобіля, оглянув місце події та не виявив видимих пошкоджень. Також зазначив, що подія відбулася у темну пору доби. Вказав, що наміру залишати місце події не мав, оскільки вважав, що слідів пошкоджень не було.

Потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, доходжу таких висновків:

відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.3.б для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №653646 від 30.04.2026, серії ЕПР1 №653648 від 30.04.2026; відеозаписом з камери зовнішнього спостереження, що міститься на DVD-R диску, на якому зафіксовано події з обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення; схемою місця ДТП від 25.04.2026, на якій, серед іншого, зафіксовані механічні пошкодження транспортного засобу Volvo B50, р.н. НОМЕР_2 ; поясненнями ОСОБА_2 від 25.04.2026; копією рапорту, зареєстрованим 25.04.2026 в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) за №3077; запитом УПП в Тернопільській області ДПП від 28.04.2026 №2985/41/33/03-2026; відповіддю АТ «Тернопільобленерго» від 29.04.2026 №2966/22 про надання відеозапису з камери зовнішнього спостереження за період з 20:00 до 23:00 25.04.2026; протоколом огляду транспортного засобу від 30.04.2026, відповідно до якого механічні пошкодження транспортного засобу Audi 80, р.н. НОМЕР_1 , відсутні; поясненнями ОСОБА_1 від 30.04.2026; довідкою, виданою 01.05.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Доводи ОСОБА_1 про те, що наміру залишати місце події він не мав, оскільки вважав, що слідів пошкоджень не було, суд вважає необґрунтованими, оскільки обов`язок водія діяти у разі причетності до ДТП є імперативним і не ставиться у залежність від суб`єктивної оцінки наявності чи відсутності пошкоджень. Водій, який допустив контакт транспортних засобів, зобов`язаний був діяти відповідно до вимог п. 2.10 ПДР.

Встановленим є факт залишення місця події після ДТП, до якої ОСОБА_1 був причетний, що підтверджується матеріалами відеофіксації та іншими дослідженими доказами.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ст. 122-4 КУпАП, як такої, що встановлена за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідно до правил ч. 2 ст. 36 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинені правопорушення, вважаю, що відповідним і достатнім у даному випадку є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, який стягнути в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800,00 грн (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути ізОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель