Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №725/1990/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 725/1990/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Барабащук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє Король Владислав Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

17.04.2026 в провадження Заставнівського районного суду Чернівецької області в порядку статті 31 ЦПК України надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє Король Владислав Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3282516838/667409 від 14.04.2021, укладеним між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 , за яким відповідач отримав кредит в сумі 3500,00 грн строком на 25 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5% в день протягом строку кредитування; за кредитним договором №732272739 від 27.09.2024, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , за яким відповідач отримав кредит в сумі 5200,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1% в день протягом строку кредитування.

У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань у ОСОБА_1 перед ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» виникла заборгованість за договором №3282516838/667409 від 14.04.2021 року в розмірі 11912,50 грн; перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором №732272739 від 27.09.2024 року в розмірі 14348,00 грн.

Однак 19.04.2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло прав нового кредитора за кредитним договором №3282516838/667409 від 14.04.2021року на підставі договору факторингу №19042022-Є, у зв`язку чим до товариства перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму боргу 11912,50 грн, а 27.02.2025 року – за кредитним договором №732272739 від 27.09.2024 року на підставі договору факторингу №27/0225-01, у зв`язку чим до товариства перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму боргу 14348,00 грн.

Виходячи із викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №3282516838/667409 від 14.04.2021року в розмірі 11912,50 грн, заборгованість за договором №732272739 від 27.09.2024 року в розмірі 14348,00 грн, судовий збір у сумі 3328,00 грн.

Ухвалою судді від 21.04.2026 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач до судового засідання повторно не з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, відзив не подав.

За таких обставин, суд ухвалює заочне рішення, на що позивач надав згоду, що відповідає положенням ст.ст.223, 280-281 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд приходить до наступного.

Щодо кредитного договору №3282516838/667409 від 14.04.2021 року.

Встановлено, що 14.04.2021 між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3282516838/667409, за яким відповідач отримав кредит в сумі 3500,00 грн строком на 25 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5% в день протягом строку кредитування (п.п.1.1, 1.2., 1.3); (а.с.36-37).

Згідно заявки від 12.05.2021 ОСОБА_1 продовжив строк дії кредитного договору №3282516838/667409 на 20 днів (а.с.40).

Згодом 24.06.2021 сторони погодили продовжити строк дії договору на 30 днів, тобто строк дії договору №3282516838/667409 становить 54 днів (включаючи 24 дні прострочення). У зв`язку із продовженням строку дії договору позичальник зобов`язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого графіку розрахунків зазначених в заявці (а.с.38).

Договір №3282516838/667409 від 14.04.2021 року, додаткові угоди від 12.05.2021, 24.06.2021 укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем – електронним підписом R71899, R29437, R94486 (а.с.37,38,40).

Згідно п.1.1. договору про надання фінансового кредиту №3282516838/667409 від 14.04.2021 (далі — Договір-1), ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на визначених Договором-1 умовах.

Відповідно до п.1.3. Договору-1 проценти за користування кредитом становлять 2,5% в день та застосовуються в межах строку кредиту.

Згідно наданого розрахунку (а.с.47) розмір заборгованості за кредитним договором №3282516838/667409 від 14.04.2021 року за період з 19.04.2022 по 31.01.2026 становить: 3500,00 грн – тіло кредиту, 8412,50 грн – проценти за користування кредитом, а всього 11912,50 грн.

З матеріалів справи, судом встановлено, що 19.04.2022 року між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №19042022-Є, за яким перший відступив, а другий набув права вимоги за договорами, зазначеними в реєстрі боржників (а.с.41-45).

Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу №19042022-Є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3282516838/667409 від 14.04.2021 року на суму заборгованості в розмірі 3500,00 грн – тіло кредиту, 8412,50 грн – проценти за користування кредитом, а всього 11912,50 грн (а.с.46).

Щодо кредитного договору №732272739 від 27.09.2024 року.

Встановлено, що 27.09.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №732272739 (далі – Договір-2), за яким відповідач отримав кредит в сумі 5200,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1%, що становить 365% річних (а.с.10-21).

Відповідно до п.8.3. Договору-2 проценти за користування кредитом становлять 1% в день та застосовуються в межах строку кредиту.

Згідно п.7.2, 7.3 дія договору становить 30 днів, а у відповідності до п. 11.3 договору у позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткової угоди для продовження строку дії договору.

Відповідно до п.12.3 договору за порушення будь-якого з платежів на 14 і більше днів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5000% від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання, але не більше половини суми кредиту.

Договір №732272739 від 27.09.2024укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем – електронним підписом FPEB (а.с.21).

Згідно п.2.1. договору №732272739 від 27.09.2024(далі — Договір-2), ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на визначених Договором-2 умовах.

Свої зобов`язання за Договором-2 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»виконало в повному обсязі, перерахувавши на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4000,00 грн, 1200 грн. Факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5200,00 грн підтверджено: платіжним дорученням №83da2910-cf25-4415-9268-63fbd7ead314 від 27.09.2024, №6f9c1f82-6981-465c-bd34-dbaf0f061583 від 27/09/2024 (а.с.22,23).

Згідно наданих розрахунків (а.с.34,35) розмір заборгованості за кредитним договором №732272739 від 27.09.2024року становить: 5200,00 грн – тіло кредиту, 6548,00 грн – проценти за користування кредитом, 2600,00 грн – неустойка, а всього 14348,00 грн.

З матеріалів справи, судом встановлено, що 03.12.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/11, за яким перший відступив, а другий набув права вимоги за договорами (а.с.26).

27.02.2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №27/0225-01, за яким перший відступив, а другий набув права вимоги за договорами, зазначеними в реєстрі боржників (а.с.28-30).

Відповідно до реєстру боржників №3 до договору факторингу №27/0225-01 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №732272739 від 27.09.2024року на суму заборгованості в розмірі 5200,00 грн – тіло кредиту, 6548,00 грн – проценти за користування кредитом, 2600,00 грн – неустойка, а всього 14348,00 грн (а.с.31).

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право вимоги до відповідача за кредитними договорами №3282516838/667409 від 14.04.2021 року, №732272739 від 27.09.2024.

Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України, визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

А тому, Договір-1, Договір-2 відповідають вимогам статті 11 Закону, оскільки відповідач перед взяттям кредиту був повністю ознайомлений з умовами кредитного договору, саме до його підписання, адже Інформаційно-телекомунікаційна система побудована на тому, що без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору, клієнт не може перейти до наступного етапу безпосереднього підписання договору.

Статтями 526, 629, 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідженням письмових доказів встановлено, що 14.04.2021 між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3282516838/667409 від 14.04.2021 року, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 3500,00 грн строком на 25 днів; 27.09.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №732272739 від 27.09.2024 року, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 5200,00 грн строком на 30 днів, на умовах повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом.

При цьому, перед укладенням вищевказаних договорів товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_1 за допомогою отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону, а ОСОБА_1 підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання Договору-1, Договору-2.

Договір-1, Договір-2, графіки платежів підписані електронним підписом FPEB? R94486 відповідно.

Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості до Договору-1, відповідач заборгував 11912,50 грн, з яких 3500,00 грн – тіло кредиту, 8412,50 грн – проценти за користування кредитом (а.с.47).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості до Договору-2, відповідач заборгував 14348,00 грн, з яких 52000,00 грн – тіло кредиту, 6548,00 грн – проценти за користування кредитом, 2600,00 грн - неустойка (а.с.24,25).

Контррозрахунку відповідач не надав.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитом, за процентами за користування кредитом за Договором-1 в розмірі 11912,50 грн, за Договором-2 за кредитом в розмірі 5200,00 грн, є доведеною з урахуванням частково сплачених 22.02.2023 за Договором-1 – 1000,00 грн.

Водночас, суд не погоджується з нарахуванням процентів за користування кредитом за Договором-2.

Пунктом 3.1. Договору-2 позики визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 27.10.2024 року.

З урахуванням п. 3.3 Договору-2 для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду кредитного договору, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1200,00 грн, і в такому випадку кредитний договір буде продовжено на 30 днів.

Отже, оскільки ОСОБА_1 , як вбачається із розрахунку заборгованості, не оплатив всі нараховані йому за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1200,00 грн, кредитний договір №732272739 від 27.09.2024 не пролонгувався.

В такому випадку, нарахування процентів за кредитним договором №732272739 від 27.09.2024 буде правильним за такого прорахунку: 5200грн*30днів*1,00%=1560,00грн.

Водночас, 12.12.2024, тобто після закінчення строку кредитування за Договором-2 ОСОБА_1 сплатив 1200,00 грн (а.с.24).

За таких обставин, проценти за Договором-2 підлягають перерахунку виходячи з часткової сплати заборгованості та становлять 360,00 грн (1560,00 грн (нараховані проценти) – 1200,00 (сплата 12.12.2024 заборгованості) = 360,00 грн).

Що стосується неустойки, штрафних санкцій, то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене необґрунтованим є нарахування неустойки в розмірі 2600,00 грн за договором №732272739 від 27.09.2024 (Договір-2) .

Підсумовуючи викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягає частковому задоволенню (№3282516838/667409 від 14.04.2021 в сумі 11912,50 грн; №732272739 від 27.09.2024 в сумі 5560,00 грн) на загальну суму 17472,50 грн (17472,50*100%/26260,50=66,54% від заявленої ціни позову).

В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 6188,00 грн, заборгованості за неустойкою в розмірі 2600,00 грн за договором №732272739 (Договір-2) слід відмовити за необґрунтованістю.

Вирішуючи питання про судові витрати позивача по сплаті судового збору, суд виходить з положень ст.ст.133, 141 ЦПК України та враховує, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також, що при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що відповідає ставкам, визначеним ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості задоволені частково (66,54%), відповідно до ст.141 ЦПК України, частковому стягненню підлягають з ОСОБА_1 на користь позивача і витрати по сплаті судового збору (3328,00*66,54%=2214,45 грн), тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.6, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 625-626, 628, 638, 639, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про споживче кредитування, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє Король Владислав Анатолійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», 07400, місто Бровари, вулиця Лісова, 2, рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за кредитним договором №3282516838/667409 від 14.04.2021 року, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3500,00 грн, заборгованості за процентами у сумі 8412,50 грн; за кредитним договором №732272739 від 27.09.2024 року, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 5200,00 грн, заборгованості за процентами у сумі 360,00 грн, а всього 17472,50 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 50 копійок.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», 07400, місто Бровари, вулиця Лісова, 2, рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», код ЄДРПОУ 35625014, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) гривень 45 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська