Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №398/6360/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6360/25

провадження №: 2/398/701/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" травня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Через систему «Електронний суд» ТОВ «ІННОВА НОВА» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 6816470125 від 24.01.2025 року в розмірі 28912,20 грн. та судових витрат. В обґрунтування позову зазначив, що 24.01.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»та ОСОБА_1 , був укладений договір надання грошових коштів у кредит №6816470125, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн на визначених умовах на строк 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Відповідно до рішення №05-09/2025 єдиного учасника Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» змінило назву на Товариство з обмеженої відповідальність «ІННОВА НОВА».Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 25.09.2025 року виникла заборгованість в загальному розмірі 28912,20 грн, з яких: 6070,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8842,20 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 14000,00 грн – пеня.

Ухвалою від 04.11.2025 року відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.12.2025 року від відповідача надійшов відзив в якому він просить визнати позовні вимоги передчасними оскільки строк договору не минув. Відповідач не заперечую факт укладання договору та отримання позики в розмірі 7000,00 грн. зазначає, що ним було сплачено 7828,30 грн, які позивачем були зараховані в погашення тіла кредиту в сумі - 930,00 грн; 5848,30 грн – відсотки за користування позикою та 1050,00 грн – комісія. Тому сума заборгованості за тілом кредиту становить 6070,00 грн, а не 7000,00 грн, як зазначає позивач. Крім того, зазначив, що у зв`язку із хворобою матері, що підтверджується довідкою №49 від 11.07.2025 року істотно впливають на його можливість здійснювати платежі. Тому просив суд врахувати складні життєві обставини та в задоволенні позову відмовити повністю або частково.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовом подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду відзив.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 24.01.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6816470125, за умовами договору відповідач отримав кредит в розмірі 7000,00 грн, строком на 360 днів, тобто з 24.01.2025 року до 18.01.2026 року, зі сплатою відсотків із встановленням стандартної процентної ставки 1% в день, 0,87% за кожний день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.

Кредитний договір містить додатки у вигляді таблиць обчислення загальної вартості кредиту (графік за договором). Зазначені документи відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Крім того, відповідач ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту, які ним теж підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Позивач надав кредит відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується довідкою про перерахування коштів виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім» та інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк». Зокрема, з інформації банку вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована та видана на ім`я відповідача та 24.01.2025 року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 7000,00 грн.

Факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та користування ними відповідачем не оспорюється.

Відповідно до рішення №05-09/2025 єдиного учасника Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» змінило назву на Товариство з обмеженої відповідальність «ІННОВА НОВА».

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із розрахунку заборгованості за договором № 6816470125 від 24.01.2025 року вбачається, що заборгованість відповідача перед ТОВ «ІННОВА НОВА» станом на 25.09.2025 року становить в загальному розмірі 28912,20 грн, з яких: 6070,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8842,20 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 14000,00 грн – пеня.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 7828,30 грн, які позивачем було зараховано на погашення комісії в розмірі 1050,00 грн, яка передбачена договором; 930,00 грн – на погашення тіла кредиту та 5848,30 грн – на погашення відсотків, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем.

Позивач просить стягнути тіло кредиту в розмірі 7000,00 грн, проте суд не погоджується, оскільки згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 25.09.2025 року заборгованість за тілом кредиту становить 6070,00 грн.

Щодо відсотків суд зазначає, що вони нараховані в період з 24.01.2025 року до 25.09.2025 року, що не суперечить умовам договору та розрахунок відсотків є математично правильним.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 14 912,20 грн, з яких: 6070,00 грн – заборгованість за кредитом; 8842,20 грн –заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Щодо нарахування позивачем пені в сумі 14000,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на дату укладення кредитного договору (24.01.2025 року) та строк його дії в період дії в Україні воєнного стану, нарахування пені суперечить вищезазначеній нормі ЦК України, а відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) в розмірі 14000,00 грн не підлягають задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з вищезазначених підстав.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем повідомлено про те, у відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України після ухвалення рішення судом першої інстанції, протягом 5 днів, позивач подасть до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу разом з підтвердженням розміру судових витрат, які має сплатити відповідач.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог (51,58%), в розмірі 1249,47 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 268ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю«ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал. 10, код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за кредитним договором № 6816470125 від 24.01.2025 року станом на 25.09.2025 року в розмірі 14 912 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) грн 20 коп, з яких:

6070 грн 00 коп –заборгованість за кредитом;

8842 грн 20 коп –заборгованість за відсотками за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал. 10, код ЄДРПОУ 44127243) судовий збір в розмірі 1249 (одна тисяча двісті сорок дев`ять) грн 47 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19 травня 2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова