Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №309/4047/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4047/25

Провадження № 1-кс/309/180/26

У Х В А Л А

12 травня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду

Закарпатської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника заявника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту тимчасово вилученого майна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 14.04.2026 року звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту тимчасово вилученого майна, накладеного згідно ухвали слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 11.11.2025 року в рамках кримінального провадження №12025071050000666 від 11.11.2025 року.

Посилається на те, що ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 11.11.2025 у межах кримінального провадження № 12025071050000666 накладено арешт на грошові кошти у сумі 8500 доларів США та 500 Євро, які були тимчасово вилучені у ОСОБА_4 .

На даний час подальше застосування арешту на зазначені грошові кошти втратило процесуальне виправдання, а тому підлягає скасуванню. Як убачається з відповіді слідчого на адвокатський запит від 03.04.2026, ОСОБА_4 не є стороною кримінального провадження, а має статус свідка та особи — володільця майна. У відповіді від 21.12.2025, слідчий зазначив, що жодній особі не було повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні. Тривале обмеження права власності особи, яка сама не є підозрюваною, потребує особливо переконливого та конкретного обґрунтування. Такого обґрунтування орган досудового розслідування не навів. Отже, кримінальне провадження триває понад чотири місяці без визначення суб`єкта кримінальної відповідальності, що ставить під сумнів необхідність подальшого обмеження права власності. Вилучені кошти не досліджувалися, а реальна процесуальна потреба в їх подальшому утриманні не підтверджена. У відповіді слідчого від 21.12.2025 року прямо зазначено, що жодних експертних досліджень, оглядів та інших процесуальних дій із вилученими грошовими коштами не проводилося. У подальшій відповіді, від 03.04.2026, слідчий не навів жодної конкретної процесуальної дії щодо цих коштів після 19.12.2025, обмежившись загальним посиланням на ст. 222 КПК України. Таким чином, з листування самого органу досудового розслідування вбачається, що протягом тривалого часу: вилучене майно фактично не досліджувалося; слідство не здійснювало жодних дій, які б виправдовували його утримання; відсутня будь-яка конкретна процесуальна мета арешту.

Посилання слідчого на ст. 222 КПК України не замінює обов`язку довести необхідність подальшого арешту. За ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають це можливим. Однак ця норма не скасовує вимог ст.ст. 170, 173, 174 КПК України щодо обґрунтованості та пропорційності обмеження права власності. Відсутні докази того, що арештоване майно є предметом злочину і має відношення до кримінального провадження. Саме по собі винесення постанови про визнання речовим доказом не звільняє слідство від обов`язку довести, що майно і надалі має фактичну і процесуальну цінність для розслідування у розумінні ст. 98 КПК України.

ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, щодо якої може бути застосовано кримінально-правові заходи.

Водночас органом досудового розслідування не встановлено особу, якій інкримінується вчинення кримінального правопорушення та не доведено причетність даних коштів до будь-якого кримінального правопорушення. За таких обставин: відсутній суб`єкт кримінальної відповідальності; відсутні підстави для застосування конфіскації; відсутні підстави для застосування спеціальної конфіскації. Отже, подальше утримання коштів не може бути виправдане навіть потенційною метою їх конфіскації у майбутньому. Грошові кошти не потребують фізичного утримання, як доказ.

Орган досудового розслідування не навів жодних конкретних обставин, які б свідчили про необхідність фактичного утримання цих грошових коштів у розпорядженні органу досудового розслідування, а не фіксації відповідної інформації про них у процесуальних документах. Вони не мають унікальних властивостей, та не є об`єктом, щодо якого необхідне проведення спеціальних досліджень або збереження у первісному вигляді з метою подальшого використання як доказу. Подальший арешт є непропорційним втручанням у право власності. У справі щодо арешту ОСОБА_4 : арешт триває з 11.11.2025; конкретні дії з коштами не проводилися; сам ОСОБА_4 , має статус свідка, а не підозрюваного; відсутня необхідність подальшого утримання грошових коштів під арештом. За таких обставин арешт більше не є обґрунтованим, а подальше обмеження права власності є надмірним, непропорційним та невиправданим обмеженням прав власника.

На підставі наведеного просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 11.11.2025 у кримінальному провадженні № 12025071050000666, на грошові кошти у сумі 8500 доларів США та 500 євро, вилучені у ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 в режимі відеоконференції клопотання про скасування арешту майна підтримала, посилаючись на наведені в ньому обставини.

Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання про розгляд клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 без його участі, не заперечує щодо скасування арешту.

Прокурор ОСОБА_6 також подав до суду клопотання про розгляд клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 без його участі, не заперечує щодо скасування арешту.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Кримінально-правових підстав для продовження дії арешту немає, тому арешт у кримінальному провадженні слід скасувати.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Норми основного Закону України є нормами прямої дії і застосовуються судом при ухвалені цього рішення. Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ухвалами слідчого судді від 11.11.2025 року було накладено арешт на тимчасово вилучене майно – грошові кошти, вилучені від громадянина ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 5 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування.

Слідчим, за клопотанням якого накладався арешт, не надано суду жодного заперечення чи обґрунтування необхідності продовження вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі й що продовжує існувати потреба у застосуванні такого заходу.

За наведених обставин слідчий суддя приходить висновку, що на сьогоднішній день відпала необхідність у продовженні застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, яке належить ОСОБА_4 , тому арешт на майно, яке зазначено в ухвалі слідчого судді від 11.11.2025 року – грошові кошти в сумі 8500 доларів США та 500 євро, слід скасувати.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 11.11.2025 року у кримінальному провадженні №12025071050000666 на тимчасово вилучене майно, а саме: на грошові кошти у сумі 8500 доларів США та 500 Євро, вилучені у ОСОБА_4 , які упаковано у спеціальний пакет № NPU 5176845 та зобов`язати орган досудового розслідування повернути ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 8 500 доларів США та 500 Євро.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1