Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №127/15442/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/15442/26

Провадження № 2-а/127/159/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Гриневича В.С.,

секретар судового засідання: Вчерашнюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №127/15442/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, інспектора взводу №1 роти №1 відділення поліції №2 (м. Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Мушенка Сергія Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, який мотивовано тим, що 30.04.2026 інспектором взводу №1 роти №1 відділення поліції №2 (м. Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Мушенком Сергієм Валерійовичем відносно позивача було винесено постанову серії ЕНА №7113705, за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.Вищевказану постанову позивача вважає необґрунтованою, безпідставною, винесеною з грубим порушенням законодавства та такою, що підлягає скасуванню.

Як зазначається позивачем, 30.04.2026 приблизно о 13 год. 40 хв. він керував транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по робочій поїздці разом з колегою ОСОБА_2 з м. Шаргород, Вінницької області у напрямку м. Вінниці, у селищі Тиврів, Вінницької області був зупинений працівниками поліції. Як було повідомлено причиною зупинки стало те, що він керував транспортним засобом не будучи пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України. Натомість, працівнику поліції він надав пояснення, що відстебнув пасок безпеки після зупинки задля надання для перевірки документів та відкрити багажник на вимогу поліцейського. Працівник поліції усміхнувся і вони з ним вели бесіду на інші теми. В цей час інший працівник поліції перевіряв його дані на планшеті і сказав, що на нього буде винесено постанову і накладено штраф за не включений покажчик повороту, оскільки нібито при зміні руху він його не увімкнув. В свою чергу він заперечував вказане припущення, оскільки при виїзді на дорогу, він увімкнув покажчик повороту та висловив прохання надати докази щодо протилежного, зокрема відеозаписи. У відповідь інспектор повідомив, що буде складено адміністративні матеріали, і доказів як за не пристебнутий пасок безпеки, так і за не увімкнений покажчик повороту, йому надано не буде. Така поведінка інспекторів поліції його обурила і він звернувся на гарячу лінію 102 зі скаргою на протиправні дії вказаного поліцейського. При цьому, при спілкуванні з поліцейським, в останнього була наявна нагрудна камера, на якій може бути зафіксовано подію спілкування. Також, при цій ситуації з ним в автомобілі перебувала його колега, яка була свідком цих подій, про яку зазначено вище і може підтвердити вказані обставини.

Відповідно, позивач також не згоден з формулюванням суті і обставин надуманого правопорушення, оскільки причиною зупинки стало саме те, що він не був пристебнутий паском безпеки, натомість у постанові зазначено, що саме через не увімкнення покажчика повороту.

Таким чином, зазначене не відповідає дійсності. Відповідач без наявності належних та допустимих доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у його діях порушень ПДР.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 06.05.2026 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, інспектора взводу №1 роти №1 відділення поліції №2 (м. Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Мушенка Сергія Валерійовича про скасування постанови серії ЕНА № 7113705 від 30.04.2026 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн., у справі про адміністративне правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, відповідачем надіслано суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними. Так, 30.04.2026 в с. Тиврів, по вул. Злагоди відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА №7113705, по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, який керував ТЗ при цьому при зміні руху не увімкнув показник повороту та керуючи ТЗ не був пристебнутий ременем безпеки чим порушив ПДР.

При огляді відео встановлено, що водія було зупинено, оскільки він здійснив порушення п. 9.2 «б» ПДР, а саме виїжджаючи із другорядної дороги на головну (із відповідним знаком про попередження виїзду на головну дорогу) при зміні руху не увімкнув показник повороту напрямку руху (передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП). Крім того, під час зупинки ТЗ було встановлено, що водій та пасажир ТЗ рухались без використання ременів пасивної безпеки, що є порушенням п. 2.3 «в» ПДР про що йому було повідомлено працівником поліції (передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП).

В подальшому, поліцейський представився та з метою перевірки запропонував позивачеві пред`явити відповідні документи на право керування та технічний паспорт на ТЗ.

Водію було повідомлено суть вчинення ним правопорушення, роз`яснено його права та обов`язки, а в подальшому складено постанову за вчинення адміністративного правопорушення та відповідно до п. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою) стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень, саме тому постанова №7113705 від 30.04.2026 складено за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З урахуванням наведеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання призначене на 13.05.2026 ОСОБА_1 не з`явився, натомість 13.05.2026 звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність.

Головне управління Національної поліції у Вінницькій області та інспектор взводу №1 роти №1 відділення поліції №2 (м. Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Мушенка С.В. будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили.

Згідно частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30.04.2026 інспектором взводу №1 роти №1 відділення поліції №2 (м. Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Мушенком Сергієм Валерійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії ЕНА №7113705, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 30.04.2026 о 13:44 год. в селищі Тиврів по вулиці Злагода (Матросова), керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому при зміні руху не увімкнув показник повороту, а також керуючи транспортним засобом не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.9.2 б ПДР – Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 2.3. в) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до частини п`ятої статті 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за диспозицією частини п`ятої статті 121 КУпАП відповідальність наступає за порушення правил користування ременями безпеки.

Разом з тим, відповідно до пункту 9.1 а) ПДР України попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.

Згідно з пунктом 9.2 б) ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до частини другої статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за диспозицією частини другої статті 122 КУпАП відповідальність наступає за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 30.04.2026 о 13:44 год. в селищі Тиврів по вулиці Злагода (Матросова), керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому при зміні руху не увімкнув показник повороту, а також керуючи транспортним засобом не був пристебнутий ременем безпеки.

В позовній заяві позивач заперечував такі обставини, зазначаючи що не вчиняв адміністративних правопорушень.

Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять.

Зокрема, з доданого до відзиву відеозапису із службової нагрудної бодікамери працівника поліції не вбачається того, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом при зміні руху не увімкнув показник повороту та того, що керуючи транспортним засобом позивач не був пристебнутий ременем безпеки.

На вказаному відеозаписі зафіксовано рух автомобіля, однак з цього відео неможливо встановити чи був увімкненим показник повороту. Крім того, на відеозаписі зафіксовано спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, однак зі вказаного відеозапису судом не можливо встановити факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., матеріали справи не містять.

Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за частиною другою статті 122 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Що стосується визнання протиправними дій відповідача, щодо винесення оскаржуваної постанови, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки прийняття інспектором, в межах наданий йому повноважень, постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, навіть за умови скасування такої постанови, не свідчить про протиправність дій суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином на користь позивача підлягають стягненню, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 121, 122, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 143, 242-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову серії ЕНА №7113705 від 30.04.2026, винесену інспектором взводу №1 роти №1 відділення поліції №2 (м. Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Мушенком Сергієм Валерійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. шістдесят коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10.

Відповідач 2: Інспектор взводу №1 роти №1 відділення поліції №2 (м. Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Мушенко Сергій Валерійович, адреса місця роботи: 23310, м. Гнівань, вул. Вінницьке шосе, 3.

Суддя: