Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №619/3249/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 травня 2026 року

м. Харків

справа № 619/3249/25

провадження № 22-ц/818/1864//26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харокві Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції “м. Харків), ОСОБА_2 про оголошення військовослужбовця загиблим (померлим) за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Керімова Аліка Заміровича на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 листопада 2025 року, постановлене під головуванням судді Болибока Є.А., -

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила оголосити військовослужбовця, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загиблим (померлим), під час виконанням обов`язків військової служби у період дії воєнного стану виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини та забезпечуючи здійснення захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, дата загибелі (смерті): ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце загибелі (смерті): поблизу населеного пункту Крем`яне, Курської області.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 28 листопада 2025 рокуу задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення військовослужбовця ОСОБА_3 загиблим (померлим) відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Керімов Алік Замірович просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, суд першої інстанції не дослідив і не надав належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному та неупередженому розгляду справи, а тому рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що судом першої інстанції помилково застосовано Наказ Мінреінтеграції №376 до території РФ. У зазначеному переліку відсутній населений пункт Крем`яне Курської області, де за сповіщенням сім`ї від 25.11.2024 року відбулась ймовірна загибель ОСОБА_3 .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про оголошення військовослужбовця померлим, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки відсутні докази, що в населеному пункті, у зоні якого ОСОБА_3 ймовірно загинув, закінчилися активні бойові дії.

Проте такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 .

Наказом командира військової частини (по стройовій частині) полковника ОСОБА_4 № 314 від 02.11.2024, солдата ОСОБА_3 , призваного під час мобілізації призначеного наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 30.10.2024 № 407-РС на посаду солдата резерву НОМЕР_3 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 , з 02.11.2024 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Призначено на посаду кулеметника механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону і вважається таким, зо 02.11.2024 прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) полковника ОСОБА_4 № 315 від 03.11.2024, ОСОБА_3 , кулеметника механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону визнано вважати таким, що залучений до району виконання бойових (спеціальних) завдань у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Сумській області з 03.11.2024.

Сповіщенням сім`ї № 1833/1229/1/3147 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 сповіщено про те, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кулеметник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, солдат військової частини НОМЕР_1 , відданий Військовій присязі, на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, за її свободу і незалежність зник безвісти 18.11.2024, внаслідок обстрілу противника в населеному пункті Крем`яне, Курської області.

Відповідно до витягу з ЄРДР за № 12024221230001383 від 27.11.2024, органом досудового розслідування справи, є ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України. «Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: До ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_1 , 13.03,1971 про те, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовець в/ч НОМЕР_4 зник безвісті 15.11.2024 під час виконання бойового завдання. Проходив службу на території Сумської області. (ІТС "ІПНПУ № 12157 від 27.11.2024).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №7999 від 19.12.2024 про результати службового розслідування встановлено, що 19.11.2024 під час ведення активних бойових дій на території лісу Крем`яний (Ахмат) поблизу населеного пункту Крем`яне, Курської області, зник безвісти особовий склад 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону, а саме: солдат ОСОБА_3 , кулеметник механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Місце знаходження військовослужбовця невідоме, встановити зв`язок не вдається, серед загиблих та поранених не рахується, решта обстави з`ясовується. На момент зникнення перебував у засобах індивідуального захисту. Неправомірність дій ОСОБА_3 не встановлена - залишаючись вірним військовій присязі проявивши стійкість і мужність під час виконання бойового завдання зник безвісти захищаючи нашу Батьківщину тобто його зникнення пов`язане із захистом Батьківщини. Факт зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 , підтверджується поясненнями заступника командира 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 , головного сержанта 2 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_6 , старшого бойового медика 2 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_7 та іншими матеріалами службового розслідування. Причинами та умовами зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 є ведення бойових дій з підрозділами держави-агресора російської федерації.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250220-3178 від 20.02.2025, сформований Міністерством внутрішніх справ України внесено відомості про ОСОБА_3 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Відповідно до відповіді т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_8 на запит суду, установлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 7999 від 12.12.2025, військовослужбовець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається зниклим безвісті з 18.11.2024. Виплата грошового забезпечення сім`ї військовослужбовця виконуються в порядку встановлених законних нормативних актів, в повному обсязі а саме: матері - ОСОБА_1 і батьку - ОСОБА_2 відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності «Про виплату грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або безвісно відсутніх» №5813 від 24.06.2025.

Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру» на запит адвоката Керімова А. 23.01.2025 вих. № 08-11/2209, надало виписку з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, з якої вбачається, що в реєстрі станом на дату формування виписки інформація про перебування ОСОБА_3 у полоні держави-агресора відсутня.

Як на підставу вимог заяви про оголошення військовослужбовця померлим, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року, призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_7 . Свою службу він проходив у складі військової частини НОМЕР_1 на посаді солдат кулеметник механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону. Під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Крем`яне, Курської області, 18.11.2024 ОСОБА_3 зник безвісті. Вона отримала сповіщення сім`ї №1833/1229/1 від 1 ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25.11.2024, яким сповіщено, що відданий Військовій присязі, на вірність Україні за її свободу і незалежність ОСОБА_3 зник безвісти 18.11.2024, внаслідок обстрілу противника в населеному пункті Крем`яне, Курської області. У зв`язку із зникненням безвісти сина, вона подала заяву до Національної поліції України про зникнення безвісти 18.11.2024 сина ОСОБА_3 . Відомості за цією заявою були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221230001383 від 27 листопада 2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України. Органом досудового розслідування справи, є ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області. Крім того, спрямовано запити до відповідних установ та отримано відповіді, які долучено до матеріалів справи, а саме: спрямовано запит до Національного інформаційного бюро, з метою встановлення чи перебуває ОСОБА_3 у списку громадян України, які підлягають обміну. Долучено відповідь, згідно якої ОСОБА_3 , внесено до реєстру НІБ, однак наразі інформацією по зазначеній особі НІБ не володіє; спрямовано запит до Управлінням з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України, яким внесено відомості 20.02.2025 про ОСОБА_3 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Спрямовано запит до військової частини НОМЕР_1 , на який отримано Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №7999 від 19.12.2024 про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісті ОСОБА_3 . В ході проведення службового розслідування, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №7999 про результати службового розслідування встановлено, що 19 листопада 2024 року під час ведення активних бойових дій на території лісу Крем`яний (Ахмат) поблизу населеного пункту Крем`яне, Курської області, зник безвісти особовий склад 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону, а саме: солдат ОСОБА_3 , кулеметник механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Місце знаходження військовослужбовця невідоме, встановити зв`язок не вдається, серед загиблих та поранених не рахується решта обстави з`ясовується. На момент зникнення перебував у засобах індивідуального захисту. Неправомірність дій ОСОБА_3 не встановлена - залишаючись вірним військовій присязі проявивши стійкість і мужність під час виконання бойового завдання зник безвісти захищаючи нашу Батьківщину тобто його зникнення пов`язане із захистом Батьківщини. Факт зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 , підтверджується поясненнями заступника командира 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 , головного сержанта 2 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_6 , старшого бойового медика 2 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_7 та іншими матеріалами службового розслідування. Причинами та умовами зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 є ведення бойових дій з підрозділами держави-агресора російської федерації. З огляду на те, що з дня зникнення ОСОБА_3 минуло шість місяців і будь-які відомості про його місцеперебування відсутні, є підстави вважати його загиблим (померлим). Визнання ОСОБА_3 загиблим (померлим) заявнику потрібно для оформлення права на спадщину відповідно до ЦК України, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, у тому числі компенсацій і допомоги сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть, що є необхідним для виконання вищезазначених правових дій.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) – це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» – та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії РФ.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22.

У зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває по даний час.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до із наказу командира військової частини (по стройовій частині) полковника ОСОБА_4 № 314 від 02.11.2024, солдата ОСОБА_3 , призваного під час мобілізації призначеного наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 30.10.2024 № 407-РС на посаду солдата резерву НОМЕР_3 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 , з 02.11.2024 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Призначено на посаду кулеметника механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону і вважається таким, зо 02.11.2024 прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків.

Сповіщенням сім`ї № 1833/1229/1/3147 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 повідомлено про те, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кулеметник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, солдат військової частини НОМЕР_1 , відданий Військовій присязі, на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, за її свободу і незалежність зник безвісти 18.11.2024, внаслідок обстрілу противника в населеному пункті Крем`яне, Курської області.

За змістом ч.2 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців..

Відмовляючи у задоволенні заяви про оголошення військовослужбовця померлим, суд першої інстанції помилково послався на Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 та застосував його до даних правовідносин.

Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» містить відомості лише щодо відповідних території України, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Відомості щодо періоду ведення бойових дій в районі населеного пункту Крем`яне Курської області, як ймовірного місця загибелі ОСОБА_3 , у вказаному наказі дійсно відсутні. Разом з тим дія зазначеного наказу не поширюється на територіяї Російської Федерації.

Передбачений ст.46 ЦК України строк, за спливом якого особа може бути оголошена померлою, має вираховуватись саме з моменту закінчення воєнних дій.

За приписами ст.12,81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 №7999 від 19.12.2024 про результати службового розслідування встановлено, що 19.11.2024 під час ведення активних бойових дій на території лісу Крем`яний (Ахмат) поблизу населеного пункту Крем`яне, Курської області, зник безвісти особовий склад 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону, а саме: солдат ОСОБА_3 , кулеметник механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Місце знаходження військовослужбовця невідоме, встановити зв`язок не вдається, серед загиблих та поранених не рахується решта обставин з`ясовується. На момент зникнення перебував у засобах індивідуального захисту. Неправомірність дій ОСОБА_3 не встановлена - залишаючись вірним військовій присязі проявивши стійкість і мужність під час виконання бойового завдання зник безвісти захищаючи нашу Батьківщину тобто його зникнення пов`язане із захистом Батьківщини. Факт зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 , підтверджується поясненнями заступника командира 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 , головного сержанта 2 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_6 , старшого бойового медика 2 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_7 та іншими матеріалами службового розслідування. Причинами та умовами зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 є ведення бойових дій з підрозділами держави-агресора російської федерації.

Разом з тим надані заявницею на підтвердження обставин ймовірної загибелі ОСОБА_3 докази не дають підстав з надзвичайно великою вірогідністю припускати саме смерть останнього в певний час і за певних обставин. Оскільки наказ командира містить лише посилання на зникнення безвісті всього особового складу 5ї механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , до складу якої входив солдат ОСОБА_3 , без зазначення обставин такого зникнення та доказів їх ймовірної загибелі, тому відсутні підстави для оголошення його померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду підлягає зміні в його мотивувальній частині.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Керімова Аліка Заміровича — задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 листопада 2025 року – змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова