Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №488/942/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/942/25

Провадження № 2/488/315/26 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання – Гейко І.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач — ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив наступне.

13.06.2008 між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «НАДРА», первісний кредитор, було укладено кредитний договір № 08/06/2008/840 К-1141, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти у сумі 77 324,97 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором того ж дня між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_2 , а також між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_3 були укладені договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов`язалися нести солідарну відповідальність перед банком у разі невиконання позичальником умов кредитного договору.

У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ «НАДРА» звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29.09.2010 у справі № 2-1805/10 солідарно стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 645 119,16 грн. та судовий збір у розмірі 1 730,00 грн.

Оскільки судове рішення про стягнення заборгованості тривалий час не виконується, а прострочення виконання грошового зобов`язання має триваючий характер, позивач як кредитор має право вимагати у судовому порядку стягнення з відповідачів інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів інфляційні витрати і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 646 303,70 гривень, за період з 02.04.2017 по 23.02.2022 на загальну суму 408 387,97 гривень, витрат по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 17.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі і її розгляд був призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачам була направлена ухвала про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк, відповідачі своїм правом на подачу відзиву та клопотань до суду не скористалися, в судове засідання не з`явилися, хоча судом про дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, доказів про поважність причин неявки суду не надали.

Відповідно до заяви, представник позивача просив про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Враховуючи викладене, та зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.

Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 04.06.2019 у справі №916/190/18.

Так, судовим розглядом встановлено, що 13.06.2008 між ОСОБА_4 та ВАТ КБ «НАДРА», первісний кредитор, було укладено кредитний договір № 08/06/2008/840 К-1141, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти у сумі 77 324,97 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором того ж дня між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_2 , а також між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_3 були укладені договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов`язалися нести солідарну відповідальність перед банком у разі невиконання позичальником умов кредитного договору.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29.09.2010 у справі № 2-1805/10 солідарно стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 645 119,16 грн. та судовий збір у розмірі 1 730,00 грн.

У подальшому право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Відповідачі рішення суду не виконали, у зв`язку з чим зобов`язання залишається невиконаним, а прострочення має триваючий характер.

Відповідно до ст.ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити на користь кредитора суму боргу, а також 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Наявність судового рішення про стягнення боргу не припиняє зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання зазначених сум.

Оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, вимоги про стягнення 3 % річних підлягають солідарному стягненню з обох відповідачів.

Право кредитора на звернення до суду із позовом на підставі статті 625 ЦК України про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат за весь період прострочення виконання рішення суду виникає як до боржника так і до поручителя, оскільки останній, у зв`язку з винесенням судового рішення про стягнення заборгованості також набув статусу боржника.

Так, відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником за останні три роки, які передували зверненню позивача з відповідним позовом до суду.

У статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В даному випадку, умовами договору поруки, поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі.

Таким чином, вищевказані обставини вказують на чітку наявність правових підстав для стягнення з Відповідача 2 та 3 за договором поруки інфляційних витрат та 3% річних, нарахованих за період існуючого прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором по поверненню тіла кредиту та сплаті відсотків за користування ним, встановленого судовим рішенням, оскільки за законом поручитель відповідає в тому обсязі, що і боржник, якщо інше не визначено в договорі.

Відповідно до розрахунку інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке становить 646 303,70 гривень, за період з 02.04.2017 по 23.02.2022 розмір нарахованих інфляційних витрат і 3% річних на суму боргу становить 408 387,97 гривень, що складається з:

-інфляційне збільшення - 313 407,89 гривень;

- 3% річних - 94 980,08 гривень

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що нарахування інфляційних витрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання є обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 625 ЦК України.

Обставин, визначених ст. 622 ЦК України за яких відповідач як боржник звільняється від обов`язку виконати зобов`язання, не встановлено.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає аргументи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та достатніми доказами у справі.

В порядку ст. ст. 137, 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12-13, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (ЄДРПОУ 40696815) інфляційні витрати і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 408 387,97 гривень, з яких:

- інфляційне збільшення - 313 407,89 гривень;

- 3% річних - 94 980,08 гривень

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» пропорційно судовий збір в розмірі 6 125,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» пропорційно витрати на правову допомогу у розмірі 8 500,00 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачам.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» - адреса: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2 оф.205, ЄДРПОУ: 40696815.

Відповідач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Л.І. Селіщева