Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №387/1560/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

іменем України

20 травня 2026 року м. Кропивницький

справа № 387/1560/25

провадження № 22-ц/4809/846/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галайчук Ганна Сергіївна, на додаткове рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2026 року у складі судді Майстера І.П.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі по тексту – ТОВ «Свеа Фінанс») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2025 року позовну заяву ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково.

18.12.2025 від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галайчук Г.С., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат за правничу допомогу у цивільній справі №387/1560/25, згідно з якою просив стягнути з ТОВ «Свеа Фінанс» витрати на правову допомогу адвоката у сумі 6800,00 гривень.

Додатковим рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галайчук Г.С., про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2312 грн 33 коп.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галайчук Г.С., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просив додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ТОВ «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6800, 00 грн.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходив.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції – зміні в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано суду докази на підтвердження понесених ним судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги в розмірі 6800 грн. Оскільки рішенням суду позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» задоволено частково, а саме 66%, тому до стягнення підлягають витрати у розмірі 2312 грн 33 коп (34%), тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, однак не може погодитись із визначеним судом першої інстанції розміром таких витрат з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено у частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19)).

Апеляційним судом встановлено, що правнича допомога відповідачу ОСОБА_1 у цій справі у суді першої інстанції надавалась адвокатом Галайчук Г.С.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником відповідача надано суду письмові докази, а саме ордер №1587366 від 04.10.2025; договір 22/07/2025 про надання правової допомоги від 22.07.2025; витяг №1 до договору 22/07/2025 про надання правової допомоги від 22.07.2025; додаткова угода №4 від 04.10.2025 до договору про надання правової допомоги №06/03/2025 від 06.03.2025, пунктом першим якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 виплачує Бюро гонорар у сумі 20000 грн за надання правової допомоги у Добровеличківському районному суді Кіровоградської області по справі №387/1560/25; договір 06/03/2025 про надання правової допомоги від 06.03.2025; акт виконаних робіт від 16.12.2025. у якому зазначено вартість виконаних робіт у розмірі 20000 грн, попередній ( орієнтований) розрахунок судових витрат (а.с.83-89).

Отже, розмір позовних вимог позивача складав 42442,17 грн (100%), однак позивачу згідно рішення суду було задоволено лише 28009,77 грн (66%), а тому позивач повинен сплатити 34% від суми, вказаної у договорі про надання правової допомоги у розмірі 20000 грн, що складає 6800,00 грн.

Проте, суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, помилково повторно перерахував розмір витрат на правничу допомогу, а саме 34% від 6800,00 грн, та дійшов помилкового висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу становить 2312, 33 грн.

Відповідно до п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зазначене відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для зміни додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного вище колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галайчук Г.С., підлягає задоволенню, а додаткове рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2026 року підлягає зміні в частині стягнутого судом першої інстанції розміру витрат, пов`язаних із наданням позивачу професійної правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галайчук Ганна Сергіївна, задовольнити.

Додаткове рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 січня 2026 року змінити в частині розміру стягнутих судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, адреса: вул. Іллінська, 8, місто Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6800,00 (шість тисяч вісімсот) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

С.І.Мурашко