Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №462/9821/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 462/9821/25

Провадження №3/944/562/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда другої групи,

за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №992297, ОСОБА_1 30 листопада 2025 року близько 19 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї малолітньої онуки ОСОБА_2 , а саме ображала нецензурними словами та штовхала, чим завдала шкоди її психічному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

04.02.2026 та 10.02.2026 адвокат Пащук А.І., в інтересах ОСОБА_3 , яка є законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , скерував на електронну адресу суду заяви, в яких просить розгляд справи проводити без участі сторони потерпілої. Також просить врахувати той факт, що ОСОБА_1 неодноразово обзивала онуків, погрожувала їм, в тому числі і виселенням разом з батьками із будинку. ОСОБА_1 неодноразово застосовувала психологічний тиск на дітей, коли ті перебували вдома самі без батьків. Враховуючи наведене, просить визнати винною ОСОБА_1 та притягнути її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення заперечила, пояснила, що в неї з донькою ОСОБА_3 є судові спори з приводу права власності на житловий будинок, в якому вони проживають. Під час спільного проживання у неї з донькою виникають конфліктні ситуації, з приводу її проживання в даному будинку, з онуками вона не спілкується через заборону доньки, однак вона ніколи не ображала та не застосовувала фізичної сили до дітей. Просила врахувати, що працювала вчителем та дуже любить дітей.

В судовому засіданні, яке відбулось 18.02.2026 ОСОБА_3 повідомила, що в неї з матір`ю постійно виникають конфліктні ситуації з приводу проживання її сім`ї в житловому будинку. Під час чергової сварки, ОСОБА_1 ображала її доньку ОСОБА_2 та погрожувала виселити її сім`ю з будинку.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Так, Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до п.3 ч.1 Розділу І Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 Розділу І Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

З огляду на вищевикладене слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, а не прагненням розв`язати спір.

З заяви ОСОБА_3 від 30.11.2025 вбачається, що остання просить прийняти міри до її матері ОСОБА_1 , яка 30.11.2025 близько 19:15 год. вчинила домашнє насильство відносно своєї онуки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображала її нецензурними словами, штовхала, чим завдала шкоди її психічному здоров`ю.

З письмових пояснень ОСОБА_3 від 30.11.2025 вбачається, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою вона проживає разом з чоловіком, двома малолітніми дітьми і мамою, з якою в них багаторічні конфлікти, судові процеси за житло, із цього приводу вони не спілкуються протягом тривалого часу. Своїми діями ОСОБА_1 негативно впливає на ментальне здоров`я її дітей.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 30.11.2025 вбачається, що 30.11.2025 близько 19:00 год. вона ввійшла в тамбур будинку та в цей час онука ОСОБА_4 починає обзивати її і вдаряє в сідницю. Вона обернулась і почала кричати, чому вона її б`є, оскільки це вже не перший раз трапляється. В подальшому з хати вийшла ОСОБА_3 , забрала їй з рук телефон та розбила.

За наведених обставин, враховуючи те, що дії, вчинені ОСОБА_1 в межах побутового конфлікту не досягли межі, яка б вказувала на вчинення нею виду насильства, яке визначене у диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП. А побутовий конфлікт, який міг статися між ними, не охоплюється диспозицією ст.173-2 КУпАП та не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що в свою чергу вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, даючи оцінку фактичним даним, які наявні в матеріалах справи та дослідженим в судовому засіданні обставинам справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки в даному випадку мав місце сімейний конфлікт.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні беззаперечні та достатні докази того, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно ОСОБА_2 та ця обставина в ході розгляду справи не підтверджена.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя М.О. Білецька