Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №338/654/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/654/26

Провадження №1-кп/338/100/26

20 травня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 її захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани, обвинувальний акт у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091120000017 від 28 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки міста Івано-Франківська, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, непрацюючої, одруженої, яка має двох малолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

в с т а н о в и в :

Відповідно до наказів начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області № 245 о/с від 26.07.2021 та №269 від 26.06.2024 по особовому складу старшого сержанта поліції ОСОБА_6 , з 26.07.2021 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції (далі - СРПП) відділення поліції № 2 (с-ще Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, а старшого сержанта поліції ОСОБА_7 з 26.06.2024, призначено на посаду поліцейського СРПП відділення поліції № 2 (с-ще Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області (далі – відділення поліції № 2).

Відповідно до посадових інструкцій поліцейських СРПП відділення поліції № 2 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 13.01.2026, їх обов`язками, завданнями та повноваженнями є: здійснення превентивної і профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; вживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припинення виявлених та адміністративних правопорушень; складання у визначених законом випадках протоколів про адміністративні правопорушення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання; здійснення перевірки осіб, транспортних засобів, документів тощо за наявними базами (банками) даних МВС та Національної поліції на предмет перебування їх в розшуку, зокрема під час документування правопорушень; регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-шляховій мережі; застосування превентивних заходів та заходів примусу, визначених статтями 31-41 та 43-46 Закону України «Про Національну поліцію»; дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебуваючи на посадах поліцейських СРПП відділення поліції № 2, відповідно до п.1 примітки до ст. 364 КК України, є службовими особами.

28 січня 2026 року о 14 годині, поліцейські СРПП відділення поліції №2 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заступили на чергування спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 з 14:00 год по 24:00 год на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Того ж дня, о 15:00 год, під час перебування вказаного наряду СРПП у м. Івано-Франківськ по вул. Медична, поліцейським СРПП відділення поліції №2 ОСОБА_6 було виявлено транспортний засіб марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого керував автомобілем без використання ременя безпеки.

На законну вимогу поліцейських та подані світлові й звукові сигнали про зупинку, водій транспортного засобу не відреагував, продовжив рух, після чого, прибувши до вул. Медичної, 9 у м. Івано-Франківську, покинув автомобіль та втік у невідомому напрямку. Після цього з будинку № 9 вийшла ОСОБА_4 , яка повідомила, що вказаний автомобіль є власністю її батька ОСОБА_8 .

Під час перевірки працівниками поліції було встановлено, що зазначений транспортний засіб належить ОСОБА_8 та за обліками ІПНП «Гарпун» перебуває в розшуку на підставі постанови Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби № 75880965 від 22.08.2024.

У зв`язку з цим, працівниками відділення поліції № 2 складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 та доставлено його на спеціальний майданчик ГУНП, який знаходиться в с-щі Богородчани по вул. Шевченка, 112, Івано-Франківського району.

При складанні вказаного акту та спілкуванні з працівниками поліції, у ОСОБА_4 виник умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі – працівнику Національної поліції України за вчинення ним дій з використанням службового становища, а саме за повернення вилученого транспортного засобу, який належить її батьку. З цією метою ОСОБА_4 неодноразово висловлювала поліцейському ОСОБА_6 словесну пропозицію надати йому неправомірну вигоду за вчинення дій у її інтересах у вигляді повернення автомобіля.

Однак, поліцейський СРПП відділення поліції №2 (с-ще Богородчани) ОСОБА_6 , відмовився прийняти від ОСОБА_4 запропоновану нею неправомірну вигоду, попереджаючи її про кримінальну відповідальність за вчинення даного діяння, після чого ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямованні на надання неправомірної вигоди службовій особі правоохоронного органу, о 17 год 04 хв, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пропозицію передачі неправомірної вигоди поліцейським СРПП відділення поліції № 2 (с-ще Богородчани) ОСОБА_6 , з метою підтвердження дійсності своїх намірів щодо пропозиції про надання неправомірної вигоди, поклала до салону службового автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 100 (сто) доларів США, і таким чином висловила готовність надати неправомірну вигоду представнику влади за повернення транспортного засобу.

Разом з тим, поліцейський ОСОБА_6 пропозицію ОСОБА_4 про надання йому неправомірної вигоди не прийняв, від одержання неправомірної вигоди від останньої відмовився та діючи на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції», невідкладно повідомив про факт пропозиції надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 на спецлінію «102».

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, визнала повністю за обставин, викладених в обвинувальному акті, які підтвердила у суді, погодившись із правовою кваліфікацією вчиненого нею діяння.

Суду дала показання, що 28 січня 2026 року перебувала за місцем свого проживання у місті Івано-Франківську по вулиці Медичній. Цього дня до вказаного місця прибули працівники поліції, оскільки автомобіль марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить її батьку ОСОБА_8 , був зупинений працівниками поліції. Останні повідомили їй, що зазначений транспортний засіб перебуває в розшуку за обліками ІПНП «Гарпун», у зв`язку з чим щодо автомобіля буде складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а сам автомобіль буде доставлено на спеціальний майданчик. Під час спілкування з працівниками поліції хвилювалася через можливе вилучення автомобіля та бажала, щоб автомобіль повернули. З цією метою вона зверталася до поліцейського ОСОБА_6 із проханням вирішити питання щодо повернення автомобіля та висловила пропозицію надати йому грошові кошти за повернення транспортного засобу. Незважаючи на те, що поліцейський відмовився приймати від неї будь-які кошти, вона, бажаючи підтвердити серйозність своїх намірів, поклала до салону службового автомобіля поліції грошові кошти у сумі 100 доларів США. При цьому розуміла, що вказані кошти пропонує працівнику поліції як неправомірну вигоду за повернення транспортного засобу, який належить її батьку. Поліцейський від отримання коштів відмовився, після чого повідомив про вказану подію на спецлінію «102». У вчиненому щиро розкаялася, зазначила, що зробила неправильні висновки у стресовій ситуації, свою поведінку оцінює критично, просила суд суворо її не карати та призначити покарання у виді штрафу.

Суд переконався, що показання обвинуваченої є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин вчиненого нею діяння, добровільності та істинності її позиції.

Інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження.

Судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності їхньої процесуальної позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у разі визнання недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, з огляду на викладене, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України.

У зв`язку з цим, після роз`яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою, суд обмежив обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, щодо речових доказів, матеріалів які характеризують особу обвинуваченої.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція надання службовій особі неправомірної вигоди, а так само наданні такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України належить до нетяжких злочинів, раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувала та не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, одружена, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Призначаючи ОСОБА_4 вид і міру покарання, суд виходить із визначеної статтею 50 КК України мети покарання, яка полягає у карі, виправленні засудженої, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами. Суд також враховує загальні засади призначення покарання, визначені статтею 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, даних про особу обвинуваченої, наявності обставин, що пом`якшують покарання, та відсутності обставин, що його обтяжують, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 369 КК України.

Також у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, слід вирішити питання про скасування арешту майна, а також у відповідності до вимог ст. 100 КПК України вирішити питання про долю речових доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

З дня набрання вироком законної сили скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2026 року судова справа №338/112/26.

Речові докази:

грошові кошти у сумі 100 доларів США у вигляді однієї купюри номіналом 100 доларів США, серія та номер PB6025924K, які виявлені та вилучені під час огляду місця події 28 січня 2026 року, упаковані у спеціальний пакет NPU5737278 та зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП № 2 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, - конфіскувати у власність держави.

DVD-R диск з відеозаписом фіксації з боді-камер працівників СРПП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12026091120000017 від 28 січня 2026 року - зберігати у матеріалах судової справи №338/654/26.

DVD-R диск з відеозаписом фіксації огляду місця події по кримінальному провадженню №12026091120000017 від 28 січня 2026 року - зберігати у матеріалах судової справи №338/654/26.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду й дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом 30 (тридцяти) днів із дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя