Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №644/12620/25 — Городоцький районний суд Львівської області

644/12620/25 2/441/703/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

19 травня 2026 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Городок Львівської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») Сімутіна А.А. звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 30 553 гривні 20 копійок, а також понесені у справі судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог покликається, що 22 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 73377485, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону. Також 20 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 8225173 на аналогічних умовах. Товариство виконало умови договорів, надавши відповідачу фінансові кредити у відповідних розмірах, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідач свої обов`язки не виконав, через що у нього перед Товариством виникла заборгованість.

Заборгованість за кредитним договором № 73377485 становить 16 020 гривень 00 копійок і складається з: 9 000 гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу; 1 350 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками; 4 320 гривень 00 копійок - заборгованість по процентам за понадстрокове користування кредитом; 1 350 гривень 00 копійок - комісія за надання кредиту.

Заборгованість за кредитним договором № 8225173 становить 14 533 гривні 20 копійок і складається з: 3 600 гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу; 3 112 гривень 20 копійок - заборгованість за відсотками; 7 200 гривень 00 копійок - неустойка; 621 гривня 00 копійок - комісія за надання кредиту.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 73377485 та № 8225173 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов`язань. З моменту отримання прав вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Представник позивача Сімутіна А.А. в судове засідання не з`явилася, при зверненні із позовом до суду просила про розгляд справи за її відсутності, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у тому числі, в порядку статті 128 ЦПК України, через публікацію оголошення на веб-сайті «Судова влада України», причини неявки суд не повідомив.

На сайті «Судова влада України»: Городоцький районний суд Львівської області у розділі «Громадянам», в якому є список справ призначених до розгляду, було розміщено інформацію про час та дату усіх судових засідань у цій справі.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність в Городоцькому районному суді Львівської області справи за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до нього про стягнення заборгованості, вважаю за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, за відсутності заперечень позивача, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

Відповідно до статті 128 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Згідно частини першої статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу без участі сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 22 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 73377485, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону.

20 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (надійний) № 8225173 на аналогічних умовах.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 73377485 та № 8225173 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Частинами 1-4 та пунктом 4 частини 5 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу вимог статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої і другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону містять постанови Верховного Суду від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 12 січня 2021 року в справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року в справі № 234/7159/20.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитних договорів шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронні кредитні договори № 73377485 від 22 січня 2025 року та № 8225173 від 20 січня 2025 року.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів у будь-який час.

Відтак судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитними договорами, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач не спростував належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довів факт виконання зобов`язань за кредитними договорами, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.

Частина перша статті 13 та частина 1 статті 81 ЦПК України зобов`язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором № 73377485 в сумі 10 350 гривень 00 копійок (9 000 гривень + 1 350 гривень) та за кредитним договором № 8225173 в сумі 6 712 гривень 20 копійок (3 600 гривень + 3 112 гривень 20 копійок) підлягає задоволенню.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території нашої держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено і який діє по сьогоднішній день.

Відповідно до положень пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Понадстрокові проценти за кредитним договором № 73377485 у розмірі 4 320 гривень 00 копійок та неустойка за кредитним договором № 8225173 у розмірі 7 200 гривень 00 копійок нараховані за період після 24 лютого 2022 року, тобто під час дії положень пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Підстав для стягнення з відповідача комісії за надання кредиту за кредитними договорами (1 350 гривень за договором № 73377485 та 621 гривня за договором № 8225173) суд не убачає, з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2019 року справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18 зазначено, що встановлення в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати комісію без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Так, кредитними договорами № 73377485 та № 8225173 передбачено нарахування комісії за видачу кредиту. Однак, встановивши в кредитних договорах сплату комісії, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним та фактично нарахував комісію за ту саму послугу, за яку відповідач повинен сплатити згідно з договором проценти.

Зазначене узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 16 вересня 2019 року справа № 595/290/17, від 02 жовтня 2019 року справа № 311/682/16-ц, від 02 жовтня 2019 року справа № 760/20414/14-ц.

Умова, зазначена у договорах, порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за надання позики без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, відтак вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією в загальному розмірі 1 971 гривня 00 копійок задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статей 133, 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого на АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого на АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження вулиця Симона Петлюри, 30 в місті Київ, 01032), заборгованість:

за кредитним договором № 73377485 від 22 січня 2025 року в розмірі 10 350 (десять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок;

за кредитним договором № 8225173 від 20 січня 2025 року в розмірі 6 712 (шість тисяч сімсот дванадцять) гривень 20 копійок;

а також судовий збір у розмірі 1 690 (одна тисяча шістсот дев`яносто) гривень 96 копійок, а всього 18 753 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят три) гривні 16 копійок.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Перетятько О.В.