Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №521/7385/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/7385/26

Номер провадження 3/521/2640/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травень 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., при секретарі Чорній В.С., за участі прокурора Пашкевич О.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, на момент вчинення адміністративного правопорушення працюючого поліцейським взводу №1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки №2 батальйону №1 в Управлінні поліції охорони в Одеській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.05.2026 року №46/2026 ОСОБА_1 , припинивши з 30.09.2025 діяльність на посаді поліцейського взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 2 батальйону № 1 Управління поліції охорони в Одеській області, маючи спеціальне звання - «рядовий поліції», будучи суб`єктом декларування відповідно до пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подав 15.04.2026, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2025 рік (після звільнення). Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до п.9 ст.1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Згідно з пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону, поліцейські належать до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону. Одночасно, відповідно до ч.2 ст.3 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Крім цього, згідно з ч.1 ст.61 цього ж закону, на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом та іншими законами України. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Так, на підставі, наказу Управління поліції охорони в Одеській області від 09.09.2025 №172о/с, ОСОБА_1 з 10.09.2025 року призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки №2 батальйону №1 Управління поліції охорони в Одеській області та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції». Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону відповідно до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону та суб`єктом відповідальності згідно з Приміткою до ст. 172-6 КУпАП, і він зобов`язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначені у ст. 45 вказаного Закону. Відповідно до наказу Управління поліції охорони в Одеській області від 30.09.2025 № 196 о/с, рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 2 батальйону № 1 Управління поліції охорони в Одеській області, звільнено зі служби в поліції відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). У відповідності з п.15 ст.1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у п.1, пп."а","в"-"ґ" п.2, п.4 ч.1 ст. цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Особи, зазначені у п.1, пп. "а", "в"-"ґ" п. 2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб- сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Згідно з абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п.п. "а" і "в" п.2, п.5 ч.1 ст.3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. На виконання вище зазначених вимог, поліцейський взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 2 батальйону № 1 Управління поліції охорони в Одеській області рядовий поліції Безволенко С.І. як особа, яка припинила 30.09.2025 діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, була зобов`язана подати декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2025 рік, не пізніше 31.03.2026 року. Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 з 2025 року подавав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що свідчить про його обізнаність з вимогами та порядком декларування. Крім цього, ОСОБА_1 власним підписом засвідчив ознайомлення із Пам`яткою-застереження для поліцейських та працівників поліції охорони, які є суб`єктами декларування про дотримання обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи. Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подання такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абз.2 ч.2 ст.45 Закону, подав відповідну декларацію лише 15.04.2026 о 21 год. 39 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) та підтверджується послідовністю його дій в Реєстрі, що надійшли з НАЗК листом від 20.04.2026 № 47-05/25692-26. Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши з 30.09.2025 діяльність на посаді поліцейського взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 2 батальйону № 1 Управління поліції охорони в Одеській області, маючи спеціальне звання - «рядовий поліції», несвоєчасно 15.04.2026 без поважних причин подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, щорічну за 2025 рік (після звільнення), чим порушив вимоги абз. 2 ч. 2 ст.45 Закону та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. ОСОБА_1 не виконав вимоги абз.2 ч.2 ст.45 Закону, які виникли у нього, як у поліцейського взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 2 батальйону № 1 Управління поліції охорони в Одеській області, тобто місцем вчинення правопорушення є - Управління поліції охорони в Одеській області, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 70-А. Датою і часом вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, ОСОБА_1 , є фактичний час і дата несвоєчасного подання декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2025 рік (після звільнення), тобто 15.04.2026 о 21 год. 39 хв. Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 04.05.2026, чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, а саме щодо несвоєчасного подання вірної декларації та просив його суворо не карати. Пояснив, що декларації подавав вчасно, а саме 07.10.2025 року він подав декларацію типу «при звільненні» та 31.03.2026 року він також своєчасно подав декларацію, вважав, що зробив вірно. Проте в подальшому з`ясувалося, що при заповненні декларації на сайті НАЗК він вибрав не вірний тип декларації, а саме знову вибрав тип декларації «при звільненні», замість вірного типу «щорічної», оскільки не розібрався з функціоналом сайту, тому після виявлення цієї помилки в подальшому 15.04.2026 року вже подав вірний вид електронної декларації щорічну за 2025 рік. Зазначив, що достатнього досвіду декларування не має, пропрацював всього 20 днів у патрульній поліції та звільнився, це було першим декларуванням в його житті під час роботи. Є внутрішньо-переміщеною особою з Луганської області. На цей час займається працевлаштуванням.

В судовому засіданні прокурор Пашкевич О.П. вважала, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП та застосувати стягнення відповідно до санкції вказаної статті у виді мінімального штрафу .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст.7 КУпАП).

За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління поліції охорони в Одеській області від 09.09.2025 №172о/с ОСОБА_1 з 10.09.2025 року призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки №2 батальйону №1 Управління поліції охорони в Одеській області та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

Згідно з п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» поліцейські належать до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Крім цього, згідно з ч.1 ст.61 цього ж закону, на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» та суб`єктом відповідальності згідно з приміткою до ст.172-6 КУпАП, і він зобов`язаний виконувати вимоги ЗУ «Про запобігання корупції», в тому числі зазначені у ст. 45 вказаного Закону.

Відповідно до наказу Управління поліції охорони в Одеській області від 30.09.2025 № 196 о/с, рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 2 батальйону № 1 Управління поліції охорони в Одеській області, звільнено зі служби в поліції відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» – «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем припинення діяльності.

На виконання вище зазначених вимог, 07.10.2025 року поліцейський взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 2 батальйону № 1 Управління поліції охорони в Одеській області рядовий поліції Безволенко С.І., як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подав декларацію типу «при звільненні».

У відповідності з п.15 ст.1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у п.1, пп."а","в"-"ґ" п.2, п.4 ч.1 ст.3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Особи, зазначені у п. 1, пп. "а", "в"-"ґ" п. 2 ч. 1 ст.3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб- сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Згідно з абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п.п. "а" і "в" п. 2, п. 5 ч. 1 ст.3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення на виконання вище зазначених вимог, поліцейський взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 2 батальйону № 1 Управління поліції охорони в Одеській області рядовий поліції Безволенко С.І., як особа, яка припинила 30.09.2025 року діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, була зобов`язана подати декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2025 рік, не пізніше 31.03.2026 року.

Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вбачається, що ОСОБА_1 31.03.2026 року подав декларацію типу «при звільненні».

Для кваліфікації діяння за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у звязку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо;

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Вина є одним із елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Таким чином, зібраними та дослідженими доказами у справі встановлено, що ОСОБА_1 не мав умислу на подачу декларації поза встановленими строками визначеними законом. ОСОБА_1 подав вчасно декларацію у встановлені законом строками, проте вибрав но той тип декларації.

При цьому суд звертає увагу, що саме по собі визнання особою вини не є беззаперечним доказом вчинення цією особою умисних дій. Під час надання пояснень ОСОБА_1 визнав, що він помилився та подав не той тип декларації та через 15 днів 15.04.2026 року подав вірну декларацію

Аналізуючи дії ОСОБА_1 вбачається, що останній мав намір дотриматися вимог законодавства щодо щорічного декларування особою, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, які полягали у складанні та поданні декларації у встановлений строк саме 31.03.2026 року, та лише 15.04.2026 року після з`ясування помилки ОСОБА_1 подав вірну декларацію. Лише саме по собі формальне подання декларації 15.04.2026 року поза межами строку до 01.04.2026 року не може свідчити про наявність умислу в діях ОСОБА_1 ухилитися від своєчасного подання декларації з наведених вище обставин, встановлених судом.

При цьому суд враховує, що виправлену декларацію можна подати впродовж 30 днів після подання декларації відповідно до вимог ч.4 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суд наголошує, що розглядає справу в межах обставин зазначених в адміністративному протоколі, у зв`язку з чим, позбавлений можливості встановлювати інші обставини та факти.

Відповідно до вимог КУпАП суд не наділений повноваженнями самостійно визначати кваліфікацію адміністративного правопорушення та збирати докази, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до практики ЄСПЛ, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні «Walchi v. France» заява № 35787/03 п.29, 26.07.2007р. вказує, що «при застосуванні правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом».

В рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, оцінивши дослідженні докази та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена та про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Під час судового розгляду не встановлено обставин, що створюють загрозу порушенню вимог антикорупційного законодавства та наявності зловживань.

Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.176-2 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.І. Федоренко