Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №215/9846/25 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 215/9846/25

Номер провадження № 2/194/724/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Какун А.С. звернулася до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.02.2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано за підсудністю на розгляд до Тернівського міського суду Дніпропетровської області. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 07.11.2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Р24.637.70268. 17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», було укладено договір факторингу №17112023, у відповідності до якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору. Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу №17112023 від 17.11.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №Р24.637.70268 в сумі 53975,92 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 8823,89 грн., заборгованість за відсотками – 1378,74 грн., заборгованість за комісіями – 43773,29 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач лише частково виконала своє зобов`язання, оскільки після відступлення права вимоги, вона здійснила платежі: 30.05.2024 року – 490,44 грн., 16.05.2025 року – 469,48 грн., на загальну суму 959,92 грн. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 53016,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 8823,89 грн., заборгованість за відсотками – 418,82 грн., заборгованість за комісіями – 43773,29 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №Р24.637.70268 від 07.11.2017 року у розмірі 53016,00 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Представник відповідача адвокат Тарковська Т.В. надала суду пояснення у справі, де зазначила, що сторона відповідача не визнає позовні вимоги у повному обсязі. Зазначає, що додатковою угодою №Р2.637.70268/1 до кредитного договору укладеною між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , сторони домовилися про дострокове припинення кредитного договору після виконання позичальником певних умов (п.2 додаткової угоди). Пунктом 2.5 додаткової угоди передбачено, що за умови своєчасного та у повному обсязі виконання позичальником своїх зобов`язань, визначених п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 додаткової угоди, банком здійснюється прощення позичальнику боргу за кредитним договором, у сумі 57996,29 грн., а саме: прощення заборгованості за кредитом, що становить 8823,89 грн., заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості, що становить 46894,75 грн., заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, що становить 227,65 грн. Згідно п. 2.1 додаткової угоди, позичальник мав повернути борг за кредитним договором, а саме: за п. 2.1.2 – не пізніше 5 банківських днів від дати укладення додаткової угоди частини заборгованості, що виникла згідно кредитного договору в сумі 15000,00 грн. Стверджує, що даний пункт виконаний позичальником своєчасно 06.07.2021 року, що підтверджується копією квитанції та визнається позивачем по справі доданою до позовної заяви випискою. За п. 2.1.3 – в строк не пізніше 180 календарних днів від дати укладення додаткової угоди повернути частину заборгованості, що виникла згідно кредитного договору в сумі 20000,00 грн. Стверджує, що даний пункт виконаний позичальником своєчасно 22.12.2021 року, що підтверджується копією квитанції та визнається позивачем по справі доданою до позовної заяви випискою. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження позовних вимог та порушення прав позивача, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в позовній заяві просить розглядати справу без його участі.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, але представник відповідача у поясненні по справі просить розглядати справу без її участі.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог, суд приходить до наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 07.11.2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Р24.637.70268. Згідно умов зазначеного договору АТ «Ідея Банк» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 50000,00 грн., строком на 48 місяців, дата остаточного повернення кредиту 05.12.2022 року, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 1,9900% річних від залишкової суми кредиту, за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором. Банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «БПР «Стартовий». У п. 6 Договору, визначено Графік щомісячних платежів за кредитним договором, де визначено дати оплати, суми оплати за тілом кредиту, за процентами та за комісією. Договір підписано особистим підписом ОСОБА_1 .

Також, 07.11.2017 року відповідачем підписано заяву-анкету, заяву-повідомлення фізичної особи, Паспорт споживчого кредиту Графік щомісячних платежів за кредитним договором.

Крім того, 07.11.2017 року між СК «ПЗУ Україна страхування» та ОСОБА_1 було підписано Договір добровільного страхування життя на випадок смерті в результаті нещасного випадку. Предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям застрахованої особи. Договір укладено на 12 місяців. Страхова сума встановлюється у розмірі 41493,78 грн. Розмір одноразового страхового тарифу визначається у відсотках від страхової суми і встановлюється у розмірі 20,5%. Розмір страхового внеску становить 8506,22 грн.

Відповідно до ордеру-розпорядження №1 від 07.11.2017 року, АТ «Ідея Банк» перерахувало кошти на рахунок ОСОБА_1 у сумі 41493,78 грн.

Відповідно до ордеру-розпорядження №2 від 07.11.2017 року, АТ «Ідея Банк» перерахувало кошти у сумі 8506,22 грн. в рахунок страхового платежу.

06.07.2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №Р24.637.70268/1 до кредитного договору №Р24.637.70268, якою сторони підтвердили наявність боргу позичальника перед кредитором, станом на дату укладання додаткової угоди у сумі 92996,29 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 43823,89 грн., заборгованість за комісією – 46892,75 грн., заборгованість за процентами – 2279,65 грн. Також сторони домовились про дострокове припинення кредитного договору після виконання позичальником умов, визначених розділом 2 додаткової угоди.

Згідно з п. 2.1.1 Додаткової угоди, сторони погодили наступний порядок повернення боргу за кредитним договором, а саме: за п. 2.1.2 – не пізніше 5 банківських днів від дати укладення додаткової угоди частини заборгованості, що виникла згідно кредитного договору в сумі 15000,00 грн.; за п. 2.1.3 – в строк не пізніше 180 календарних днів від дати укладення додаткової угоди повернути частину заборгованості, що виникла згідно кредитного договору в сумі 20000,00 грн.; за п. 2.1.4 – сплатити проценти, плату за обслуговування кредиту та інших комісій за користування кредитом які будуть нараховані згідно з умовами кредитного договору, до моменту фактичного повернення заборгованості, відповідно до п.п. 2.1.2, 2.1.3 Додаткової угоди.

Згідно з п. 2.5 Додаткової угоди, за умови своєчасного та у повному обсязі виконання позичальником своїх зобов`язань, визначених п. 2.1, 2.2, 2.3, 2,4 Додаткової угоди, банком здійснюється прощення позичальнику боргу за кредитним договором у сумі 57996,29 грн., а саме прощення заборгованості за кредитом, що становить 8823,89 грн., заборгованості за платою (комісією) за обслуговування кредитної заборгованості, що становить 46892,75 грн., заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, що становить 2279,65 грн., процентів, плати за обслуговування кредиту та інших комісій за користування кредитом які будуть нараховані згідно з умовами кредитного договору з дати укладення Додаткової угоди до моменту фактичного виконання позичальником своїх зобов`язань, визначених п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 Додаткової угоди.

Додаткову угоду підписано особистим підписом ОСОБА_1 .

Згідно квитанції №2114833 від 06.07.2021 року та виписки по рахунку, відкритому в АТ «Ідея Банк» згідно кредитного договору, ОСОБА_1 06.07.2021 року сплатила кредитну заборгованість АТ «Ідея Банк» у розмірі 15000,00 грн.

Згідно квитанції №8202591 від 22.12.2021 року та виписки по рахунку, відкритому в АТ «Ідея Банк» згідно кредитного договору, ОСОБА_1 22.12.2021 року сплатила кредитну заборгованість АТ «Ідея Банк» у розмірі 20000,00 грн.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №Р24.637.70268 від 07.11.2017 року та виписки по картковому рахунку, станом на 17.11.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» становить 53975,92 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 8823,89 грн., заборгованість за відсотками – 1378,74 грн., заборгованість за комісіями – 43773,29 грн.

17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», було укладено договір факторингу №17112023, у відповідності до якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору.

Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу №17112023 від 17.11.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №Р24.637.70268 в сумі 53975,92 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 8823,89 грн., заборгованість за відсотками – 1378,74 грн., заборгованість за комісіями – 43773,29 грн.

Згідно платіжної інструкції №20494 від 20.11.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило АТ «Ідея Банк» грошові кошти за відступлення права вимоги за договором факторингу №17112023 від 17.11.2023 року.

Згідно розрахунку заборгованості, наведеному позивачем у позовній заяві, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 53016,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 8823,89 грн., заборгованість за відсотками – 418,82 грн., заборгованість за комісіями – 43773,29 грн.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, суд звертає увагу, що стороною відповідача надані суду пояснення по справі, де представник відповідача посилається на додаткову угоду №Р2.637.70268/1 до кредитного договору укладеною між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 ,в якій сторони домовилися про дострокове припинення кредитного договору після виконання позичальником певних умов (п.2 додаткової угоди). Також, представником відповідача були додані копії квитанцій №2114833 від 06.07.2021 року на суму 15000,00 грн. та №8202591 від 22.12.2021 року на суму 20000,00 грн., якими підтверджується факт виконання ОСОБА_1 п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 умов додаткової угоди. Крім того, виконання відповідачем вищезазначених умов додаткової угоди також підтверджується випискою по рахунку, відкритому в АТ «Ідея Банк» згідно кредитного договору №Р24.637.70268 від 07.11.2017 року, доданою до позовної заяви позивачем.

Отже, оскільки позичальником були своєчасно та в повному обсязі виконані умови додаткової угоди, то відповідно до п. 2.5 цієї угоди, банком здійснюється прощення позичальнику боргу за кредитним договором у сумі 57996,29 грн., а саме прощення заборгованості за кредитом, що становить 8823,89 грн., заборгованості за платою (комісією) за обслуговування кредитної заборгованості, що становить 46892,75 грн., заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, що становить 2279,65 грн., процентів, плати за обслуговування кредиту та інших комісій за користування кредитом які будуть нараховані згідно з умовами кредитного договору з дати укладення додаткової угоди до моменту фактичного виконання позичальником своїх зобов`язань, визначених п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 додаткової угоди.

Позивачу в системі «Електронний суд» було надано доступ до додаткових пояснень по справі сторони відповідача, про що свідчить довідка про доставку електронного документу від 15.04.2026 року, проте стороною позивача не було надано суду жодних пояснень, заперечень чи заяв, які б спростували твердження сторони відповідача, наведені у поясненні по справі. Тому, в даному випадку суд приймає сторону відповідача, як споживача послуг в зазначених правовідносинах, який є більш слабшою та незахищеною стороною на підставі норм Закону України «Про захист прав споживачів».

Також, суд звертає увагу, що стороною позивача не доведено, що нарахування процентів та комісії за кредитним договором здійснювалось на підставі п. 2.1.4 Додаткової угоди, а не на підставі додатку до Паспорта споживчого кредиту «Графіку щомісячних платежів за кредитним договором», оскільки позивачем не надано суду помісячного розрахунку заборгованості за даним кредитним договором, а в наявному розрахунку мається заборгованість за тілом кредиту, яка не передбачена Додатковою угодою і яку відповідач по справі сплатила, тому на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи відмову у позові відсутні підстави для стягнення на користь позивача з відповідача в порядкуст.141 ЦПК України сплаченої позивачем суми судових витрат.

Керуючись ст.ст. 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 634, 638, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 20 травня 2026 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін