Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №596/162/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2026 р. Справа № 596/162/26

Провадження № 3/596/94/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.,

при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.

за участю: потерпілого ОСОБА_1

його законного представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в селищі Гусятин матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №3 (смт. Гусятин) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючої черговою по переїзду Чортківської дистанції колії, яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

До Гусятинського районного суду Тернопільської області з відділення поліції №3 (смт.Гусятин) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №425512 від 27 січня 2026 ОСОБА_3 13.01.2026 приблизно о 13 год. 20 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, ухилялась від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній в приміщенні ЗЗСО селища Гусятин, Тернопільської області, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 5, селище Гусятин, під час суперечки із учнем 6-Б класу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , завдав йому ударів у лівий бік. Дії ОСОБА_3 кваліфіковані працівниками поліції за ч.1 ст.184 КУпАП.

Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 в судовому засіданні 23.02.2026 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, вказавши, що вона не могла передбачити, що на її дитину нападе інший учень у школі. Також пояснила, що 13.01.2026 її син ОСОБА_4 , перебуваючи у школі, а саме, під час другої перерви, зазнав фізичного та психологічного насильства від учня ОСОБА_1 .. Під час бійки, ініціатором якої, зі слів її сина, був учень ОСОБА_6 , її син постраждав, а саме, отримав травми носа, підборіддя, саден на обличчі, підборідді, лобі, про що може підтвердити лікар-травматолог Гусятинської лікарні. Через отримання вказаних травм її син три дні до школи не ходив, оскільки розпух ніс. Через застосоване відносно нього насильство психологічного характеру, її син боявся відвідувати школу, відмовлявся їсти, не міг спати, що стало підставою їх звернення до лікаря-невропатолога. Додала, що її син самооборонявся і захищався від дій ОСОБА_7 .. Після інциденту, у школі батькам учнів була проведена бесіда. Додала, що учень ОСОБА_6 до вищевказаного інциденту неодноразово ображав її сина, і це було приблизно 10 разів, проте вона до директора школи,чи до поліції з приводу вищевказаного не зверталася. Посилаючись на вищенаведене

06.04.2026 захисник особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 - адвокат Назарчук Т.М. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У вказаному клопотанні та в заяві від 15.05.2026 також просила розгляд справи проводити у її відсутності та ОСОБА_3 .

Посилаючись на норми ст.9, ч.1 ст.184 КУпАП, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.251, ч.2 ст.254 КУпАП, адвокат вказане вище клопотання обґрунтовує тим, що слід звернути увагу на викладену фабулу у протоколі про адміністративне правопорушення, у якій вказано, що ОСОБА_3 13.01.2026 о 13.20, перебуваючи за місцем свого проживання, ухилилась від виконання обов`язків, передбачених ст.150 СК України щодо виховання свого малолітнього сина, а також на дату складення протоколу, а саме 27.01.2026. При цьому вказала, що суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Будь-яка дія не повинна вважатися ухиленням від виконання батьківських обов`язків, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Крім того, вважає, що відеозапис, який ОСОБА_2 додано до матеріалів справи, не є допустимим доказом, оскільки відео не повне, на ньому не можливо встановити початок, перебіг та закінчення події, а також хто саме проводив фіксацію, з якою метою та яким чином дане відео потрапило до ОСОБА_2 .. При цьому, належних, допустимих доказів, які б доводили факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, матеріали справи не містять.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 - мати ОСОБА_2 , 23.03.2026 до суду подала заяву про розгляд справи у її та її сина відсутності, посилаючись на те, що вони із ОСОБА_8 примирилися та жодних претензій до неї не мають.

У судовому засіданні 15.05.2026 неповнолітній потерпілий ОСОБА_1 та його законний представник підтримали вищезазначену заяву в частині щодо їх примирення з ОСОБА_8 та не заперечували щодо закриття провадження у справі з підстав наведених у клопотанні захисника особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Також ОСОБА_1 пояснив, що 13.01.2026, близько обіду, він, перебуваючи у класі Гусятинської школи, а саме під час перерви, почав «дурачитись» з ОСОБА_4 , а саме, дудів у трубку, яку останній у нього вихопивши, побіг за ним і почав його бити по тілу у правий бік. Очевидцями штовханини його з ОСОБА_9 були вчитель історії ОСОБА_10 , прізвище якого він не знає, однокласник ОСОБА_11 та інші однокласники.

Неповнолітній свідок ОСОБА_11 та його законний представник у судове засідання повторно не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про день, час, місце розгляду справи. Заяв про неможливість явки в судове засідання до суду не надали.

Суд, заслухавши пояснення потерпілого, розглянувши матеріали справи, вважає, що провадження у справі слід закрити, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, тощо, а також іншими документами, яким необхідно дати юридичну оцінку, яка має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто, у наведеній нормі закону закріплено обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Сформульована в ч.1 ст.184 КУпАП диспозиція норми є бланкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.

Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, посилається на невиконання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності батьківських обов`язків по вихованню сина, що передбачені ст.150 СК України.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто передбачених положеннями ст.150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних для належного виховання.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

В силу вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд самостійно не може встановлювати склад та обставини вчинення адміністративного правопорушення та розглядає справу в межах складу та обставин адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі.

При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що 13 січня 2026 року, приблизно о 13 год. 20 хв. малолітній ОСОБА_4 , 2014 р.н. в приміщенні класу ЗЗСО селища Гусятин, що по вул.Шевченка, 5, в селищі Гусятин, без будь-якого умислу, після того, як його однокласник ОСОБА_1 , перебуваючи біля нього, дудів у паперову трубку та бив його вказаною трубкою, у присутності однокласників - учнів 6-Б класу, захищаючись наніс ОСОБА_1 , ударів по тілу.

Фактично дані обставини стали підставою для складання відносно матері малолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП як за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Із доданих матеріалів до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 13.01.2026, приблизно о 13:20 год. учні 6-Б класу, в тому числі малолітній ОСОБА_4 вказаного закладу освіти, зокрема, у момент події, дитина ( ОСОБА_4 ) перебувала у школі під наглядом педагогічних працівників.

Відповідно до п.1 ст.150 СК України та ст.12 Закону «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити належні умови для розвитку дитини, її виховання, навчання та безпеку.

Згідно Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» забезпечення безпечного освітнього середовища, а також контроль за поведінкою учнів упродовж навчального процесу, покладено на адміністрацію та педагогів закладу освіти.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні відомості про заподіяння тілесних ушкоджень, моральної чи матеріальної шкоди потерпілому з умисних підстав.

Таким чином, з урахуванням того, що відсутні відомості про заподіяння тілесних ушкоджень, моральної чи матеріальної шкоди потерпілому, відсутні ознаки, які б дозволяли вважати ОСОБА_1 потерпілим у розумінні ст. 269 КУпАП.

Судом встановлено, що подія сталась під час перебування малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на навчанні у школі, відтак немає підстав вважати, що ОСОБА_3 в інкримінований день і час ухилилася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання сина під час навчального процесу, оскільки саме на працівників навчального закладу на час перебування учнів у ньому покладається обов`язок слідкувати та контролювати поведінку учнів класу, створювати безпечні умови освітнього процесу задля запобігання уникнення між вказаними учнями конфлікту, у тому числі бійки між ними.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму ВСУ N3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу: не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Разом з цим, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не стверджені в повній мірі доказами в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом з цим, як вбачається зі складеного протоколу серії ВАД №425512 від 27.01.2026 року, подія відбулася 13 січня 2026 року, а протокол складено тільки 27 січня 2026 року.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Склад правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП згідно диспозиції цієї статті визначається, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому саме виражається ухилення ОСОБА_3 від виконання передбачених законодавством обов`язків, щодо виховання свого малолітнього сина, тобто не відображена об`єктивна сторона даного правопорушення.

Ці обставини свідчать про те, що працівником поліції не в повній мірі викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки фабула даного правопорушення не конкретизована, не розкрито її зміст в повному обсязі.

Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

- про накладення адміністративного стягнення;

- про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

- про закриття справи.

Таким чином, у даній справі суд позбавлений підстав для направлення справи на дооформлення з огляду на норми ст.284 КупАП.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 був складений з порушенням визначених законом строків.

Крім наведеного, дії малолітнього ОСОБА_4 по відношенню до малолітнього ОСОБА_1 щодо завдання удару (ударів) не носили систематичного характеру, не були навмисними, малолітні примирилися.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

За викладених обставин суд вважає вину ОСОБА_3 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, тому провадження у справі слід закрити відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, 283, 284, 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.

Повна постанова складена 20 травня 2026 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Т.М. Цвинтарна