Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №464/8952/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8952/25

пр.№ 2/464/425/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20.05.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 23.12.2025 звернувся в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням заяви від 06.04.2026, просить стягнути з останньої на його користь матеріальну шкоду в розмірі 44 900,08 грн та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 1 331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно з актом, затвердженим заступником директора Львівського комунального підприємства «Під Зуброю» (далі – ЛКП «Під Зуброю»), 23.09.2025 комісія в складі працівників ЛКП «Під Зуброю» здійснили вихід за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із зверненням ОСОБА_1 про періодичне затоплення його квартири мешканцями квартири АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище. При обстеженні квартири АДРЕСА_3 було виявлено сліди замокання, підтоплення на стіні до вимикачів, у вбиральні на стелі. У квартирі АДРЕСА_2 проведено обстеження та виявлено сліди підтоплення. Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідачки ОСОБА_3 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 , із проханням усунути причини затоплення, а також відшкодувати шкоду, завдану майну позивача внаслідок такого затоплення. Станом на момент подання позовної заяви жодних дій з метою усунення причин затоплення відповідачкою не вчинено. Вказує, що внаслідок затоплення у квартирі відповідача піднявся рівень вологості, що спричинило погіршення його стану здоров`я. З моменту залиття квартири позивач перебуває у пригніченому стані, не міг проживати у своєму житлі, через сирість та неприємний запах плісняви в нього виникли фізичний біль і страждання, порушився нормальний ритм життя. Вказані події, а також фіксація кожного наслідку затоплення, пошук майстрів та необхідність постійного проживання в ремонтних роботах потягли за собою тяжкі душевні переживання та моральні страждання, які спричинили негативні зміни у його житті, а саме: негативні переживання, тривога, важкість виконання повсякденних обов`язків тощо, а тому завдану моральну шкоду оцінює в 20 000 грн. Також, у зв`язку із залиттям квартири, позивач змушений був звертатися до лікарів, йому призначено лікування, а тому також просить відшкодувати витрати на медикаменти в розмірі 6 308,08 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 44 900,08 грн, яка включає вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна в розмірі 38 592 грн та 6 308,08 грн витрат на оплату медикаментів, а також просить стягнути з останньої завдану моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Ухвалою від 26.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою від 14.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 12.05.2026 позивачу ОСОБА_1 повернуто надміру сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Метелля Б.Б. позов підтримали з підстав, наведених в такому, просили позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явилася, повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подала.

Враховуючи повторну неявку відповідачки в судове засідання та відсутність заперечень сторони позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно із Актом від 23.09.2025, складеним працівникми ЛКП «Під Зуброю», останніми здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , та при обстеженні вказаної квартири було виявлено сліди замокання на стику стелі та стіни в коридорі квартири між туалетом і ванною (пляма 40х40 см), підтоплення (розводи) на стіні до вимикачів, у туалеті на стелі незначне замокання. Зроблено фотофіксацію. Також, у квартирі АДРЕСА_5 , проведено обстеження стояків інженерних мереж загального користування, на момент перевірки витоків із стояків не виявлено, але були наявні сліди підтоплення у коридорі на стіні між санвузлом та ванною (а.с. 20).

Згідно з відповіддю ЛКП «Під Зуброю» №48 від 06.10.2025 мешканці квартири АДРЕСА_2 – ОСОБА_3 надано роз`яснення, що затоплення відбулось з її вини, вказано на утримання сантехнічного обладнання у справному стані та вручено попередження про приведення сантехнічного обладнання квартири до справного технічного стану, з метою запобігання затоплення квартири АДРЕСА_3 , а також рекомендовано врегулювати питання про відшкодування завданих збитків у добровільному порядку.

Відповідно до звіту з визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт внаслідок залиття житлових приміщень четвертого поверху дев`ятиповерхового панельного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , від 11.02.2026 зроблено висновок, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна внаслідок залиття житлових приміщень четвертого поверху, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , становить 38 592 грн (а.с. 58-68).

Також, позивачем ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено фотознімки за адресою: АДРЕСА_1 , на яких зафіксовані наслідки затоплення (а.с. 21-24, 105, 106, 120).

Як вбачається із відповіді №2183467 від 26.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Окрім цього, до матеріалів справи долучено копію медичних висновків, проведених за результатами оглядів ревматолога, сімейного лікаря, пульмонолога від 01.12.2025, 30.10.2025 та 13.11.2025 відповідно, та копії квитанцій про придбання ліків на загальну суму 6 308,08 грн.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року по справі № 666/213/16-ц.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Так, оцінюючи зібрані докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що пошкодження, які були виявлені у квартирі позивача ОСОБА_1 , відбулися з вини мешканки квартири АДРЕСА_5 – відповідачки ОСОБА_3 , а сума, заявлена до відшкодування за проведення ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна внаслідок залиття, в розмірі 38 592 грн повністю підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, відтак в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, вирішуючи питання про те, чи є витрати позивача на оплату медикаментів в розмірі 6 308,08 грн такими, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки, суд перевіряє, чи були такі витрати необхідними та такими, які перебувають у причинному зв`язку із залиттям квартири позивача.

Так, у консультативному висновку лікаря ревматолога від 01.12.2025 позивач звертався із скаргами на біль в ліктьових, колінних, гомілко-стопних суглобах. Згідно з оглядами сімейного лікаря від 30.10.2025 та пульмонолога від 13.11.2025 позивач звертався із скаргами на напади задухи у зв`язку із стресом, та періодичним кашлем.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено причинного зв`язку між діями відповідачки, які призвели до залиття квартири позивача, та витратами на медикаменти в розмірі 6 308,08 грн, про відшкодування яких просить позивач, а тому дана частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди, протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди, наявність причинного зв`язку між протиправної поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральної шкодою, вина особи, яка завдала моральну шкоду (постанова ОП Верховного Суду у справі №214/7462/20).

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує глибину і ступінь душевних страждань позивача, обсяг змін, які відбулись у його житті у зв`язку з пошкодженням належного йому майна, а також час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, відтак з дотриманням вимог розумності, справедливого балансу між порушеними правами позивача та інтересами відповідачки, суд дійшов висновку, що з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 10 000 грн.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат слід зазначити таке.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, експертів та проведенням експертизи (ч. 3 цієї статті).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17.

Правнича допомога позивачу ОСОБА_1 надавалась адвокатом Метеллею Б.Б., згідно з ордером на надання правничої допомоги від 26.03.2026.

Разом з тим, ні позивачем, ні його представником не надано жодних документів на підтвердження витрат на правничу допомогу.

Враховуючи наведене, з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити який перелік послуг (робіт) надала адвокат Метелля Б.Б. позивачу, а тому в розподілі витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Окрім цього, позивачем ОСОБА_1 , згідно з рахунком №19063е/02-26, сплачено проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна внаслідок залиття житлових приміщень четвертого поверху, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 5 500 грн.

Суд враховує, що вказані витрати на залучення спеціаліста для проведення оцінки пов`язані із розглядом справи, оскільки такі були необхідними для встановлення розміру майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, а відтак з відповідачки, з урахуванням ст.141 ЦПК України, на користь позивача слід стягнути витрати на проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4 117,96 грн.

Також, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений при поданні позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 996,70 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 38 592 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, а всього 48 592 (сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 996,70 грн та витрат на проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна в розмірі 4 117,96 грн, а всього 5 114 грн 66 коп.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 20.05.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК