Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №521/6446/26
Суддя: Кузьменко Н. Л.
Справа 521/6446/26
Номер провадження 3/521/2461/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді – Кузьменко Н.Л.,
з секретарем – Табарчук Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хаджибейського районного суду м. Одеси матеріали справ, які надійшли з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця, який проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суд
В С Т А Н О В И В:
Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.05.2026 року було об`єднано в одне провадження справу про адміністративне правопорушення № 521/6446/26 (провадження 3/521/2461/26) за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення № 521/6447/26 (провадження 3/521/2462/26) за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , для спільного розгляду.
Зі змісту протоколів вбачається, що, на переконання уповноваженої особи Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, солдат ОСОБА_1 приблизно о 16:30 годині 07.03.2026 року, будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді кулеметника 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи включеним до групи оповіщення населення про мобілізаційні заходи на період воєнного стану, перебуваючи за місцем здійснення оповіщення громадян, а саме: АДРЕСА_2 переїзд (більш точне місце затримання встановити не вдалось) - діючи протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов?язків, передбачених ст. 11, 16, 20, 21 Статуту внутрішньої служби у ЗС України, здійснив фактичне затримання ОСОБА_2 , всупереч вимогам абз. 7 ст. 47 Постанови КМУ від 16.05.2025 року № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» без працівників Національної поліції, чим вчинив перевищення влади та наданих службових повноважень, передбачених Постановою КМУ від 16.05.2025 року за №560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Крім того, діючи протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов?язків, передбачених ст. 11, 16, 20, 21 Статуту внутрішньої служби у ЗС України, порушив вимоги ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги Розділів ІІ-ІІІ Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, що затверджена наказом Міністерства оборони України №532 від 06.08.2024 року, п. 40 Постанови КМУ від 16.05.2025 року №560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», що мало наслідком не здійснення відеофіксації процесу оповіщення ОСОБА_2 , та відсутності можливості вивчити вищевказаний процес оповіщення ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 уповноваженою особою Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Судом встановлено, що обставини правопорушень, що ставляться особі у провину, відповідають територіальній юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 у судовому засіданні участі не приймав та судом не викликався, оскільки матеріали справи містять його заяву про визнання вини за протоколами та їх розгляд без його участі.
Дослідивши матеріали справ, оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОД №711 від 25.11.2025 року ОСОБА_3 ставиться у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП відповідальність за вчинення якого настає у разі перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, в умовах особливого періоду.
Вiдповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобiлiзацiйну підготовку та мобiлiзацiю», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і органiзацiй, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рiшення про мобiлiзацiю (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобiлiзацii чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобiлiзацiї, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період. Станом на день обставин правопорушення, що ставиться у провину особі, відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймалось, відтак в Україні продовжує діяти особливий період.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду, що викладені у постановах від 14 лютого 2018 року (провадження № 61-4157св18 та № 61-3951св18), від 20 лютого 2018 року (провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 року (провадження № 61-1664св17), від 21 лютого 2019 року (провадження № 51-7411км18).
Крім того, судом встановлено, що складені протоколи про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративних правопорушень, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій та бездіяльності ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 2 ст. 172-14 та ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об`єктивно розглянути справу, протоколи не містить.
Наявні в матеріалах справи докази узгоджуються зі змістом протоколів та встановленими обставинами правопорушень, сумнівів у своїй допустимості не викликають.
Факти вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справ та знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а також приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення та те, що введений 24 лютого 2022 року воєнний стан триває й досі та на теперішній час військовослужбовці зобов`язані здійснювати заходи не лише щодо оборони України, й щодо захисту безпеки населення та інтересів держави, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення окремо за кожне правопорушення та, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, визначити остаточне стягнення за більш суворе правопорушення.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Вимогами п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», передбачено, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 36, 172-14, 172-15, 221, 252, 283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;
- ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, шляхом накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Н.Л. Кузьменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua