Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №185/6664/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6664/26

Провадження № 3/185/2193/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року м.Павлоград

Дніпропетровської області

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербина О.О., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Павлоградського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №6350075, складеного 25.04.2026 року слідує, що 25.04.2026 року о 22.00 год., на автодорозі М-30, 1042 км, поблизу м.Павлоград, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Хюндай Тюксон н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння – сухість порожнини рота, невиразна, млява мова, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився. Дане правопорушення вчинене повторно, протягом року, чим порушено п.2.5 ПДР

Під час розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності запереучавла свою винуватість у вчиненні зазначеного правопорушення, наполягала на закритті провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, за наслідками дослідження доданих до протоколу про адміністративне правопорушення доказів та перегляду відео-доказу у справі ОСОБА_1 наголошував, що протокол про адміністративне правопорушення не містить доказів дотримання визначених ст.268 КУпАП прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, обов`язкової безперервної фіксації обставин правопорушення, належного встановлення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, ознак наркотичного сп`яніння, а також порушення працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу, яким він керував, вимог ст.35 ЗУ « Про Національну поліцію», й т.і.

З`ясувавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його заперечення проти висунутого обвинувачення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, й данні, що містяться в наданому суду відео-доказі, проаналізувавши та зіставивши все між собою та в сукупності з вимогами діючого законодавства України, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повинна бути закрита за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП за таких підстав.

Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати ім. належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення.

В контексті вимог, зазначених у ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити усі відомості з детальним викладенням обставин, що стосуються правопорушення, з метою повного відображення фактів учиненого порушення.

Проте, під час складання протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення правоохоронним органом не дотримано зазначених положень закону, а також вимог, передбачених ст.268, ст.266 КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», тощо.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 містить посилання на те, що останній 25.04.2026 року о 22.00 год., на автодорозі М-30, 1042 км, поблизу м.Павлоград, керував автомобілем Хюндай Тюксон н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння – сухість порожнини рота, невиразна, млява мова, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився. Дане правопорушення вчинене повторно, протягом року, чим порушено п.2.5 ПДР

Пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року ( зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19.12.2008 року « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертає увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Дотримуючись зазначених приписів суд, під час розгляду справи відносно ОСОБА_2 встановив наступне.

Статтею 268 КУпАП Глави 21 КУпАП закріплені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Системний аналіз структури та побудови вказаної статті, перелік та послідовність визначених прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дозволяють суду прийти обґрунтованого висновку, що роз`яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинно відбуватися до того часу, коли відповідна посадова особа розпочне процедуру притягнення до адміністративної відповідальності

Однак, дослідження судом відео-доказу, доданого до матеріалів справи свідчить про те, що права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідним правоохоронним органом були порушені, оскільки роз`яснення прав водієві ОСОБА_1 не здійснювалося ані під час зупинки транспортного засобу, яким він керував, ані під час складання Направлення на медичний огляд, ані в період оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, тощо.

Крім того, відповідно до п.4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, включення портативного реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняється: самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб, перешкоджання здійсненню фото і кінозйомки, відеозапису, використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції, копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Проте, з дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що обставини події зафіксовані не в повному обсязі, відеозапис «нарізаний», складається з окремого файлу щодо подій вчинення адміністративного правопорушення, тобто не містить безперервності та повноти ведення відео зйомки.

Так, відеозапис розпочинається єдиним файлом (22.38-22.42) в той час, коли працівник поліції з ясовує у Шевченка, чи то він керував транспортним засобом, повідомляє останнього про наявні в нього ознаки наркотичного сп`яніння, пропонує у закладі охорони здоров`я пройти медичний огляд на стан сп`яніння та отримує на свою пропозицію відмову водія ОСОБА_1 .

Суд констатує, що вказаний файл з відеозаписом не містить обов`язкової відео-фіксації обставин, де б поліцейським під час спілкування з водієм ОСОБА_1 були б виявлені, встановлені, належним чином зафіксовані та оформленні наявні у вказаного водія ознаки наркотичного сп`яніння, про які йдеться у змісті протоколу про адміністративне правопорушення, та які б згодом стали наслідком пред`явлення поліцейським водію вимоги пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Разом з тим, у відповідності до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Натомість, відео-доказ, доданий поліцейським до матеріалів провадження не містить повної та безперервної фіксації вказаних подій, а свідки обставин адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейським не зазначені.

Звертає на себе увагу й той факт, що згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив його 25.04.2026 року о 22.00 год., тоді, як фіксація обставин вчиненого правопорушення, відповідно до доданого до справи відео-доказу розпочинається майже через 40 хвилин, та триває лише 4 хвилини, а саме з 22.38 до 22.42, що прямо порушує вимоги наведеної вище Інструкції щодо повноти та безперервності відео-фіксації.

Отже, зауваження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про порушення правоохоронним органом під час здійснення процедури притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закріплених КУпАП прав та визначених процедур заслуговує на увагу.

Слушними є й заперечення вказаного водія про те, що під час притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП працівники поліції допустилися неправомірних дій, порушивши вимоги ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію»

Зокрема, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

3) Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Судом встановлено, що будь-яких доказів наявності у справі законних підстав зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 орган, що порушив провадження у справі, не надав.

Відтак, суд констатує, що вимоги ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» працівниками поліції в даному випадку були порушені, зупинка автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 відбувалася без дотримання визначеної Законом процедури, останній не повідомлявся поліцейським про причини зупинки, й т.і., через що, за правовим принципом «плодів отруєного дерева» всі інші послідуючі процесуальні дії поліцейських не можна вважати законними.

Статтею 266 КупАП визначені основні засади та порядок проведення огляду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Порушення положень вказаної статті, які мали місце під час притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності наведені судом у цій постанові вище.

Частиною 5 ст.266 КУпАП закріплено, що огляд особи, в тому числі й на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, докази вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП суд визнає недопустимими, оскільки такі отримані з порушенням вимог закону.

Вказані висновки суду узгоджується з правовою позицією суду вищої інстанції, що викладена у постанові за справою № 185/13523/25

У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, яке має ознаки злочину», залежно від ступеню її суспільної небезпеки (Рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччин», «Девеєр проти Бельгії»).

Отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд приходить висновку, що винність водія ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.

На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 має бути провадженням закрита, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 10 днів.

СУДДЯ: ЩЕРБИНА О.О.