Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №938/440/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 938/440/26

Судове провадження № 1-кп/938/89/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року селище Верховина Верховинського району Івано-Франківської області

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2026 за №12026091130000030 про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Полянки Верховинського району Івано-Франківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого офіційно, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

обвинувачений ОСОБА_5 , в середині січня 2026 року, точну дату та час досудовим слідством не встановлено, перебуваючи в лісовому масиві Довгопільського лісництва Верховинського районного лісгоспу, який розташований в адміністративних межах с. Стебні, Верховинського району, Івано-Франківської області, а саме на території кварталу №8 виділ №17, що відноситься до експлуатаційних лісів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх діянь та свідомо бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, самовільно, тобто без відповідного дозволу (лісорубного квитка, ордера тощо), виданого уповноваженим органом, за допомогою власної бензопили іноземного виробництва, невстановленої марки, здійснив незаконну порубку лісу, а саме трьох сироростучих дерев породи ялина, загальною кубомасою 2,22 м.куб., чим заподіяв істотну шкоду на суму 39341 грн 96 коп.

Таким чином, визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, оскільки вчинив незаконну порубку дерев у лісі, що заподіяла істотну шкоду.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у інкримінованому обвинуваченні визнав повністю і суду показав, що взимку 2026 року потребував деревини для облаштування огорожі. На той час не цікавився законодавством та не знав, що для порубки дерев у лісі необхідно отримати дозвіл. Про такі вимоги законодавства довідався згодом. В середині січня 2026 року, він вирішив незаконно зрубати дерева в лісі, а тому взяв бензопилу, пішов в ліс в межах села Стебні, де спилив три ялини. Деревину він почистив від гілок, розпилив на колоди та транспортував на пилораму, де розпилив на дошки та використав для облаштування огорожі. Через два дні був виявлений працівниками лісової охорони і поліції, яким він зізнався у вчиненні кримінального правопорушення та детально розповів про обставини скоєного. На даний час у вчиненому щиро розкаявся та шкодує про вчинене, заподіяну шкоду кримінальним правопорушенням повністю відшкодував. А тому враховуючи ці обставини, його вік, той факт, що він неофіційно підробляє експедитором хлібної продукції і має в місяць доходи приблизно 20 тис. грн., просить суворо не карати та призначити йому покарання у виді штрафу.

Зважаючи на те, що обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, за яких визнається вчиненим кримінальне правопорушення, суд, переконавшись, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, не оспорюють їх та надають свою згоду на проведення судового розгляду без їх дослідження, і така позиція є добровільною, а наслідки застосування ч.3 ст.349 КПК України у вигляді позбавлення права на апеляційне оскарження щодо доведеності фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення учасникам кримінального провадження є зрозумілими, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосуються процесуальних витрат на проведення експертиз.

Таким чином, суд вважає, що в ході судового розгляду вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, є доведеною, його дії є правильно кваліфіковані за вказаною кримінально-правовою нормою, оскільки він вчинив незаконну порубку дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує положення ст.50 КК України відповідно до яких покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, але яке має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Крім цього, у відповідності до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, таке покарання повинне бути призначене у межах, установлених санкцією частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 КК України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, способу його вчинення, мети та мотиву вказаного діяння, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд зважає, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, в той же час раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, являється особою молодого віку, не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах, розкаявся та щиро шкодує про скоєне кримінальне правопорушення, добровільно відшкодував шкоду на досудовому слідстві.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю даного злочину, відшкодування заподіяної майнової шкоди.

З огляду на зазначене, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, обставини, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію прокурора, представника потерпілої юридичної особи щодо міри покарання, а також сторони захисту, зокрема обвинуваченого, його стан здоров`я та спроможність працювати, наявність доходів, вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання передбачене у межах санкції ч.1 ст.246 КК України у виді штрафу.

На думку суду, саме таке покарання, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Крім цього, у відповідності до вимог ч.2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст.246 КК України у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати – витрати пов`язані із залученням експертів в загальному розмірі в сумі 1782 гривні 80 копійок.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

З інших підстав, на вирок може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_7