Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №344/3913/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3913/26

Провадження № 1-кп/352/172/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2026 року за № 12026091010000085

за обвинуваченням ОСОБА_5 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Підлісся Івано-Франківської області, зареєстрована в АДРЕСА_1 , не працює, одружена, не судима:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 Кримінального кодексу України (далі- КК України)

ВСТАНОВИВ:

I. Історія провадження

12 березня 2026 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 Кримінального кодексу України, розгляд якого у підготовчому судовому засіданні призначено на 12 березня 2026 року.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2026 року судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 Кримінального кодексу України призначено на 19 березня 2026 року.

19 березня 2026 року розгляд справи відкладено на 23 квітня 2026 року за клопотанням адвоката ОСОБА_6 ( далі- Адвокат) , який представляє інтереси Обвинуваченої на підставі ордеру, в зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

23 квітня 2026 року розгляд справи відкладено на 07 травня 2026 року для виклику свідка.

07 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 20 травня 2026 року за клопотанням Адвоката для надання додаткових документів.

ІІ. Позиція сторін

Позиція сторони обвинувачення:

Прокурор вважає повністю доведеним обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286-1 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акту та просить визнати ОСОБА_5 винною і призначити їй покарання у вигляді 1 року позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Потерпіла в дебатах участі не брала. Під час допиту в судовому засіданні зазначила, що шкода йому відшкодована, просить призначити покарання, не пов`язане із позбавленням волі. Претензій до обвинуваченої не має. В подальшому просила розглядати справу в її відсутності, про що надала відповідну письмову заяву.

Позиція сторони захисту:

Адвокат ОСОБА_6 (далі- Захисник), який представляє інтереси ОСОБА_5 на підставі ордеру, зазначив, що стороною захисту визнається обвинувачення в повному обсязі. Одночасно вважає, що наявні підстави для застосування статті 69 КК України та призначення штрафу в розмірі до 100000 гривень. Звертає увагу, що ОСОБА_5 позитивно характеризується, раніше до відповідальності не притягалась, фактично доглядає за матір`ю чоловіка. Сама також має проблеми зі здоров`ям. Окрім того, наявні обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття та відшкодування шкоди потерпілій.

Обвинувачена ОСОБА_5 погоджується із думкою Адвоката.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених Судом обставин

ДОКАЗИ, надані стороною ОБВИНУВАЧЕННЯ

ІІІ.1 Показання потерпілої та свідків

ІІІ.1.1 Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 12 січня 2026 року вона йшла по узбіччю дороги в селі Драгомирчани. Втой день був великий сніг, дуже слизько на дорозі, а тому вона дивилась під ноги через погану дорогу та не звертала увагу на обстановку навколо. Вона не помітила, як її вдарив автомобіль, зрозуміла вже після того, як впала. Думає, що автомобіль їхав не швидко.

Після того, як вона відкрила очі, то бачила навколо себе людей, Обвинувачену вона не бачила.

Обвинувачена відшкодувала їй шкоду в повному обсязі. Потерпіла вважає, що не треба Обвинувачену позбавляти волі.

ІІІ.1.2 Свідок ОСОБА_7 зазначила, що він їхав по дорозі ,дорога слизька, він їхав за автомобілем Обвинуваченої, побачив, як вона зачіпила Потерпілу переднюю частиною свого автомобіля. Свідок після цього зупинив свій автомобіль та побіг до Потерпілої та в подальшому надав допомогу.

ІІІ.2 Письмові докази:

щодо дотримання вимог процесуального законодавства

ІІІ.2.1 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно із яким 12 січня 2026 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026091010000085 за ознаками частини першої статті 286-1 КК України

ІІІ.2.2 протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складений 12 січня 2026 року, згідно із яким ОСОБА_5 затримана 12 січня 2026 року о 18 годині 05 хвилин

щодо обставин, які потребують доказуванню у кримінальному провадженні

ІІІ.2.3 протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, згідно із яким Потерпіла повідомила, що 12 січня 2026 року приблизно о 14 годині 00 хвилин на неї здіснив наїзд автомобіль чорного кольору

ІІІ.2.4 рапорт від 12 січня 2026 року про надходження зі служби 102 повідомлення про ДТП із потерпілими в с. Драгомирчани Івано-Франківської області.

ІІІ.2.5 протокол огляду місця події від 12 січня 2026 року із додатками – схемою та фототаблицями, згідно із яким оглянуто проїзну частину автомобільної дороги по вулиці Миру в селі Драгомирчани, на якій знаходиться автомобіль марки «Subary tribeca B6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який вилучено з місця пригоди

ІІІ.2.6 результат тесту № 11023, проведеного із застосуванням драгеру Alcotest6810 о 15 годині 56 хвилин 12 січня 2026 року, згідно із яким результат Обвинуваченої становить 2,44 %

ІІІ.2.7 висновок щодо результатів медичного огляду від 12 січня 2026 року, складений лікарем КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради о 17 годині 06 хвилин, згідно із яким Обвинувачена перебуває в стані алкогольного сп`яніння

ІІІ.2.8. Інформація генерального директора КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» від 19 лютого 2026 року, згідно із якою в сечі та крові Обвинуваченої, забір яких проводився 12 січня 2026 року виявлено етиловий спирт у розмірах 4,33% та 2,65 % відповідно.

ІІІ.2.9 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Subary tribeca B6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_8

ІІІ.2.10 посвідчення водія ОСОБА_5 .

ІІІ.2.11 довідка № 139 від 12 січня 2026 року видана КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», згідно із якою у потерпілої виявлені тілесні ушкодження та рекомендована госпіталізація

ІІІ.2.12 висновок експерта № 81 від 25 лютого 2026 року, згідно із яким у наданих медичних документах на ім`я ОСОБА_4 вказані тілесні ушкодження:

- закритий перелом 12-го ребра справа, що утворився від дії тупого твердого предмету, та відноситься до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров?я і не є небезпечними для життя в момент спричинення

ІІІ.2.13 висновок експерта № СЕ-19/109-26/659-ІТ від 18 лютого 2026 року, згідно із яким на момент експертного огляду і дослідження гальмівна система та рульове керування автомобіля марки «Subary tribeca B6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебували в працездатному стані.

ДОКАЗИ, надані стороною ЗАХИСТУ:

ІІІ.3 Показання Обвинуваченої, яка пояснила, що вона керувала автомобілем за обставин, викладених в обвинувальному акті. Це було взимку, дорога була слизька, був сніг та її автомобіль занесло. Вона бачила потерпілу, яка рухалась по дорозі. Після того, як автомобіль занесло, її автомобіль врізався у Потерпілу.

Зазначає, що вважає себе винною оскільки вона випила коньяк і в стані сп`яніння сіла за кермо автомобіля.

Вона відшкодувала шкоду Потерпілій, примирилась із нею.

Шкодує про вчинене.

ІV. Оцінка доказів щодо належності, допустимості та достовірності

Відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до статті 85 Кримінального процесуального кодексу України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

В ході судового розгляду справи Судом не встановлено фактів істотного порушення прав і свобод людини, в зв`язку із чим Суд визнає всі надані йому докази належними, допустимими та достовірними, в зв`язку із чим оцінює сукупність цих доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

V. Оцінка доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку

ОСОБА_9 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286-1 КК України за ознаками порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

щодо порушення правил безпеки дорожнього руху

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом порушення Обвинуваченою під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху.

Цей факт визнається стороною захисту, а також підтверджуються:

-Поясненнями Обвинуваченої в судовому засіданні, яка підтвердив факт керування нею автомобілем за обставин, викладених в обвинувальному акті, та порушення нею правил дорожнього руху ( пункт ІІІ.3 цього Вироку);

-поясненнями Потерпілої та свідка ОСОБА_7 , які пояснили, що автомобіль під керуванням Обвинуваченої рухався по дорозі та здійснив наїзд на потерпілу, яка рухалась по узбіччю дороги ( пункти ІІІ.1.1, ІІІ.1.2 цього Вироку)

щодо спричинення тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом спричинення потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень внаслідок порушення обвинуваченою правил безпеки дорожнього руху.

Факт спричинення тілесних ушкоджень визнається стороною захисту та підтверджується показаннями Обвинуваченої, Потерпілої, свідків ОСОБА_7 (пункти ІІІ.1.1- ІІІ.1.2, ІІІ.3 цього Вироку), а також висновком експерта ( пункт ІІІ.2.12 цього Вироку)

Ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень підтверджується висновком експерта ( пункт ІІІ.2.12 цього Вироку)

щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом факт керування Обвинуваченою автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

Цей факт визнається стороною захисту, а також підтверджуються:

-результатом тесту із застосуванням драгеру, проведеного на місці події, згідно із яким у Обвинуваченої виявлено алкоголь в кількості 2,44%;

-інформацією генерального директора КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради», згідно із якою в сечі та крові Обвинуваченої, забір яких здійснювався 12 січня 2026 року, виявлено етиловий спирт у розмірах 4,33% та 2,65 % відповідно;

-висновком щодо результатів медичного огляду згідно із яким 12 січня 2026 року о 17 годині 06 хвилин Обвинувачена перебуває в стані алкогольного сп`яніння

Таким чином, за результатами оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, прийшов до висновку щодо доведеності поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_9 усіх ознак складу злочину, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України та її винуватості у вчиненні цього злочину за ознаками:

-порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

VІ. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

12 січня 2026 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 керувала автомобілем марки «Subary tribeca B6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, та рухалась проїзною частиною дороги по вулиці Миру в селі Драгомирчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області в напрямку села Лисець.

Рухаючись вказаним автомобілем перед будинком № 16 по вулиці Миру в селі Драгомирчани, ОСОБА_5 проявила неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахувала стану узбіччя, яке знаходиться справа по ходу її руху, де здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка рухалась в попутному з автомобілем напрямку та в подальшому врізалась в огорожу будинку № 16 по вулиці Миру в селі Драгомирчани.

Своїми вищевказаними діями ОСОБА_5 допустила порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:

-пункту 1.5, згідно із якими дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-пункту 2.3.б, згідно із яким водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-пункту 2.3.д згідно із яким водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

-пункту 2.9а, згідно із яким водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння;

-пункту 10.1, згідно із яким водій зобов`язаний перед початком руху, будь-якою зміною напрямку руху переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасника руху;

-пункту 12.3, згідно із яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

В результаті порушенням водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, а саме:

- закритий перелом 12-го ребра справа, що утворився від дії тупого твердого предмету, та відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров?я і не є небезпечними для життя в момент спричинення

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

VIII.Мотиви призначення покарання

Суду надані наступні документи, що характеризують особу та впливають на вирішення питань щодо призначення покарання

-інформація медичного директора КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я», згідно із якою Обвинувачена до цього закладу не зверталась і допомогу не отримувала;

-інформація про відсутність судимостей у Обвинуваченої;

-витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, згідно із яким 18 червня 2004 рок Обвинувачена одружилась із ОСОБА_10 ;

-свідоцтво про одруження Обвинуваченої із ОСОБА_10

-характеристика сільського голови Загвіздянської сільської ради, згідно із якою Обвинувачена спокійна, врівноважена, без шкідливих звичок, заяв та скарг на неї не надходило;

-характеристика старости Драгомирчанського старостиньского округу, згідно із якою Обвинувачена спокійна, доброзичлива і врівноважена працьовита та сумлінно ставиться до своїх обов`язків, має хороший авторитет серед односельчан, активно долучається до волонтерської діяльності в громаді;

-медичні документи Обвинуваченої, згідно із якими вона проходила лікування в 2024-2025 роках;

-пенсійне посвідчення ОСОБА_11 ;

-довідка про встановлення ОСОБА_12 2 групи інвалідності без терміну.

-згідно із досудовою доповіддю орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до частини другої статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначення покарання Суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які згідно зі статтею 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, яка раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання

Обставинами, що пом`якшують покарання, Суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку, що підтверджується показаннями Потерпілої, а також визнається сторонами обвинувачення та захисту, а також щире каяття.

На наявність щирого каяття, на думку Суду, вказує послідовна поведінка Обвинуваченої щодо визнання фактичних обставин, визнаних Судом доведеними, під час досудового та судового розгляду, відшкодування нею шкоди Потерпілій, а також її пояснення в судовому засіданні.

Обставини, що обтяжують покарання, в обвинувальному акті не зазначені, а також сторони не посилались на такі обставини в дебатах.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні конкретного виду покарання Суд враховує, що санкцією частини першої статті 286-1 КК України передбачений безальтернативний вид покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Адвокат та Обвинувачена просили застосувати положення статті 69 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 69 КК України суд може перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.

Суд погоджується із тим, що Обвинувачена характеризується позитивно, доглядає за матір`ю свого чоловіка а також наявні такі обставини, що пом`якшують покарання, як щире каяття та відшкодування заподіяної шкоди.

В той же час, обов`язковою умовою для застосування статті 69 КК України є наявність обставин, які не тільки пом`якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Стороною захисту не обгрунтовано, яким чином добровільне відшкодування шкоди та щире каяття істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає, що в даному випадку, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, виключно визнання вини та добровільне відшкодування заподіяної шкоди не свідчать про наявність підстави для висновку про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

В зв`язку із викладеним, Суд вважає відсутніми підстави для застосування статті 69 КК України та призначення іншого, більш м`якого виду покарання, в зв`язку із чим покарання має бути призначено в межах санкції частини першої статті 286-1 КК України, якою передбачено позбавлення волі на строк від 1 до 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 3 до 5 років.

Суд враховує особу Обвинуваченої, яка раніше не судима, позитивно характеризується, щире каяття, добровільне відшкодування нею завданого збитку, що визнано Судом як обставини, що пом`якшують покарання, і відсутність обставин, що обтяжують покарання.

На підставі викладеного, Суд вважає, що достатнім та необхідним для досягнення мети передбаченої статтями 50,65 КК України, буде призначення покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме 1 рік позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

щодо зарахування строку дії запобіжних заходів у строк покарання

12 січня 2026 року о 18 годині 00 хвилин Обвинувачену затримано як особу, підозрювану у вчиненні злочину.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 14 січня 2026 року у справі № 344/664/26 стосовно Обвинуваченої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено цілодобово залишати місце постійного проживання.

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року стосовно Обвинуваченої застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено обов`язки.

Відповідно до частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

В зв`язку із викладеним, у строк покарання підлягає зарахуванню 2 дні попереднього ув`язнення в період часу з 12 по 14 січня 2026 року.

Відповідно до частини сьомої статті 72 Кримінального кодексу України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Щодо Обвинуваченої цілодобовий домашній арешт був застосований 57 днів в період час з 14 січня по 12 березня 2026 року. В зв`язку із викладеним, у строк покарання підлягає зарахуванню 19 днів позбавлення волі із розрахунку 57 днів цілодобового домашнього арешту/3.

щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням

Відповідно до статті 75 КК України якщо суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, крім, серед іншого, випадків засудження за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Суд погоджується із позитивними характеристиками Обвинуваченої та висновком досудової доповіддю органу пробації, що виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства, однак, враховуючи імперативну заборону на застосування статті 75 КК України щодо особи, яка порушила правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування статті 75 КК України та звільнення Обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням.

IХ. Щодо речових доказів

В ході досудового розслідування стороною обвинувачення долучено в якості речових доказів:

-автомобіль марки «Subary tribeca B6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на території спецмайданчика ГУНП в Івано-Франківські області за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Січинського, будинок 5В;

Відповідно до частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:

- майно, яке використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);

- майно, що були предметом кримінального правопорушення конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю);

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, вчинене Обвинуваченим, характеризується такою юридичною ознакою, як необережна форма вини, автомобіль підлягає поверненню його власнику ОСОБА_8 .

Х. Щодо запобіжного заходу

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року стосовно Обвинуваченої застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладено обов`язки.

Відповідно до частини сьомої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Прокурор не звертався із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, в зв`язку із чим на цей час ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію. Прокурор не просив застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід, в зв`язку із чим підстави для застосування запобіжного заходу відсутні.

ХІ. Щодо процесуальних витрат

Під час проведення досудового розслідування проведено експертизи, витрати на проведення якої складають 3565,60 гривень.

У відповідності до частини першої статті 122 Кримінального процесуального кодексу України витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В зв`язку із викладеним, витрати на проведення під час досудового розслідування експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Врахувати в строк покарання 21 день відбуття покарання, в тому числі:

-2 дні попереднього ув`язнення в період часу з 12 по 14 січня 2026 року;

-19 днів позбавлення волі із розрахунку 57 днів цілодобового домашнього арешту в період час з 14 січня по 12 березня 2026 року.

Речові докази:

-Автомобіль марки Subary tribeca B6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на території спецмайданчика ГУНП в Івано-Франківські області за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Січинського, будинок 5В повернути власнику транспортного засобу ОСОБА_8

Стягнути з ОСОБА_5 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів:

-для проведення судової експертизи № СЕ-19/109-26/659-ІТ від 18 лютого 2026 року в розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять ) гривень 60 (шістдесят ) копійок;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до пункту 15 статті 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_13