Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №334/2070/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 18.05.2026

Справа № 334/2070/26

Провадження № 2/334/2217/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участю секретаря судового засідання Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого в особі представника – адвоката Сандак Ірини Анатоліївни, до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сандак Ірини Анатоліївни, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб 07 червня 2019 року, який зареєстрований Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області, про що складено актовий запис №162

Від шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 .

Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2024 справа №336/6820/24.

28.12.2022 судовим наказом Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі 336/7338/22 стягнуто з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) боржника (платника аліментів).

04.04.2023 заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/1153/23 за позовом ОСОБА_2 зменшено розмір аліментів, що стягуються з останнього на утримання його сина від другого шлюбу, так з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , у розмірі 1/6 від всіх видів заробітку (доходу).

В свою чергу підставами для зменшення розміру аліментів у справі №336/1153/23 ОСОБА_2 вказав, що на його утриманні перебуває донька від першого шлюбу, у зв`язку з чим він сплачує аліменти у розмірі 1/4 та бабуся пенсіонерка, яка з ним проживає.

Однак відповідач наразі є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, був мобілізований з 27.04.2022. Від часу мобілізації відповідача його дохід збільшився. До його мобілізації він працював на заводі ПрАТ «Запоріжвогнетрив», отримував менший заробіток (дохід).

На утриманні відповідача перебувають лише донька від першого шлюбу, на яку він сплачує аліменти у розмірі 1/5 частки від свого заробітку (доходу), та син від другого шлюбу, на якого він сплачує аліменти у розмірі 1/6 частки. Інших осіб, що перебувають на утриманні відповідач не має.

Комунарським районним судом м. Запоріжжя у справі №333/848/23 винесено рішення від 20.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 щодо зменшення аліментів на доньку, яким ОСОБА_2 зменшено розмір аліментів з 1/4 частини до 1/5 частини.

Наразі син позивачки і відповідача має проблеми із здоров`ям. Діагноз дитячого ендокринолога - ожиріння та інсулінорезістентність. Призначено медикаментозне лікування, нагляд ендокринолога та контрольні ультразвукові діагностики.

Окрім цього витрати на дитину збільшились і за рахунок її швидкого зростання, підготовки до школи. Наразі син позивачки і відповідача відвідує платні заняття з підготовки до школи та логопеда, не враховуючи поточні витрати на дитину, її харчування, одяг, прогулянки, відвідування розважальних дитячих закладів, кінотеатрів тощо.

Позивачка також має старшу доньку, якій наразі 18 років, яка продовжує навчання у вищому навчальному закладі. При цьому позивачка від народження доньки має статус матері, яка самостійно виховує та утримує дитину (на підтвердження чого надаємо документи з РАГС щодо внесення запису про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ст. 135 СК України). Старша дочка позивачки знаходиться на її повному утриманні, оскільки через навчання на денній формі не може самостійно себе забезпечувати усім необхідним - харчуванням, одягом, медикаментами, необхідним приладдям для навчання, оплачувати проїзд до місця навчання, інші поточні витрати.

З огляду на наведені обставини просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 до 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку до досягнення дитиною повноліття.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 28 грудня 2022 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя було задоволено заяву ОСОБА_1 , видано судовий наказ ( справа № 336/7338/22) про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини від доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 22.12.2022 до досягнення дитиною повноліття.

Вже на час подання заяви про видачу судового наказу, відповідачу було достовірно відомо про те, що на його утриманні перебуває ще одна дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої відповідно до рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 25.12.2015 по справі № 313/1360/15-ц було стягнуто аліменти починаючи з 17.09.2015 та до досягнення повноліття.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2023 по справі № 336/1153/23, провадження № 2/336/1080/2023 було зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі № 336/7338/22 від 28.12.2022 до 1/6 частини від всіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 20.03.2024 по справі змінено розмір аліментів, встановлений рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 25.12.2015 у справі №313/1360/15-ц, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1/5 частини від заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даного рішення законної сили та до досягнення дитиною повноліття, вона має захворювання бульозний епідермоліз з 2016 р. та з 2023 р. є дитиною з інвалідністю.

Після винесення обох зазначених рішень обставини справи та доходи відповідача не змінилися.

Між тим, позов не містить посилання на докази значного покращення матеріального становища платника аліментів, навпаки, воно незмінне, а залежить лише від факту виконання ним особливих завдань. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, яку позивачка надала до позову, вбачається, що дитина отримує належні аліменти у розмірі від 15051 грн за грудень 2025 року до 29122 грн за листопад 2025 року, чого на думку позивача достатньо на утримання не тільки 6-річної дитини, а ще й однієї дорослої, приймаючи до уваги законодавчо встановлені прожиткові мінімуми.

На даний час саме у позивачки змінилося матеріальне становище, оскільки вона 02 вересня 2025 року працевлаштувалася, почала отримувати дохід, а подання цього позову відповідач розцінює як помсту, оскільки що між сторонами склалися неприязні відносини, викликані судовими спорами щодо перешкод у спілкуванні з сином. На підставі викладеного просить в позові відмовити.

Представник позивачки подала до суду відповідь на відзив, в якому вказано, що факт працевлаштування позивачки, на який посилається відповідач як на підставі для відмови у позові, не знімає з батька обов`язку брати участь у витратах на дитину у розмірі, що відповідає сучасним потребам дитини та фінансовим можливостям батька. Вихід позивачки на роботу зумовлений в першу чергу тим, що вона має забезпечувати себе усім необхідним (харчування, одяг, медичне забезпечення, оплата комунальних послуг за житло, побутові витрати, проїзд, відвідування із дитиною кіно тощо) та на її повному утриманні перебуває старша донька, яка навчається у ВНЗ, якій теж позивачка повинна забезпечити гідний і належний рівень турботи, що тягне значні витрати на старшу дитину, при цьому ураховуючи значне подорожчання рівня життя. Тому, вихід на роботу позивачки ніяким чином не нівелює обов`язок батька сплачувати аліменти у розмірі 1/4,що встановлений у СК України на одну дитину.

При цьому відповідач придбав автомобіль (хоч і оформив на матір, але він використовує автомобіль).

У матеріалах позовної заяви надані докази стану здоров`я дитини, яке погіршилось за останні декілька місяців. При цьому позивачка це пов`язує із агресивною поведінкою батька та конфліктами, які він спричиняв, починаючи з жовтня по грудень 2025 року. Так, позивачка не повідомляла сину про розлучення із батьком, дитина вважала, що батько захищає Україну, тому не буває вдома. У листопаді 2025 року дитина дізналась про конфлікт батьків та їх розлучення, що за короткий час спричинило шкоду для здоров`я дитини. Після цих подій дитина з грудня по лютий швидко набрав вагу, хоча в житті дитини не відбулось змін у режимі дня та харчування. Через це відбулись витрати на медичне обстеження та лікування дитини, купівлю нового одягу дитині. Наразі дитина підлягає періодичному медичному спостереженню, контролю аналізів та лікуванню. До цих подій позивачка із зазначеними проблемами здоров`я у свого сина не стикалася. Позиція відповідача, що це відбулось через неналежний догляд та харчування дитини із боку позивачки, є скиданням відповідальності за здоров`я власного сина на матір і навпаки свідчить про недбале ставлення батька до свого сина та його здоров`я та не бажання приймати участь у додаткових витратах на лікуванні та утриманні сина. Добровільно батько відмовився допомагати у додаткових витратах на сина, тому позивачка була вимушена звернутися із цим позовом до суду.

У відповідача є на утримані донька від першого шлюбу, матеріальне забезпечення якої в рівнозначній, а можливо і в більшій мірі, здійснює також і її матір (адже дитина є особою з інвалідністю, а у 2024 році відповідач, обізнаний щодо статусу доньки, яка потребує достатнього матеріального утримання, навпаки звертається до суду із позовом про зменшення розміру аліментів). Позивачка також має старшу доньку на утриманні. Але на відміну від відповідача, утримання своєї доньки здійснює повністю самостійно, адже є матір`ю одиначкою, тобто відсутнє утримання доньки позивачки другим із батьків.

Посилання відповідача на «неприязні відносини» та «помсту» є спробою перевести юридичну площину спору в емоційну. Судові справи щодо встановлення графіку зустрічей з дитиною ніяк не пов`язані з безумовним обов`язком батька утримувати дитину. Майнові права дитини на належне забезпечення не можуть залежати від характеру спілкування між колишнім подружжям. І в цьому всьому сторона відповідача намагається ввести суд в оману, що відповідач належно утримував сина і зарплатна картка відповідача до розірвання шлюбу перебувала у розпорядженні позивачки і вона необмежено витрачали всі наявні кошти. По-перше, позивачка за стягненням аліментів звернулась ще у грудні 2022 року. По-друге, це свідчить, що відповідач навіть перебуваючи у шлюбі із позивачкою, не бажав добровільно утримувати свого сина.

Відповідач не надав жодних доказів (довідок про хворобу, втрату працездатності чи наявність нових утриманців), які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти у законно визначеному розмірі 1/4 на кожну дитину. Наявність двох дітей від різних шлюбів за умови стабільного доходу відповідача зобов`язує його дотримуватися паритетності: виплата 1/4 на дитину позивачки дозволить встановити справедливий баланс і для дитини від першого шлюбу, права якої також були обмежені через попередні дії відповідача щодо зменшення виплат.

Крім того, з моменту встановлення розміру аліментів у 1/6 частку минув значний час. Дитина перейшла до іншої вікової групи, що об`єктивно потребує більших фінансових витрат. Крім того, стрімке зростання цін на товари першої необхідності, одяг та медичні послуги є загальновідомим фактом, який у сукупності зі стабільним доходом відповідача є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів до 1/4.

Відповідач у відзиві посилається на наявність обов`язку з утримання дитини від першого шлюбу. Проте відповідач свідомо створює нерівні умов для своїх дітей. Наразі на дитину від першого шлюбу відповідач сплачує аліменти у розмірі 1/5 частки доходу, тоді як на дитину позивачки - лише 1/6 частку. Встановлення меншого розміру виплат для дитини позивачки є відверто дискримінаційним. Більше того, відповідач раніше сплачував на першу дитину 1/4 частку, і штучне зменшення цього розміру до 1/5,а згодом намагання залишити 1/6 для другої дитини, свідчить про недобросовісну поведінку та маніпуляцію судовими рішеннями з метою мінімізації витрат, а не через реальну зміну майнового стану. З цих підстав просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання позивачка, представник позивачки, не з`явилися. Представник позивачки надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без їх участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися. До суду представник відповідача надала заяву, в якій просила справу розглядати без їх участі, у задоволені позовних вимог відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 07 червня 2019 року. Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2024 справа №336/6820/24.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Судовим наказом Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2022 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) боржника (платника аліментів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 грудня 2022 року і до повноліття дитини.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2023 зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі судового наказу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 336/7338/22 від 28.12.2022, та визначено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, наданого Лівобережним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , починаючи з січня 2023 року стягуються аліменти у розмірі 1/6 частини заробітної плати. Заборгованості по сплаті аліментів немає.

Позивачка у березні 2026 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до розміру 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.

Як на підставу позовних вимог про збільшення розміру аліментів позивачка посилається на те, що наразі син позивачки і відповідача має проблеми із здоров`ям. Діагноз дитячого ендокринолога - ожиріння та інсулінорезистентність, призначено медикаментозне лікування та послідуючий нагляд ендокринолога та контрольні ультразвукові діагностики.

Згідно консультативного висновку дитячого ендокринолога від 28 січня 2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: ожиріння аліментарно-конституційного генезу, дифузно-нетоксичний зоб 1 ст., у зв`язку з чим призначено обстеження та рекомендовано повторний огляд після обстеження.

Згідно консультативного висновку дитячого ендокринолога від 04.02.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: ожиріння аліментарного генезу, інсулінорезистентність, у зв`язку з чим призначено обстеження та лікування. Рекомендовано повторний огляд після 3 місяців.

Наданими позивачкою медичними документами та квитанціями підтверджується, що обстеження та лікування сина потребує матеріальних витрат. Суд вважає також обґрунтованими доводи позивачки, що швидке зростання дитини, необхідність підготовки до школи вимагають більших матеріальних витрат на утримання дитини, а відтак, наявності підстав для стягнення аліментів у більшому розмірі.

Характеризуючи матеріальний стан позивачки, суд враховує що продовжує мати місце та обставина, що позивачка самостійно утримує свою доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якій наразі виповнилося 18 років, яка продовжує навчання у вищому навчальному закладі, а тому знаходиться на повному утриманні позивачки, оскільки через навчання на денній формі донька позивачки не може самостійно себе забезпечувати усім необхідним - харчуванням, одягом, медикаментами, необхідним приладдям для навчання, оплачувати проїзд до місця навчання, інші поточні витрати.

Матеріалами справи підтверджується, що син позивачки і відповідача відвідував платні заняття з підготовки до школи та логопеда. Позивачкою з вересня 2025 року по березень 2026 року сплачувались кошти БО «Жемчужина» на підготовку сина до школи та логопеда. Розмір цих платежів становив 500,00 грн. на місяць, при тому, що розмір отриманих аліментів у вересні 2025 року становив 16494,26 грн., у жовтні 2025 року – 4496,39 грн., у листопаді 2025 року – 29122,21 грн. у грудні 2025 року – 15051,89 грн. З урахуванням того, що такі витрати на дитину мали тимчасовий характер, з урахуванням розміру платежів і розміру отриманих аліментів у зазначений вище період, суд вважає що ці обставини не є підставою для збільшення розміру аліментів.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Зокрема, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо збільшення розміру аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

У справах такого характеру юридично обов`язком позивача є надання доказів, які підтверджують необхідність збільшення аліментів. Недоведеність таких обставин є підставою для відмови у задоволенні позову.

Верховний Суд у постановах від 26 жовтня 2022 року в справі № 759/22898/20, від 24 травня 2023 року в справі № 372/3260/20 дійшов висновку, що якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

У постанові від 22 жовтня 2025 року у справі № 753/5643/25 Верховний Суд зазначив, що у статті 192 СК України визначені ті обставини, які враховуються для збільшення розміру аліментів. Такі обставини є оціночними. Тобто в кожному конкретному випадку суд, з урахуванням судового розсуду, повинен навести, які саме обставини змінилися, і чому визначений розмір є необхідним і достатнім. Завдання розсуду полягає в тому, щоб знайти справедливу рівновагу між інтересами дитини та можливостями платника; конструкція "необхідний і достатній розмір аліментів" охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків; застосування конструкції судового розсуду вимагає від суду пояснення які обставини враховані судом при збільшенні розміру аліментів і як розмір узгоджується з інтересами дитини. Суд може враховувати поведінку платника, зокрема ухилення від сплати, приховування доходів, відчуження майна на шкоду дитині, як обставини, що свідчать про недобросовісність.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2 статті 77 ЦПК України).

Перевіркою доводів позову щодо зміни майнового стану відповідача, а саме, його покращення, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача на час розгляду справи наявні зобов`язання по сплаті присуджених з нього до стягнення аліментів на двох дітей: малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу), та на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частки його заробітку (доходу), яка є дитиною з інвалідністю.

Так, з відповідача рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 25.12.2015 на утримання неповнолітньої доньки від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу).

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2024 у справі №333/848/23 зменшено розмір аліментів, які стягуються з відповідача рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 25.12.2015 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частки до 1/5 частки.

Тобто, зменшення розміру аліментів, які стягувалися з відповідача на утримання доньки, відбулося після ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2023 у справі № 336/1153/23 про зменшення розміру аліментів на утримання сина до 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, а тому з урахуванням способу стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача, можна дійти висновку, що майновий стан відповідача покращився.

Інші доводи позову щодо покращення майнового стану відповідача, свого підтвердження не знайшли.

Так, відповідач наразі є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, був мобілізований з 27.04.2022, однак твердження позивачки, що з часу мобілізації відповідача його дохід збільшився, суд відхиляє, оскільки доказів на підтвердження цього матеріали справи не містять, і крім того, для вирішення даної справи має значення зміна майнового стану з часу присудження аліментів на утримання сина, тобто з часу ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2023.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, наданого Лівобережним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, розмір доходу ОСОБА_2 з січня 2023 року по грудень 2025 року є мінливим і ознак збільшення не має.

Доводи позову, що після ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2023 про зменшення розміру аліментів на утримання сина і визначення їх у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу), відповідач придбав транспортний засіб, який оформив на матір, але користується ним самостійно, суд відхиляє, оскільки доказів на підтвердження таких обставин суду не надано.

Доводячи покращення матеріального становища відповідача, позивачка також вказує що у 2025 році він подарував сину планшет, смартфон, що не заперечується відповідачем. Втім, такі обставини на думку суду вказують на те, що відповідач окрім аліментів, має можливість і додатково надає матеріальну допомогу дитині.

Також, суд зауважує, що витрати на продукти харчування одяг, прогулянки, відвідування розважальних дитячих закладів, кінотеатрів, на що посилається позивачка, самі по собі не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів, що стягуються у частці від заробітку (доходу) відповідача, витрати на забезпечення дитини харчуванням, умов проживання тощо мають покриватися присудженими до стягнення аліментами, враховуючи, що обов`язок по утриманню дитини покладений на її батьків у рівній мірі.

При цьому суд враховує, що наразі змінився і матеріальний стан позивачки, оскільки з 02 вересня 2025 року вона працевлаштувалася, а отже отримує дохід.

Відтак, виходячи з інтересів та потреб усіх дітей, рівності обов`язку батьків по їх утриманню, враховуючи сукупність обставин справи, які свідчать про можливість платника надавати більшу допомогу дитині та потребу дитини у такій допомозі, матеріальне становище як платника аліментів так і отримувача, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до 1/5 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини, що не буде порушувати основні соціальні гарантії, надасть можливість забезпечити інтереси дитини, відповідатиме критерію щодо рівності батьків у понесенні витрат на утримання дітей, а також загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави 1331,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 257, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданого в особі представника – адвоката Сандак Ірини Анатоліївни, до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2023, з 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до 1/5 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнення аліментів у збільшеному розмірі проводити з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: Турбіна Т. Ф.