Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №490/1066/24 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/1066/24 20.05.2026

н\п 1-кп/490/311/2026

Центральний районний суд міста Миколаєва

Справа № 490/1066/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №62023150010000443 від 03.05.2023 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Новодонецьке Донецької області, громадянин України, раніше не судимий, має середню спеціальну освіту, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 на посаді старшого оператора відділення радіорозвідки, у військовому званні «молодший сержант»,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом на посаді старшого оператора відділення радіорозвідки військової частини НОМЕР_1 , 02.05.2023 близько 23:50, керуючи технічно справною транспортною машиною – автомобілем «УРАЛ-4320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить військовій частині НОМЕР_1 , рухався по вул. Велика Морська зі сторони вул. Наваринська у бік вул. Спаська у м. Миколаєві.

У цей же час, технічно справний автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухався по вул. Аркасівській (Пушкінська) зі сторони вул. Потьмкінська у бік вул. Спаська в м. Миколаєві.

ОСОБА_3 під час руху в обраному напрямку проявив особисту необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, позбавивши себе можливості безпечно керувати транспортним засобом, щоб не наражати на небезпеку інших учасників дорожнього руху та правильно оцінювати дорожню обстановку; не забезпечив безпеку дорожнього руху на перехресті вул. Великої Морської та вул. Аркасівської (Пушкінської), на якому було вимкнені світлофорні об`єкти, через що регулювання дорожнього руху здійснювалось за допомогою дорожніх знаків.

Так, ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 16.3, 16.11 та дорожнього знаку 2.2 ПДР України, а саме:

- п. 2.3 «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 16.3: у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів;

- п. 16.11: на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

- дорожній знак 2.2: проїзд без зупинки заборонено.

Зазначене перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням ДТП, оскільки водій проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, при наближенні до регульованого дорожніми знаками перехрестя вул. Великої Морської та вул. Аркасівської (Пушкінської), не зупинився перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», який забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком, виїхав на перехрестя зі сторони вул. Великої Морської, не надав переваги в русі та допустив зіткнення з транспортним засобом «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який перетинав вказане вище перехрестя по головній дорозі вул. Аркасівської (Пушкінської), рухаючись справа наліво, відносно напрямку руху ОСОБА_3 . У результаті чого водій автомобіля «Mazda 6», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, струсу головного мозку, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних пошкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 415 КК України, а саме: порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Зазначив, що дійсно 02.05.2023 близько 23:50 керував автомобілем «УРАЛ-4320», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та, внаслідок порушення ПДР, допустив зіткнення з автомобілем «Mazda 6» на перехресті вул. Великої Морської та вул. Пушкінської в м. Миколаєві. Свою поведінку засуджує; щиро кається; просить суворо не карати.

Окрім визнання вини ОСОБА_3 , про його винуватість свідчать досліджені судом такі докази.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/115-23/6487-ІТ від 20.07.2023 на момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система та права фара головного світла автомобіля «УРАЛ», р.н. НОМЕР_2 , перебували в працездатному стані; встановити працездатність лівої фари на момент ДТП не є можливим.

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/115-23/6489-ІТ від 10.07.2023 на момент ДТП ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля «Mazda 6», р.н. НОМЕР_4 , перебували в працездатному стані; встановити працездатність фар головного світла не є можливим.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/115-23/6493-ІТ від 15.08.2023 первинний контакт між автомобілем «Урал 4320», р.н. НОМЕР_2 , з автомобілем «Mazda 6», рн. НОМЕР_5 , відбувся таким чином: автомобіль «Урал 4320», р.н. НОМЕР_2 , розташовувався передньою правою частиною до лівої передньої частини автомобіля «Mazda 6», р.н. НОМЕР_4 ; встановити кут між повздовжніми осями транспортних засобів, в момент їх первинного контактування не є можливим; встановити порядок розташування (взаємне положення) транспортних засобів у момент первинного контакту (зіткнення) відносно меж проїжджої частини через відсутність достатньої кількості ознак не є можливим; зіткнення між автомобілями відбулося в місці близькому до початку розташування перетину сліду юзу від автомобіля "Урал 4320" та сліду подряпин від автомобіля «Mazda 6», точніше визначити місце первинного контактування (зіткнення) через відсутності достатньої кількості ознак не є можливим.

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/115-23/12211-ІТ від 15.11.2023 дії водія автомобіля «УРАЛ 4320», р.н. НОМЕР_6 , при намірі виконати проїзд перехрестя нерівнозначних доріг регламентувалися п. 16.11, 16.3 та дорожнім знаком 2.2, 2.4 ПДР України; дії водія автомобіля «УРАЛ 4320», р.н. НОМЕР_6 , не відповідали вимогам п.16.11 та дорожнього знаку 2.2 Правил дорожнього руху України; водій автомобілю «УРАЛ 4320», р.н. НОМЕР_6 , мав технічну можливість запобігти ДТП; дії водія автомобіля «УРАЛ 4320», р.н. НОМЕР_6 , що не відповідали вимогам п. 16.11 та дорожнього знаку 2.2 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з ДТП; належні дії водія автомобіля «Mazda 6», p.н. НОМЕР_7 , регламентуються вимогами п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України; в діях водія автомобіля «Mazda 6», р.н. НОМЕР_4 , не вбачається невідповідність вимогам ПДР України; водій автомобіля «Mazda 6», р.н. НОМЕР_5 , не мав технічної можливості запобігти зіткненню; оскільки невідповідності вимогам ПДР України в діях водія «Mazda 6», р.н. НОМЕР_8 , не вбачається, можливо зробити висновок про відсутність причинного зв`язку між діями водія «Mazda 6», р.н. НОМЕР_8 , та настанням ДТП.

Розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Характер дій ОСОБА_3 , встановлених судом, свідчать про вчинення ним необережного нетяжкого злочину, наслідком якого було заподіяння потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 415 КК України, як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином; обставини справи; вказані дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуває, є військовослужбовцем Збройних Сил України за контрактом, за місцем проходження служби характеризується позитивно.

З урахуванням викладеного, обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Ураховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання у межах санкції ч. 1 ст. 415 КК України у виді службового обмеження для військовослужбовців з відповідним відрахуванням в дохід держави із суми його грошового забезпечення. Саме таке покарання відповідатиме вимогам ст. 65 КК України: є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

До обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

Цивільний позов потерпілого, відповідно до його заяви, ухвалою суду від 04.05.2026 залишено без розгляду.

Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати на залучення експерта в сумі: 1 912,00 грн. (висновок експерта №СЕ-19/115-23/6487-ІТ від 20.07.2023); 1 912,00 грн. (висновок експерта №СЕ-19/115-23/6489-ІТ від 10.07.2023); 1 912,00 грн. (висновок експерта №СЕ-19/115-23/6493-ІТ від 15.08.2023); 1 912,00 грн. (висновок експерта №СЕ-19/115-23/12211-ІТ від 15.11.2023), загальна сума витрат становить 7 648,00 грн., - має бути стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази, а саме: автомобіль марки «Mazda 6», р.н. НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 належить ОСОБА_6 , - повернути ОСОБА_6 ; автомобіль «Урал», р.н. НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , - повернути військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт, накладений: ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.05.2023 (справа № 487/2518/23, провадження 1-кс/487/1191/2023) на автомобіль «УРАЛ 4320», р.н. НОМЕР_2 , належний на праві власності військовій частині НОМЕР_1 ; ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.05.2023 (справа № 487/2518/23, провадження 1-кс/487/1190/2023) на автомобіль «Mazda 6», р.н. НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 належить ОСОБА_6 , - скасувати.

Керуючись ст. 58, 65, 66, ч. 1 ст. 415 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

– ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, та призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк один рік з відрахуванням в дохід держави двадцяти відсотків із суми його грошового забезпечення;

– строк відбування покарання рахувати з дня звернення вироку до виконання, згідно зі ст. 47 Кримінально-виконавчого кодексу України;

– стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експерта в сумі 7 648,00 грн. (сім тисяч шістсот сорок вісім грн. 00 коп.);

– арешт, накладений: ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.05.2023 (справа № 487/2518/23, провадження 1-кс/487/1191/2023) на автомобіль «УРАЛ 4320», р.н. НОМЕР_2 , належний на праві власності військовій частині НОМЕР_1 ; ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.05.2023 (справа № 487/2518/23, провадження 1-кс/487/1190/2023) на автомобіль «Mazda 6», р.н. НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 належить ОСОБА_6 , - скасувати;

– відповідно до ст. 100 КПК України речові докази, а саме:

- автомобіль марки «Mazda 6», р.н. НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 належить ОСОБА_6 , - повернути ОСОБА_6 ;

- автомобіль «УРАЛ 4320», р.н. НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , - повернути військовій частині НОМЕР_1 .

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі через Центральний районний суд міста Миколаєва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Центральному районному суді міста Миколаєва. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1